ПІДСОЛОДЖУВАЧІ

Група/призначення:

Дієтичні добавки, замінники цукру. До активних підсолоджувачів належать стевіозиди, дитерпеновий глікозид та ребаудозид А.

Стевія («солодке листя») – це листя стевії медової (Stevia rebaudiana), яке є некалорійним замінником цукру.

Ребаудозид А – глікозид, який отримують зі стевії і використовують як підсолоджувач. Торговою назвою продукту на основі ребаудозиду А є ребіана. Стевія та трувія – назви підсолоджувачів, які містять ребаудозид А як один з компонентів (трувія містить також ерітрітол). Ребаудозид А загальновизнаний безпечним для використання в якості підсолоджувача американським управлінням по контролю за продуктами та медикаментами. Ребаудозид А метаболізується до стевіолу.

Ерітрітол природньо зустрічається в концептусі людини. Базуючись на дослідженнях в експериментальних тварин при застосуванні ерітрітолу як підсолоджувача, не очікується зростання ризику вроджених вад. Ерітрітол є цукровим спиртом або поліолом і застосовується як підсолоджувач. Це натуральний компонент деяких фруктів та ферментованих харчових продуктів, таких як гарбуз, соєвий соус та вино.

Альтернативні назви/синоніми:

Стевія медова, медова трава, ребаудозид А, ребіана, стевіозид, трувія, ерітрітол.

Діюча речовина:

Листя стевії медової, ерітрітол.

Рекомендації при вагітності: ймовірно сумісні.

Рекомендації при лактації: ймовірно сумісні.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення ризику вроджених вад розвитку при використанні стевії та інших похідних в якості підсолоджувача.

Інформація щодо дослідження на тваринах:

Стевія не провокує токсичності в культурі цілих ембріонів щурів при концентраціях до 500 мкг/мл. Дієтична добавка стевіозиду до 3% не впливає негативно на фертильність або ж результати вагітностей у щурів, навіть хоча найвищий рівень дози провокував деяке пониження набирання ваги у дорослих тварин. У дослідженні щурів 2006 року дієтична стевія до 10% протягом 60 днів до спарювання не мала негативного впливу на розвиток ембріону. Хом’яки, яким давали стевіозид до 2500 мг/кг/день, також не показали несприятливого впливу на фертильність або результат вагітності в 3 поколіннях.

Призначення стевії самцям щурів протягом 8 тижнів не вплинуло несприятливо на фертильність в одному дослідженні, але викликало пониження ваги яєчок та придатків і рівня тестостерону в іншому дослідженні. Третє дослідження не показало впливу стевії на вагу яєчок або простати у щурів, хоча вага насіннєвого міхурця зменшилась. Ці дослідження використали рівні впливу, які є значно вищими від тих, що використовує людина для підсолодження. Самки щурів, яким давали протягом 7 тижнів після відлучення від матерів питну воду, що містила ребаудозид А в дозі до 2,5 мМ, не продемонстрували порушення статевого розвитку або естральної циклічності. Тварини, які отримували дозу 0,5 або 2,5 мМ ребаудозиду А у питній воді, мали понижені рівні прогестерону у порівнянні з контрольною групою. Введення ребаудозиду А самцям і самкам щурів з харчуванням дозами до 25000 ppm (parts per million; частин на мільйон) не спровокувало несприятливого впливу на фертильність або результат вагітності. Ця доза перевищувала 2000 мг/кг/день. Висока доза дієтичної добавки ребаудозиду А не мала несприятливих ефектів для морфології яєчок або показників сперми у щурів.

Дослідження стевіолу in vitro показало пониження транскрипційної активності рецептора прогестерону, коли стевіол дозою 25000 нг/мл тестувався в присутності прогестерону в дозі 157 нг/мл, зростання продукції прогестерону в присутності стевіолу 10000 нг/мл та реакції агоністу рецепторів прогестерону стевіолу в спермі. Клінічна актуальність цих знахідок невідома.

Годування 10% ерітрітолом вагітних щурів не відобразилося на зростанні частоти вад розвитку у потомства. У дослідженні в двох поколіннях годування ерітрітолом щурів дозами до 10% в харчуванні призвело до пониження ваги в поколіннях F0 та F1. Зниження ваги виникає у зв’язку з низькокалорійним вмістом дієти, збагаченої ерітрітолом, що не є хорошим джерелом енергії. В поколінні F2 не було зниження ваги.

Лікування вагітних кролів ерітрітолом дозою 5000 мг/кг/день внутрішньовенно не підвищило частоти вад розвитку або інших негативних результатів вагітності у потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Немає даних щодо стевії та ребаудозиду А.

Ерітрітол природньо виявляється в ембріоні та плоді. Протягом першого триместру вагітності концентрація ерітрітолу або інших поліолів у запліднененій яйцеклітині (концептусі) є вищою, ніж в материнській плазмі, припускаючи, що ці сполуки виробляються у плоді або плаценті.

В пологах у людини (та овець) концентрація ерітрітолу в пуповинній крові залишається вищою, аніж в материнській крові. Ерітрітол являє собою основний поживний компонент Brucella melitensis, а одна група дослідників бездоказово припустила, що бруцельоз менш ймовірно викликає викидні у людини, ніж у тварин через нижчі концентрації у плаценті та плодів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Ерітрітол не виявлено в молозиві та зрілому грудному молоці.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Годування ерітрітолом щурів до 10% у дієті не викликало неспритливого впливу на фертильність самців або самок чи на успішність репродуктивного циклу. Неопубліковані дослідження у мишей не показали несприятливого впливу на фертильність або розвиток ембріону при високих пероральних або внутрішньовенних рівнях доз ерітрітолу.

Ерітрітол застосовувався як кріопротектор для замороження ембріонів та сперми експериментальних тварин.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано 22.04.2019 р.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.04.2019 р.