ДЕНІЛЕЙКІН ДІФТІТОКС
Група/призначення:
Антинеопластичний препарат. Це модифікатор біологічної відповіді, цитотоксичний рекомбінантний білок, похідне ДНК, складається з послідовності амінокислот фрагментів дифтерійного токсину та інтерлейкіну-2. Препарат відноситься до того ж підкласу, що і альдеслейкін. Призначається для лікування пацієнтів з шкірними Т-лімфомами. Після внутрішньовенної інфузії період напіввиведення в першій фазі (2-5 хвилин) та кінцевий (біля 70-80 хвилин) є швидким. Метаболізується протеолітичною деградацією.
Альтернативні назви / синоніми: онтак.
Діюча речовина: денілейкін діфтітокс.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про застосування у людини; відсутні відповідні дані від експериментальних тварин.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про використання денілейкін діфтітоксу при вагітності у людини. Також відсутні дані про використання у тварин, що не дозволяє оцінити ембріо-фетальний ризик. Потенційною є важка пов’язана з інфузією токсичність. Допоки не буде накопичено достатнього досвіду у людини, найкращою рекомендацією є уникнення призначення при вагітності. Однак, якщо стан жінки вимагає призначення цього препарату і дає згоду на лікування, його не слід відміняти через настання вагітності. У випадку настання незапланованої вагітності жінку потрібно інформувати про невідомий ризик для ембріону/плода.
Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.
Інформація щодо впливу на плід:
Відсутній досвід застосування при вагітності.
Денілейкін діфтітокс може викликати важку, пов’язану з інфузією токсичність, включно з гіпотензією та іншими несприятливими наслідками, що може потребувати внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, епінефрину (адреналіну). Гіпотензія у вагітних може згубно впливати на плацентарну перфузію зі шкодою для ембріону/плода. Більше того, потужні альфа-адренергічні властивості епінефрину також можуть знижувати перфузію плаценти. Кращим вибором для лікування материнської гіпотензії міг би бути внутрішньовенний ефедрин.
Не проводились репродуктивні дослідження у тварин, не досліджували карциногенність, але не має ознак мутагенності.
Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага білку припускає такий трансфер. Однак, інші протеїни, такі як імуноглобуліни, проникають через плаценту. Більше того, білки швидко розподіляються в тканинах (перш за все в печінці та нирках у щурів). Дуже короткий розподіл та період напіввиведення можуть обмежити кількість препарату, яка сягає ембріону/плода.
Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Молекулярна вага білка припускає, що препарат не проникатиме до грудного молока. Однак, інші білки, такі як імуноглобуліни, присутні в грудному молоці, тому це не виключено і з денілейкін діфтітоксом. Дуже короткий розподіл (2-5 хвилин) та період напіввиведення (70-80 хвилин) можуть обмежити кількість, яка проникає до молока. Рекомендовано зробити перерву на 7 годин після дози, щоб обмежити вплив на немовля, який є невідомим.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.