ЗАЛІЗО

Група/призначення: хімічний елемент.

Альтернативні назви/синоніми: ферум.

Діюча речовина: залізо.

Рекомендації при вагітності:

Сумісне та необхідне в рекомендованій дозі.

Рекомендації при лактації:

Сумісне та необхідне в рекомендованій дозі.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Залізо є поживною добавкою, яка при рекомендованій дозі 27 мг/день не шкідлива при вагітності. Інтоксикація залізом (наприклад навмисне передозування) може бути асоційована з несприятливими наслідками для матері та плода. Препарати із вмістом заліза, зазвичай, приймаються протягом вагітності. Хоча об’єм еритроцитів зростає протягом вагітності, це зростання, в основному, є меншим, аніж збільшення об’єму плазми, яке провокує відносну еритропенію. Беручи до уваги ці фактори та зростаючу потребу в залізі протягом вагітності, поживні добавки часто є необхідністю. Є клінічні дані, які припускають, що залізодефіцитна анемія протягом вагітності несприятливо впливає на підтримку заліза при народженні.

Добавка заліза дозою 18 мг/день виявилася не достатньою для багатьох вагітних жінок в третьому триместрі вагітності, в свою чергу, рівні дози 27 мг/день неорганічного заліза або добавки гем-зв’язаного заліза виявилися адекватними.

Рекомендована норма споживання заліза для вагітних у США була встановлена в 2002 році – 27 мг елементарного заліза в день.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Великі дози дієтичних добавок заліза не були тератогенними, коли їх тестували на мишах та щурах, хоча вагітних кролів годували дозами добавок заліза, які були токсичними для матерів, і вони мали потомків зі зростаючими випадками ураження центральної нервової системи та скелету. Дослідження у щурів припустили, що пренатальний дефіцит заліза може також пошкодити функцію щитоподібної  залози.

Інформація щодо впливу на плід:

Одне ретроспективне дослідження повідомило про асоціацію між неспецифічними великими вадами та використанням препаратів з вмістом заліза протягом перших 56 днів вагітності. Ця асоціація спиралась на дані 9 народжень і вона не була підтверджена у великої групи матерів, які, як повідомлялося, приймали залізовмісні добавки протягом першого триместру вагітності.

В цьому ж дослідженні  частота вроджених вад явно скоротилась серед матерів, які приймали добавки із залізом протягом вагітності. Ці результати, ймовірно, відображають можливі асоціації. Не виявлено асоціацій між використанням залізовмісних препаратів та вродженими вадами, згідно повідомлень інших дослідників.

В 2013 році мета-аналіз взяв до уваги 48 рандомізованих досліджень (17793 жінки) та 44 когортні дослідження (1851682 жінки) і дійшов висновку, що щоденне пренатальне використання заліза значно покращує вагу при народженні прямим залежним від дози способом, що, можливо, веде до зменшення ризику малої ваги при народженні. Другий мета-аналіз дійшов до таких самих висновків, але також зауважив, що висока концентрація гемоглобіну, знайдена у жінок на пізніх строках вагітності, може стати причиною додаткових побічних результатів вагітності, включаючи прееклампсію та передчасні пологи.

Автори зробили висновок, що добавки з нижчим вмістом заліза можуть бути виправданими в популяції з нижчою частотою захворювань на анемію та дефіцит заліза.

В іншому дослідженні ризик малості для гестаційного віку був асоційований з виснаженням запасів заліза та анемією на ранньому терміні вагітності. Одне дослідження виявило, що лікування препаратами заліза вагітних жінок різко понизило концентрацію цинку в плазмі. Друге дослідження виявило, що цинк в сироватці крові знижується протягом вагітності, незалежно від  лікування препаратами заліза; не було істотного впливу від лікування препаратами заліза на концентрацію цинку.

Існує інтерес до можливого довготривалого впливу пренатального дефіциту заліза. Анемія у матерів та зменшення запасів заліза були асоційовані зі змінами у вазі плаценти та її структурі. Було припущено, що низька концентрація феритину в сироватці крові матерів може бути асоційованою із зростаючою вагою плаценти, принаймі частково, через підвищення периферійної капіляризації  ворсинок.

Інше дослідження факторів плаценти та наступних проблем зі здоров’ям припустило, що великий розмір плаценти та маленька вага при народженні можуть стати причинами високого артеріального тиску в дорослому віці. Детальні дослідження в більшій популяції розглядали можливий зв’язок між прийомом заліза в пренатальному періоді та артеріальним тиском і не виявили істотних асоціацій у нащадків у віці 3 та 7 років.

У 1998 році було повідомлено, що залізо є другою найбільш частою сполукою, яку передозовують, з тих, що приймають під час вагітності. Важка інтоксикація залізом є потенційно фатальною та асоційованою з викиднями та передчасними пологами. У таких важких ситуаціях застосовується антидотна терапія дефероксаміном. Спираючись на огляд 6 випадків інтоксикації залізом при вагітності, у 5 з 6 випадків результат вагітності був нормальним, не зважаючи на факт, що деякі впливи заліза були в кінцевому результаті фатальними для матерів. Результатом однієї із вагітностей став викидень на 16 тижні, через 2 дні після передозування заліза. Залізо в сироватці плодів було визначено лише у 2 випадках, але воно було в нормі, припускаючи, що трансплацентарний транспорт заліза міг обмежити вплив на плід.

В доповіді 1991 року не було знайдено асоційованих аномалій в 19 новонароджених від жінок, які мали передозування залізом у другому або третьому триместрах вагітності.

Існує занепокоєння, що добавки заліза, які приймаються без їжі у країнах, які розвиваються, можуть підвищити ступінь важкості малярійної інфекції та підвищити ризик плацентарної інфекції (малярія та вагітність).

Застосування препарату під час вигодовування:

Залізо виявляється в молоці жінки і є важливим мінералом для харчування новонародженого. Абсорбція заліза є більшою з молока людини, аніж з коров’ячого молока, можливо через нижчий вміст кальцію в молоці людини. Новонароджені можуть спожити більше 50% заліза з грудного молока в порівнянні з 12% із сумішей для новонароджених.

Рекомендована норма споживання заліза в США для жінок в період лактації становить 9 мг.

Новонародженим, які знаходяться на виключно грудному вигодовуванні, можна давати добавки заліза починаючи з 4 місяця життя.

Введення 100 мг залізної сахарози внутрішньовенно не підняло концентрації заліза в молоці у 10 матерів, але, в наступному дослідженні, внутрішньовенне введення заліза карбоксимальтози підвищило вміст заліза в молоці в 11 матерів з анемією.

Немає досліджень щодо можливих негативних ефектів заліза в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У самців щурів передозування залізом асоціювалось з ослабленням сперматогенезу. Немає відповідних даних з клінічних повідомлень. Використання добавок заліза у жінок було асоційовано з пониженням овуляторного безпліддя.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.10.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.10.2018 р.