КОБАЛЬТ
Група/призначення: хімічний елемент.
Кобальт – це важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком, хімічно стійкий. Це важливий мікроелемент та компонент вітаміну В12.
Альтернативні назви / синоніми: немає.
Діюча речовина: кобальт.
Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.
Рекомендації при лактації: відсутня інформація.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
В експериментальних тварин кобальт викликає несприятливий вплив на розвиток при рівні дозування, який викликає материнську токсичність. Дані щодо впливу кобальту на людину протягом вагітності відсутні.
Концентрація кобальту в сечі зростає у жінок під час вагітності.
Кобальт застосовується у випадках нормохромної нормоцитарної анемії, асоційованої з хронічною хворобою нирок. Кобальт може спричинити вироблення еритроцитів (навіть поліцистемію) шляхом стимулювання продукції еритропоетину. Кобальт та хлорид кобальту, одні з найбільш частих солей, додатково використовуються в промисловості. Концентрація кобальту та хрому в крові підвищується після випадків заміни шийки кульшового суглоба або хірургічного відновлення стегна (вживлення металевого кобальт-хромового імплантату). Плацентарний трансфер кобальту в цих пацієнтів виявлено в невеликої кількості пацієнтів.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Лікування кобальтом вагітних тварин може несприятливо вплинути на плід, причиною чого є материнська токсичність. В одному дослідженні у мишей лікування кобальтом та іншими металами було асоційоване із затримкою осифікації плодів, що є типовим показником материнської токсичності. У щурів лікування самок кобальтом спричиняло смерть плодів в одному дослідженні та затримку розвитку подів і меншу кількість посліду в іншому дослідженні. Помічались асоційовані ознаки загальної материнської токсичності.
Дослідники з Тунісу в 2011 році охарактеризували гепатотоксичність у матерів-щурів та щурят, яка спричинялася 350 ppm (частин на мільйон, parts per million) кобальту-хлориду (157 ppm кобальту++) з питної води з 14 дня вагітності і до 14 дня після пологів.
Дослідження, яке піддавало впливу ембріонів риби даніо-реріо (акваріумна рибка, модельний організм) до рівня концентрації кобальту (0-100 мг/л) не виявило ефектів впливу на виживання або ранній розвиток з концентрацією меншою за 100 мкг/л, але при вищій концентрації рівень виживання знижувався та виникав аномальний розвиток.
Дослідження у щурів не виявило фетотоксичності навіть при істотній материнській токсичності при рівні дози кобальту хлориду до 100 мг/кг/день. Повідомляється про негативний результат тератологічних досліджень у овець, які були під впливом кобальт ацетату, у хом’яків, які піддалися впливу кобальту ацетату, у курчат, які показали лише анемію після ін’єкцій в жовтковий мішок кобальту.
Одне тератологічне дослідження повідомило, що кобальт підвищує частоту розщілини піднебіння у мишей, які ним лікувалися.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Спостереження за 26 пацієнтами після артропластики стегна з використанням металу або металевого імплантату показало, що концентрація хрому та кобальту в сироватці крові та сечі були на найвищому рівні протягом перших місяців після хірургічного втручання і понижувалась наступні 6 місяців – 4 роки. Деякі дослідники у 2012 році рекомендували жінкам з металевими імплантатами кульшових суглобів планувати вагітність до проведення хірургічного втручання або відкласти вагітність на наступні 2 роки після лікування. Концентрація кобальту в материнській крові та в крові плода може підвищуватися навіть в наступні 7 років після операції на кульшовому суглобі, але несприятливий ефект на розвиток не був описаний.
Клінічний випадок 2015 року: жінка з підвищеним вмістом кобальту (103 мкг/л) та хрому (47 мкг/л), якій була проведена заміна кульшового суглобу за 7 років до вагітності. Дитина народилась з гіпоспадією І ступеня, інших відхилень не було, дитина розвивалась нормально на грудному вигодовуванні. Цей випадок не свідчить про те, що причиною гіпоспадії є вплив металів.
Дослідження, яке оцінювало концентрацію кобальту, міді, миш’яку, кадмію, сурми, талію та свинцю в сечі матері протягом першого та третього триместрів вагітності не знайшло статистично істотної асоціації між металами та когнітивним розвитком, виконавчою функцією або неврологічно-поведінковим розладом у дітей віком 4 років.
Були повідомлення щодо токсичних неонатальних ефектів після впливу кобальту на матір, включаючи гіперплазію щитовидної залози з компресією трахеї та застійною серцевою недостатністю.
Перехресне дослідження з Іспанії щодо концентрації в пуповинній та материнській крові не знайшло асоціації між концентрацією кобальту та розміром немовлят при народженні. Середня концентрація кобальту в пуповинній крові була 4,9 нм, а в плазмі матері – 10,5 нм. Китайське дослідження також повідомило про відсутність асоціації між вмістом кобальту в материнській чи пуповинній крові та вагою при народженні.
В іншому дослідженні була асоціація між нижчою концентрацією кобальту в крові матері в другому триместрі вагітності та індуктованою вагітністю гіпертензією.
Концентрація кобальту у волоссі та сироватці крові була нижчою у жінок з преекламсією в порівнянні з контрольною групою. Клінічне значення цих знахідок невідоме.
Застосування препарату під час вигодовування:
Пероральне застосування кобальту коровам знизило концентрацію олеїнової кислоти залежно від дозування та зменшило продукцію молока.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Лікування кобальтом експериментальних тваринах спровокувало тестикулярну токсичність та понизило фертильність з неповним відновленням; схожі ефекти помічені при внутрішньосуглобових ін’єкціях наночастинок кобальт-хрому самцям щурів. Одночасне введення цинку запобігало пошкодженню яєчок, спричиненого кобальтом. Механізм такої токсичності та її вплив на чоловіків не відомий.
Чоловіки віком 20-45 років, які отримали або протези стегна metal-on-metal (механізм кріплення і сам протез з металу), або metal-on-polyethylene (між металічними складовими є прошарок речовини з поліетилену) мали підвищену концентрацію кобальту та хрому в крові та в насіннєвій рідині після вставлення протезу. У чоловіків, які отримали протез metal-on-metal, був менший відсоток морфологічно нормальних сперматозоїдів в період 6 або 12 місяців, але не спостерігалось несприятливого впливу на рухливість. Дослідження не виявило, чи це асоціювалось зі зниженням фертильності.
У жінок після екстракорпорального запліднення була асоціація між кількістю відновлених ооцитів та вищою концентрацією кобальту в сечі. Не було асоціації між кобальтом в сечі і фолікулярній рідині та імплантацією, вагітністю, народженими живими.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).