ТИЛУДРОНАТ

Група/призначення:

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток; бісфосфонати. Бісфосфонати – це група медичних засобів, які зменшують прогресуючу втрату кісткової маси, застосовуються для лікування остеопорозу та інших подібних станів, а також при хворобі Гоше. Інші препарати цього фармакологічного класу: золедронова кислота, алендронат, ібандронат, етідронат, ризедронат, памідронат.

Призначається для лікування хвороби Педжета (хронічне метаболічне захворювання кісток невідомої етіології, механізм якого полягає у вогнищевому порушенні рівноваги між резорбційною активністю остеокластів та остеогенною активністю остебластів, що зумовлює хаотичну перебудову кісткової тканини, з наявністю сильно васкуляризованих вогнищ лізису та ущільнень кісткової структури і вторинного мієлофіброзу).

Тилудронат мало, якщо взагалі метаболізується. Період наріввиведення з плазми становить 150 годин, рівень вивільнення з кісток невідомий.

Альтернативні назви / синоніми:

Кислота тилудронова, скеліт, тілудронат.

Діюча речовина: тилудронат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання тилудронату при вагітності у людини. Токсичний вплив на розвиток (затримка, структурні аномалії, загибель) спостерігали в 3 видів тварин на фоні близьких до використовуваних у людини доз, але материнська токсичність в двох видів тварин не дає змоги краще оцінити ембріо-фетальну токсичність. Досвід застосування у людини при вагітності відсутній, досвід з іншими бісфосфонатами дуже обмежений, що не дозволяє належно з’ясувати ризик для ембріону/плода. Кількість препарату, яка утримується в кістках та вивільняється знову до системного кровотоку, прямо залежить від дози та тривалості лікування. Оскільки тилудронат, ймовірно, проникає через плаценту, лікування матері перед вагітністю може призвести до тривалого впливу на ембріон/плід невідомої кількості препарату. Використання тилудронату у жінок, які можуть завагітніти або в період вагітності не рекомендується. Існує теоретичний ризик для плода (скелетні та інші аномалії), який в даний час не можна оцінити. Новонароджених слід моніторувати на предмет гіпокальціємії протягом кількох днів після народження.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів та кролів. У мишей в період органогенезу, доза, яка у 7 разів перевищувала застосовувану в людини дозу 400 мг/день, виходячи з площі поверхні тіла, призводила до материнської токсичності (зменшення набирання ваги тіла) та ембіо-фетальної токсичності розвитку (збільшення постімплантаційних втрат, зниження числа плодів на самку, зменшення ваги тіла плодів). В одному посліді спостерігали невелику частоту мальформацій лап (вкорочення або відсутність пальців, кров’яні пухирі між або замість пальців). Аналогічні ефекти, включно з материнською токсичністю, але не мальформаціями, спостерігали у щурів при 10-кратних дозах людини. При введенні щурам подвійної рекомендованої для людини дози з 15-го дня вагітності до 26-го дня після пологів спостерігали тривалі пологи та материнську смертність, головним чином через гіпокальціємію. У кролів двократні та п’ятикратні дози, рекомендовані для людини в період органогенезу, спричиняли залежний від дози сколіоз, що вважали наслідком фармацевтичних властивостей препарату.

В кількох дослідженнях тилудронат не був генотоксичним. Препарат також не впливав на фертильність самців чи самок щурів на фоні двократної дози людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування.

Невідомо, чи тилудронат проникає через плаценту в людини, але молекулярна вага вільної кислоти, довгий період напіввиведення з плазми (150 годин), відсутність метаболізму припускають трансфер до ембріону/плода.

Рев’ю 2008 року описало 51 випадок впливу наступних бісфосфонатів до або під час вагітності: алендронат (N=32), памідронат (N=11), етідронат (N=5), ризедронат (N=2), золедронова кислота (N=1). Автори дійшли висновку, що, хоча, ці препарати можуть вплинути на формування та розвиток кісток плода, до цього часу про такі наслідки не повідомлялось.

Огляд 2014 року зазначив, що можливі несприятливі наслідки, асоційовані з бісфосфонатами в період вагітності можуть включати невелике зниження гестаційного віку,  ваги новонароджених та транзиторні неонатальні електролітні порушення, але не спостерігались довготривалі наслідки для здоров’я у немовлят з таким впливом. Автори рекомендують моніторинг на предмет неонатальної гіпокальціемії та асоційованих нервово-м’язових та кардіальних симптомів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання препарату в період лактації. Молекулярна вага вільної кислоти, відсутність метаболізму, подовжений період напіввиведення припускають проникнення до грудного молока.

Хоча пероральна біодоступність тилодронату в немовлят невідома, в дорослих вона дуже низька, близько 1%. Більше того, препарат зв’язується з кальцієм і не може абсорбуватися з молока. Таким чином, грудне вигодовування, ймовірно, є сумісним з лікуванняи тилудронатом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 09.12.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.12.2018 р.