Назва англійською мовою:  casanthranol.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: касантранол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антрахіноновий проносний препарат. Досвід використання у вагітних обмежений, відсутня інформація про ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Велике проспективне дослідження повідомило про 109 жінок, які зазнали впливу препарату в період вагітності, з них 21 жінка – в І триместрі. Не було виявлено підвищеного ризику.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 96 новонароджених з впливом касантранолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 4 (4,2%) великих вроджених вад при 4 очікуваних. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання касантранолу в період лактації у людини. Оскільки діарея є потенційним проявом у новонароджених, препарат ймовірно є сумісним з грудним вигодовуванням.

У 2001 році Американська академія педіатрії визнала подібний препарат – каскара сеграда –  сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  carvedilol.

Група/призначення:

Симпатолітик (антигіпертензивний препарат).

Альтернативні назви / синоніми: Coreg.

Діюча речовина: карведілол.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Тільки одне повідомлення описало використання карведілолу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин та досвід застосування подібних препаратів припускають низький ризик тератогенності. Проте було описано затримку внутрішньоутробного розвитку, що можливо і у випадку використання інших α/β-блокаторів (лабеталол). Крім того, деякі β-блокатори можуть призводити до затримки внутрішньоутробного розвитку та зменшення ваги плаценти, особливо це притаманно частковим агоністам. Лікування на ранніх стадіях ІІ триместру в більшій мірі призводить до зниження ваги плода, в той час як розпочате у ІІІ триместрі лікування впливає головним чином тільки на вагу плаценти.

Карведілолу не притаманна внутрішня симпатоміметична активність.Незважаючи на те, що затримка внутрішньоутробного розвитку викликає серйозне занепокоєння, користь для матері від призначення карведілолу або інших α/β-блокаторів, в деяких випадках, переважає ризик для плода і слід визначатися в кожному конкретному випадку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів з використанням доз, які у 50 та 25 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Було виявлено постімплантаційні втрати в обох видів тварин. У щурів ці дози спричиняли токсичні прояви у матерів і також асоціювались зі зниженням ваги плодів та збільшення частоти плодів із затримкою розвитку скелету (відсутнє або зменшене 13 ребро). При лікуванні вагітних щурів дозами на рівні  ≥10 разів від максимальної рекомендованої у людини в ІІ триместрі та ще протягом 22 днів лактації спостерігали зростання частоти смертності дитинчат у віці 1 тижня. Доза, яка не спричиняла несприятливого впливу у щурів – 10-кратна максимальній рекомендованій для людини та 5-кратна у кролів відповідно.  Токсичність (седація, зменшення набирання ваги) та порушення фертильності спостерігались у дорослих щурів у випадку застосування дози на рівні ≥32 разів від максимальної рекомендованої для людини, включно зі зменшенням кількості успішних парувань та імплантації, повною резорбцією плодів. У щурів препарат проникає через плаценту.

Інформація щодо впливу на плід:

Карведілол є комбінованим α/β-адреноблокатором, який призначається для лікування артеріальної гіпертензії та помірної і важкої серцевої недостатності. α1-адреноблокуюча дія асоціюється з вазодилятацією та зменшенням периферичного судинного опору. Карведілол інтенсивно метаболізується, а деякі метаболіти слабо активні. Рівень зв’язування з білками, переважно альбуміном становить >98%, середній термінальний період напіввиведення – 7-10 годин.

Невідомо, чи карведілол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають вплив ембріон/плід. Однак, високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість препарату, яка проникатиме через плаценту.

Повідомлення 2002 року описало жінку з хронічною гіпертензією, в якої у терміні 24 тижнів діагностували маловіддя (амніотичний індекс  <2). Жінка приймала беназеприл, карведілол, аміодарон (кордарон), фуросемід. У плода виявили деформацію черепа з накладанням швів, перикардіальний випіт, зменшений сечовий міхур, гіперехогенний фокус серця, гіперехогенний кишківник, нормальні нирки. Всі препарати, крім карведілолу відмінили. Обстеження через 18 днів продемонструвало нормальну кількість навколоплодових вод та нормальну анатомію черепа. У терміні 37 тижнів народилась дівчинка вагою 2060 грам (<3-го перцентиля), оцінкою за шкалою Апгар 7 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно. Первинний фізикальний огляд не виявив змін, за винятком блювання жовчю в перший день життя. У віці 1 року дитина була здоровою з нормальною вагою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання карведілолу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускає екскрецію препарату до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме цю кількість. Потенційними наслідками такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні є брадикардія, гіпотензія тощо.

Проте подібний препарат у 2001 році був класифікований Американською академією педіатрії як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501145/.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  cascara sagrada.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: каскара сеграда.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антрахіноновий проносний препарат. Досвід використання у вагітних обмежений, відсутня інформація про ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження 1977 року виявило, що понад 50% жінок в період вагітності приймають проносні засоби антрахінонового ряду. Так, незадовго до індукції пологів було призначено дантрон (1:8 дигідроксиантрахінон) 9 жінкам. Було виявлено присутність препарату та/або його метаболіту в амніотичній рідині та сечі новонароджених – без несприятливих наслідків.

Велике проспективне дослідження повідомило про 53 пари мати-дитина, які зазнали впливу препарату в І триместрі вагітності. Не було виявлено підвищеного ризику. В будь-якому терміні вагітності препарат приймали 188 жінок. Виявлено вищий за очікуваний відносний ризик доброякісних пухлин, але це потребує незалежного підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Незважаючи на те, що антрахінони проникають до грудного молока, ризик виникнення діареї у немовлят є мінімальним, проте можливим. Після призначення 65 мг каскара сеграда препарат виявлявся в грудному молоці у 5 з 10 жінок, яке отримували протягом 20 годин. Чутливість аналізу становила близько 1100 мг/л каскари.

У 2001 році Американська академія педіатрії визнала препарат каскара сеграда суміснис з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501328/.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  mestranol.

Група/призначення:

Синтетичний препарат з естрогенною активністю.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: местранол.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Местранол є 3-метиловим ефіром етинілестрадіолу. Це синтетичний жіночий статевий гормон, який застосовується в поєднанні з прогестероном для лікування симптомів менопаузи, а також як одна зі складових в оральних контрацептивах. Не повідомляється про вроджені вади, пов’язані з местранолом самостійно.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 614 пар мати-дитина з впливом в І триместрі препаратів з естрогенною активністю, з них 179 з впливом местранолу. Було виявлено підвищення частоти вад серцево-судинної системи, ока і вуха та синдрому Дауна для групи естрогенів в цілому, але не для местранолу. Повторний аналіз цих даних щодо терміну впливу, вагінальної кровотечі на ранніх термінах вагітності та акушерського анамнезу жінки не підтримав асоціації між  естрогенами та вадами серця. Попереднє дослідження також не виявило зв’язку з негенітальними  вадами. Використання естрогенних гормональних препаратів протипоказане вагітним.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 190 новонароджених з впливом местранолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 13 (6,8%) великих вроджених вад при 8 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, з яких виявлено  1 орофаціальну розщілину, 1 редукційну ваду кінцівок , 1 кардіоваскулярну ваду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Естрогени часто використовують для пригнічення лактації. Застосовуються дози етинілестрадіолу 100-150 мкг (еквівалентно 160-240 мкг местранолу)  протягом 5-7 днів.

У випадку використання местранолу в оральних контрацептивах в дозах 30-80 мкг він асоціюється зі зменшенням продукції грудного молока, зменшенням набирання ваги новонародженими, зниженням вмісту азоту і протеїну в грудному молоці. Ці зміни незначні, але можуть мати більше значення у випадку поганого харчування (недоїдання) матері.

Якщо жінка обирає грудне вигодовування, слід призначати найнижчу дозу контрацептивів та моніторувати вагу новонародженого і можливу потребу в харчових добавках.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.02.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.02.2022 р.

Назва англійською мовою:  metaxalone.

Група/призначення: міорелаксант.

Альтернативні назви / синоніми: спазлаксон.

Діюча речовина: метаксалон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання метаксалону в період вагітності у людини. За інформацією виробника постмаркетинговий досвід не виявив ознак несприятливого впливу на плід (деталі не наводяться). Дуже обмежені, не повні дані від експериментальних тварин та відсутній досвід використання у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Таким чином, найкращою рекомендацією буде уникати використання препарату в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів; не було виявлено несприятливого впливу на плід та порушень фертильності.

Досліджень карциногенезу не проводилось.

Інформація щодо впливу на плід:

Метаксалон є скелетним міорелаксантом, який призначається як доповнення до фізіотерапії для усунення дискомфорту, пов’язаного з гострими болями кістково-м’язової системи. Препарат не має прямої дії на м’язи, як вважається, він впливає як центральний седативний агент.

Метаксалон метаболізується в печінці, а не ідентифіковані метаболіти виводяться із сечею. Рівень зв’язування з білками плазми невідомий. Середній період напіввиведення становить біля 9 годин.

Невідомо, чи метаксалон проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання метаксалону в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. Оскільки препарат є седативним агентом центральної дії, дитину слід ретельно моніторувати на предмет седації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.02.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.02.2022 р.

Назва англійською мовою:  carisoprodol.

Група/призначення: центральний міорелаксант.

Альтернативні назви/синоніми:

Сома, ванадом, каризопродол (варіант назви).

Діюча речовина: карізопродол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від  експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід використання в період вагітності у людини не свідчить про високий ризик для ембріону/плода. Дані FDA припускають гіпотезу про асоціацію з орофаціальними розщілинами, але цей ризик є низьким, якщо взагалі існує. Кілька повідомлень інформують про вроджені вади, пов’язані з мепробаматом  – активним метаболітом карізопродолу, але два великі наглядові дослідження не підтримали такої асоціації. Найкращою рекомендацією є уникнення прийому карізопродолу в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, препарат вводився згідно з протоколом безперервного введення і продемонстрував певну загальну токсичність. На фоні найвищої пероральної дози спостерігали незначний вплив на репродукцію, який асоціювався з генералізованою токсичністю. Найвища тестована доза була 1200 мг/кг/день, в той час як рекомендована доза для людини становить 1400 мг/особу/день. Несприятливий вплив на репродукцію включав наступне: незначне зменшення виживання потомства, зниження концентрації сперматид в яєчках, подовження тічки. При використанні дози 750 мг/кг/день таких явищ не відзначали. В період лактації при безперервному введенні знижувався показник виживання дитинчат на фоні дози 300-750 мг/кг/день.

У щурів дози до 400 мг/кг/день в період вагітності не впливали на розвиток скелету.

Інформація щодо впливу на плід:

Карізопродол метаболізується у печінці до мепробамату, свого активного метаболіту.

Невідомо, чи карізопродол проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага такий трансфер припускає. Відомо, що мепробамат до плаценти проникає.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, серед яких у 14 випадках відбувся вплив карізопродолу в І триместрі. Не було виявлено асоціації між препаратом та групами вад або окремими дефектами.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 326 новонароджених з впливом карізопродолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 20 (6,1%) великих вроджених вад при 14 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких виявлено  2 орофаціальні розщілини, 1 гіпоспадія, 3 кардіоваскулярні вади. Тільки у випадку орофаціальних розщілин  можливе припущення про асоціацію, але слід врахувати дію інших факторів, таких як захворювання матері, прийом інших медикаментів, випадковість.

Клінічний випадок 2001 року: результат вагітності 27-річної жінки, яка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день  протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. В результаті передчасних пологів шляхом кесаревого розтину на 38 тижні народилась дитина вагою 2635 грам без симптомів відміни після народження. Дитина нормально розвивалась у віці 6 місяців.

Подібний випадок спостерігали і в 2006 році. Жінка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності з приводу вираженого спазму м’язів спини. Народилась доношена здорова дівчинка. Мати продовжила лікування в період грудного вигодовування. В дитини не виявляли симптомів відміни ні після пологів, ані після припинення грудного вигодовування (приблизно у віці 1-го місяця).

Застосування препарату під час вигодовування:

Карізопродол та його активний метаболіт мепробамат проникають до грудного молока в концентрації в 2-4 рази вищій від показника в крові матері.

Наводимо два випадки, які підтверджують наявність карізопродолу та його метаболіту у грудному молоці і той факт, що концентрація мепробамату перевищує його рівень в плазмі матері (стосуються описаних в попередньому розділі жінок).

Вище описана жінка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день  протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. Рівень карізопродолу і мепробамату визначали в грудному молоці 4 дні підряд. Середня концентрація в молоці двох сполук становила 0,9 мкг/мл і 11,6 мкг/мл відповідно. Виходячи з кількості спожитого дитиною молока – 150 мл/кг/день – абсолютна та відносна доза карізопродолу з мепробаматом, яку вип’є дитина, перебуваючи на виключно грудному вигодовуванні, становить 1,9 мг/кг/день і 4,1% відповідно. У дитини не відзначали симптомів відміни, її психомоторний розвиток у віці 6 місяців був нормальним. На той час дитина вже перебувала на змішаному вигодовуванні.

Інший повідомлений випадок стосувався жінки, яка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності та ще в перший місяць життя дитини. Здорова доношена дівчинка знаходилась на грудному вигодовуванні. Жінка також приймала анальгетики (гідрокодон і ацетамінофен (парацетамол) недовгий час після пологів. Зразки крові і молока вилучили через вік після пологів. Пік концентрації карізопродолу і мепробамату в крові через 2 години після дози становив 3 та 9 мкг/мл відповідно, а у молоці, відібраному одночасно зі зразком крові,  – 1,4 і 10,9 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило відповідно 0,3 і 1,4. Мінімальна концентрація в крові через 4 години після дози склала <2 та <4 мкг/мл відповідно, а у молоці – 0,8 і 17,1 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило ≥0,4 and ≥4,3 відповідно. Грудне вигодовування розпочали через 1,5 години після дози, а ще через 2 години перевірили зразок крові новонародженого – рівні карізопродолу і мепробамату були нижчі за поріг визначення – <2 мкг/мл і 4 мкг/мл відповідно. Грудне вигодовування припинилось приблизно через 1 місяць. У новонародженого не відзначали ознак синдрому відміни або інших несприятливих наслідків.

Досвід застосування препарату обмежений, в обох наведених випадках жінки приймали значно вищі за рекомендовану (1050-1400 мг/день) дози карізопродолу. В обох немовлят не спостерігали несприятливих наслідків, що припускає низький ризик, враховуючи навіть той факт, що діти зазнали такого впливу протягом вагітності.

У 2001 році інший міорелаксант центральної дії – баклофен визнаний Американською академією педіатрії сумісним з грудним вигодовуванням. Проте, допоки не буде накопичено достатньо даних, немовлят матерів, які отримують таке лікування і обирають грудне вигодовування, слід моніторувати на предмет седації чи інших відхилень.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” – http://www.mothertobaby.org/.
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501205/.

Адаптовано 12.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.01.2022 р.

Назва англійською мовою:  cangrelor.

Група/призначення:

Антикоагулянти, інгібітори агрегації тромбоцитів (за виключенням гепарину).

Альтернативні назви/синоніми: кенгрексал.

Діюча речовина: кангрелор.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний – користь для матері перевищує ембріо-фетальний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):               

Відсутні повідомлення про використання кангрелору в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, але відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно його оцінити. Властивості препарату припускають проникнення клінічно значимої кількості крізь плаценту. Вважається, що користь для матері перевищує ризик для плода, тому препарат не слід відміняти у вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У цих видів тварин не спостерігали мальформацій. У щурів дози, які призводили до 5-кратної концентрації в плазмі в порівнянні від отримуваної  у людини у випадку використання максимальної рекомендованої дози, спричиняли залежну від дози затримку розвитку плода, що характеризувалось підвищенням частоти неповної осифікації  та неосифікованих метатарзальних кісток задніх лап. У кролів дози, 12-кратні максимальній рекомендованій для людини, підвищували частоту абортів та затримки розвитку.

Досліджень карциногенності не проводилось, в численних дослідженнях препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності. Також не виявлено істотного впливу на фертильність самців і самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Канглерор є прямим антагоністом тромбоцитарного рецептора P2Y12, який блокує активацію та агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом (АДФ),  вибірково та оборотно зв’язується з рецептором P2Y12 для запобігання подальшим сигналам та активації тромбоцитів.

Призначається як доповнення при черезшкірному коронарному втручанню для зниження ризику перипроцедурного інфаркту міокарда, повторної коронарної реваскуляризації та тромбозу стента.

Препарат метаболізується до неактивного метаболіту. Рівень зв’язування з білками становить 97-98%, період напіввиведення – 3-6 хвилин.

Невідомо, чи кангрелор проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, рівень зв’язування з білками, короткий період напівиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме через плаценту до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання кангрелору в період лактації у людини. Молекулярна вага, рівень зв’язування з білками, короткий період напіввиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме до грудного молока. Оскільки препарат вводиться під час черезшкірної коронарної інтервенції, жінка в цей час нездатна годувати немовля. Тому жінка може відновити грудне вигодовування після процедури без будь-якого ризику для новонародженого.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.

Назва англійською мовою:  carglumic acid.

Група/призначення:

Лікарські засоби, що впливають на обмін речовин в організмі та загальну травну систему.

Препарат Carbaglu в таблетках схвалений Агентством з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA) у 2021 році для зниження високого рівня аміаку в крові (гіпераммоніємія) при рідкісному спадковому захворюванні – недостатності N-ацетилглутаматсинтетази (NAGS).

Carbaglu може призначатися лише фахівцем з порушень обміну речовин.

Альтернативні назви / синоніми: КАРБАГЛУ, карглумова кислота.

Діюча речовина: карглумінова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання карглумінової кислоти в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин свідчать про ризик у випадку застосування від періоду органогенезу до 21-го дня після пологів, частина цього ризику припадає на період лактації. Жінки з недостатністю N-ацетилглутаматсинтетази повинні отримувати лікування протягом всієї вагітності для попередження незворотного пошкодження нервової системи та смерті. Якщо вагітна потребує такого лікування, її слід інформувати про відсутність досвіду застосування у вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. В цих видів тварин пероральні дози до рівня 1,3 від максимальної рекомендованої стартової дози для людини, виходячи з площі поверхні тіла, призводили до токсичних проявів у матерів без впливу на розвиток ембріону/плода. Коли самкам щурів вводили таку дозу від періоду  органогенезу до 21-го дня після пологів спостерігали зниження виживання потомства на фоні найвищих доз та затримку росту на фоні всіх використаних доз.

Досліджень карциногенності не проводилось, препарат не був мутагенним в численних дослідженнях. У самок щурів на фоні 1,3 кратної до максимальної рекомендованої для людини стартової дози не відзначали впливу на фертильність та репродуктивну поведінку, як і у самців щурів при використанні 0,6 кратної дози відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є структурним аналогом N-ацетилглутамату, доступний в таблетованій формі. Це додаткова терапія гострої та хронічної гіперамоніемії внаслідок недостатності N-ацетилглутаматсинтетази. Препарат частково метаболізується в кишечнику перед всмоктуванням. Рівень зв’язування з білками плазми не з’ясовано, середній термінальний період напіввиведення становить 5,6 годин.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага та відносно довгий період напіввиведення припускають такий трансфер. Цей вплив може обмежуватись іонізацією при фізіологічному рН.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання карглумінової кислоти в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату та відносно довгий термінальний період напіввиведення припускає екскрецію до грудного молока, але іонізація при фізіологічному рН може обмежувати вплив на немовля. Наслідки такого впливу на новонародженого на грудному вигодовуванні невідомі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. First Generic Drug Approvals. U.S.FOOD & DRUG Administration (https://www.fda.gov/drugs/drug-and-biologic-approval-and-ind-activity-reports/first-generic-drug-approvals).

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.

Назва англійською мовою:  carbinoxamine.

Група/призначення: антигістамінні.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: карбіноксамін.

Комбінований препарат: рінопронт (карбіноксамін та фенілефрин).

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період вагітності у людини. До цього класу препаратів належать також клемастин та дифенгідрамін, які є сумісними з вагітністю. Однак, цим препаратам притаманний седативний ефект, що необхідно враховувати.

Перевагу слід надавати антигістамінним препаратам без седативного ефекту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:  

У щурів та кролів не продемонстровано підвищення частоти мальформацій. Довготривалих досліджень карциногенезу, мутагенезу, впливу на фертильність також не було.

Інформація щодо впливу на плід:

Це антигістамінний препарат першого покоління (Н1) з антихолінергічними та седативними властивостями.

Невідомо, чи карбіноксамін проникає через плаценту у людини, але його молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає його екскрецію до грудного молока. У випадку лікування матері цим препаратом немовля слід моніторувати на предмет седації.

На думку виробника препарат є протипоказаним в період лактації по причині підвищеної чутливості новонародженого або недоношених до антигістамінних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501270/.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.

Назва англійською мовою:  carboprost.

Група/призначення:

Простагландини, аналог простагландину F2альфа.

Альтернативні назви / синоніми: простін 15М.

Діюча речовина: карбопрост трометамін.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний (за винятком переривання вагітності).

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний (зупинка грудного вигодовування мінімум на 6 годин після останньої дози).

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про результати вагітностей у випадку невдалої спроби медичного переривання вагітності. В експериментальних тварин вплив препарату призводить до ембріотоксичних наслідків, але в цих дослідженнях використовували не порівняльні до рекомендованих для людини дози. Відомо, що інший аналог простагландину – мізопростол – при невдалому використанні в І триместрі для переривання вагітності асоціюється з дефектами черепних нервів у плодів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Кролі отримували дози на рівні 0, 0025 та 0,5 мг/кг три дні підряд в період органогенезу. Дози на рівні 0,025 мг/кг перешкоджали імплантації, були ембріолетальними або спричиняли аборт, проте тератогенних ефектів не викликали.  У щурів дози в межах 0,001-1,0 мг/кг вводились починаючи з 15 дня. Дози, вищі від 0,025 мг/кг спричиняли аборт. На фоні дози 0,003 мг/кг спостерігали аборти або передчасні пологи і більшість дитинчат не виживала. При цьому не було виявлено структурних аномалій.

Досліджень карциногенності на проводилось. Різні дослідження не виявили ознак мутагенності. Також не виявлено впливу на фертильність у самок та самців щурів, які отримали препарат підшкірно в дозах 0,25-1,0 мг/кг  за 3 або 6 днів до розмноження.

Інформація щодо впливу на плід:

Це синтетичний аналог простагландину F2α, який призначається внутрішньом’язово для стимуляції скорочень міометрію вагітної матки для евакуації продукту концепції. Препарат схвалений для використання для  індукування аборту в терміни 13-20 тижнів вагітності. Також показаний при післяпологових маткових кровотечах.

У вагітних жінок в ІІ триместрі, яким вводили карбопрост безперервною внутрішньовенною інфузією, було визначено його період напіввиведення – приблизно 30-45 хвилин і такий самий у випадку внутрішньом’язового введення.

Невідомо, чи карбопрост проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату припускає такий трансфер, але відносно короткий період напіввидення обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Відсутні повідомлення про результати у випадку невдалих спроб переривання вагітності, оскільки в таких випадках процедура завершується іншими методами. Але, дуже рідко, жінка після невдалої спроби може захотіти зберегти вагітність. Поодинокі випадки свідчать, що самі по собі невдалі процедури можуть призвести до пошкодження плаценти, а отже, і плода. У випадку невдалого переривання вагітності мізопростолом  підвищується ризик пошкодження VI та VII черепних нервів, що призводить до синдрому Мебіуса. Щодо карбопросту, то при використанні за призначенням (13-20 тижнів вагітності) вплив відбувається після І триместру.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання кабопросту в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає його екскрецію до грудного молока. Виходячи з даних про період напіввиведення, виробник вважає протипоказаним грудне вигодовування мінімум 6 годин після останньої дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.