ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

Група/призначення:

Група стероїдних кислот, що входять до складу жовчі.

Жовч людини містить переважно холеву кислоту, хенодезоксихолеву (препарат хенодіол) та дезоксихолеву кислоти, в дуже малих кількостях – літохолеву, алохолеву, урсодезоксихолеву кислоти (препарат урсодіол). З них лише холева й хенодезоксихолева кислоти утворюються в печінці (з холестерину), інші – в кишечнику, звідки всмоктуються в кров, надходять у печінку, потім знову виділяються печінкою в складі жовчі. У жовчі жовчні кислоти перебувають у зв’язаному з іншими речовинами (гліцином і таурином) стані.

Альтернативні назви / синоніми: жовчні солі.

Діюча речовина: жовчні кислоти.

Рекомендації при вагітності:

Доведено несприятливі наслідки внутрішньопечінкового холестазу вагітних.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Роль жовчних кислот та солей в несприятливих результатах вагітностей добре не вивчена.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Внутрішньобрюшинне введення дезоксихолату вагітним щурам істотно підвищувало частоту резорбції та вроджених вад розвитку кінцівок і центральної нервової системи.

Дослідження у овець припустили, що жовчні солі не проникають легко через плаценту. Так, введення матерям дезоксихолату призводило до його повільного накопичення у плода, а хенодезоксихолат виводився плацентою від плоду матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Концентрація в плазмі деяких жовчних кислот підвищується при нормальній вагітності. При внутрішньопечінковому холестазі вагітних концентрація холевої кислоти та інших зростає більш помітно. Деякі акушери-гінекологи вірять в наявність асоціації між загальною концентрацією жовчних кислот та поганими результатами вагітностей і тому рекомендують індукцію пологів на 37-му тижні вагітності для попередження внутрішньоутробної загибелі плоду. Також повідомляється про підвищення рівня жовчних кислот в амніотичній рідині та пуповинній крові у деяких жінок з внутрішньопечінковим холестазом вагітних. Накопичення жовчних кислот в плодовій частині може призводити до несприятливих результатів вагітності. Ретроспективний аналіз 187 вагітностей з холестазом виявив, що загальна концентрація жовчних кислот та тривалість їхнього впливу були предикторами зниження оцінки новонароджених за шкалою Апгар (менш ніж 7 балів) на 5-й хвилині. Деякі унікальні жовчні кислоти утворюються в печінці плода. Як правило, вони транспортуються від плода до матері для екскреції з сечею.

У 2014 році британська Obstetric Surveillance System, проаналізувавши дані від жінок з одноплідними вагітностями та вираженим внутрішньопечінковим холестазом, виявила істотне підвищення ризику передчасних пологів, потреби в інтенсивній допомозі для новонароджених, мертвонароджень при порівнянні з жінками контрольної групи.

Голандське дослідження 2015 року повідомило про 215 народжень матерями з внутрішньопечінковим холестазом і виявило аналогічне підвищення ризику несприятливих результатів. Третє дослідження з використанням когорти народжень за період 1985-1986 років у північній Фінляндії оцінило ліпідні профілі 45 16-річних дітей, матері яких мали внутрішньопечінковий холестаз вагітних. Це невелике дослідження виявило підвищення індексу маси тіла у хлопців та збільшення співвідношення окружності талії до окружності стегон у дівчат в порівнянні з дітьми від неускладнених вагітностей. Це припускає, що пренатальний вплив підвищеного рівня жовчних кислот може призводити до тривалих метаболічних ефектів в деяких нащадків.

У людини внутрішньопечінковий холестаз асоціюється з недоношеністю та загибеллю плодів, однак, введення холевої кислоти плодам ягнят не було шкідливим для плодів. Рівень жовчних кислот в амніотичній рідині не корелював зі станом новонароджених у людини. Виходячи з досліджень in vitro з використанням експлантів плаценти припущено, що надлишок жовчних кислот може підвищувати ймовірність гістологічних аномалій плаценти та аритмій у плода. Група авторів, виходячи з одного випадку церебрального крововиливу у мертвонародженого та аналізу подібних випадків, стверджує, що надлишок у матері жовчних солей може асоціюватися з геморагічними розладами у плодів.

Жовчні солі призначаються для лікування шлунково-кишкових захворювань, але контрольовані дослідження щодо репродуктивних наслідків не проводились.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Введення з харчуванням холевої кислоти самцям мишей підвищувало концентрацію жовчної кислоти в яєчках, знижувало фертильність, призводило до тестикулярних дефектів, включно з апоптозом сперматид. У самців мишей на фоні харчування з високим вмістом жирів для індукції надмірної ваги додавання холевої кислоти призводило до втрати ваги, підвищувало рівень неплідності, включно з порушенням проліферації зародкових клітин та ендокринної функції яєчок. Меншу кількість дитинчат на послід спостерігали у самців з високо жировою дієтою з додаванням холевої кислоти.

Дослідження у 303 пацієнток із екстракорпоральним заплідненням виявило двократне підвищення концентрації жовчної кислоти в фолікулярній рідині порівняно з показником у сироватці. Похідні урсодезоксихолевої кислоти у фолікулярній рідині асоціювались з розвитком ембріонів кращої якості на 3-й день після запліднення. Загальна концентрація жовчних кислот в фолікулярній рідині не несе прогностичної цінності якості ооцитів або ембріонів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.06.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.06.2018 р.