Назва англійською мовою: Lasmiditan.

Група/призначення: для лікування мігрені.

Альтернативні назви / синоніми: рейвов.

Діюча речовина: ласмідітан сукцинат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, не рекомендований клінічними практичними настановами від The American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG).

Рекомендації при лактації: відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Відсутня інформація про використання ласмідітану в період вагітності. Відсутність досвіду застосування не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плоду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Вагітним щурам вводили препарат в дозах 100, 175, 250 мг/кг/день в період органогенезу. Спостерігали підвищення частоти скелетних варіацій на фоні середніх та високих доз, а на фоні найвищих доз – зниження ваги тіла плодів та токсичний вплив на організм матері. Доза, яка не викликала негативних наслідків становила 100 мг/кг/день – це 10-кратна максимальній рекомендованій для людини. Доза на рівні 225 мг/кг/день протягом вагітності та лактації призводила до  підвищення частоти мертвонароджень, неонатальної загибелі, материнської токсичності, затримки пологів. Доза, яка не викликала несприятливих наслідків, становила 150 мг/кг/день (16-кратна максимальній рекомендованій для людини).Вагітним кролям вводили дози 115 мг/кг/день в період органогенезу і відмічали скелетні та вісцеральні мальформації, підвищення частоти скелетних варіацій, смертності ембріонів/плодів, зниження ваги тіла плодів, токсичних проявів у матерів. Не викликала несприятливих наслідків доза 75 мг/кг/день (менша за рекомендовану для людини).

Дослідження не продемонстрували карциногенності у мишей та щурів, також не продемонстровано мутагенності. Не виявляли порушень фертильності у самців та самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Ласмідітан є високоселективним агоністом 5-HT(1F) рецепторів центральної дії без вазоконстрикторної активності. Покази: лікування гострої мігрені з  або без аури.

Характеристики: рівень зв’язування з білками плазми 55-60%, період напіввиведення становить 5,7 годин.

Невідомо, чи ласмідітан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага такий трансфер припускає, помірний рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання ласмідітану в період лактації. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, що обмежуватиме помірний рівень зв’язування з білками плазми.

У щурів ласмідітан виявляли в молоці в концентрації, яка втричі перевищувала показник у плазмі матері.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lasmiditan (Reyvow) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Lasmiditan – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 13.06.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.06.2025 р.

Назва англійською мовою: Larotrectinib.

Група/призначення:
Протипухлинний препарат, інгібітор кінази.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: ларотректиніб.

Рекомендації при вагітності: відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації: відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів та кролів в результаті впливу препарату виявляли мальформації на фоні впливу, який у 11 та 0,7 разів відповідно перевищував вплив від клінічної дози 100 мг двічі на день.

Досліджень карциногенності та впливу на фертильність не проводилось. В кількох дослідженнях препарат не продемонстрував мутагенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Ларотректиніб призначається перорально для лікування солідних пухлин. Зв’язування з білками плазми на рівні 70% і не залежить від концентрації препарату. Період напіввиведення становить 2,9 годин.

Невідомо, чи ларотректиніб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага сульфату та вільної основи припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ларотректинібу в період лактації. Молекулярна вага сульфату та вільної основи припускає екскрецію до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): може знижувати фертильність у жінок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Larotrectinib (Vitrakvi) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Larotrectinib – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 11.06.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.06.2025 р.

Назва англійською мовою: Laronidase.

Група/призначення: ферменти.

Альтернативні назви / синоніми: альдуразим.

Діюча речовина: ларонідаза.

Рекомендації при вагітності:  обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація, препарат потенційно токсичний перші 7 днів після народження, ймовірно сумісний від 7-го дня життя дитини; не сумісний (Європейське агентство з лікарських засобів “European Medicines Agency”)

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. Не виявлено несприятливого впливу на плодів на фоні доз, які у 6,2 рази перевищували рекомендовану для людини дозу 0,58 мг/кг, але відмічена материнська токсичність. Досліджень карциногенності та мутагенності не проводилось. Аналогічна доза не порушувала фертильності самок та самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Ларонідазу вводять 1 раз на тиждень протягом 3-4 годин внутрішньовенно. Середній період напіввиведення становить 1,5-3,6 годин. Під час внутрішньовенних інфузій ларонідази можуть виникати реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. Пацієнтам слід приймати жарознижуючі та/або антигістамінні препарати за 60 хвилин до інфузії. Гіпотензія спостерігалася у 9% (2/22) пацієнток, які отримували інфузію ларонідази у плацебо-контрольованому дослідженні. Цей побічний ефект у вагітної жінки може мати шкідливий вплив на плацентарну перфузію, що призводить до пошкодження ембріона та плода.

У 9% (2/22) пацієнток у плацебо-контрольованому дослідженні спостерігали гіпотензію, що у вагітних може несприятливо впливати на плацентарну перфузію.

Невідомо, чи ларонідаза проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага не припускає проникнення глікопротеїну до ембріону/плода.

Досвід у вагітних жінок.

У 2006 році повідомили про 21-річну жінку з МПС 1 типу, яка завагітніла на фоні лікування ларонідазою (щотижня в дозі 1000 Од/кг). Лікування тривало 4 тижні і надалі було призупинено. Дівчинка без відхилень, вагою 1250 народилась в передчасних пологах на 29-му тижні.

У 2015 році описали 30-річну жінку з МПС 1 типу, яка двічі вагітніла на фоні лікування ларонідазою. При першій вагітності ларонідазу вводили в дозі 100 Од/кг/тиждень до 4 тижня вагітності. На 11 тижні при УЗД не виявлено відхилень. На 16 тижні при УЗД діагностовано маловіддя та гіпоплазія легень. Плід завмер на 17 тижні вагітності. При другій вагітності через 7 місяців вводили ларонідазу, всього вагітна отримала 28 інфузій (100 Од/кг/тиждень). Лікування проводилося протягом 9–10 тижнів, оскільки жінка розглядала можливість участі в клінічному випробуванні. Через сакроілеїт жінці було призначено повний ліжковий режим на 35 тижні. На 37 тижні шляхом плавнового кесарського розтину народився хлопчик вагою 2,5 кг із затримкою росту, нормальною оцінкою за шкалою Апгар. У новонародженого відзначено поперечні складки на долонях. За 2 дні до пологів у мами виявлено антитіла IgG до ларонідази (титр 25600), у пуповинній крові антитіла IgG і відсутні антитіла IgM до ларонідази.

Застосування препарату під час вигодовування:

Доступне 1 повідомлення про лікування ларонідазою в період лактації – це описаний вище випадок від 2015 року, мама годувала дитину протягом 3 місяців, отримуючи інфузії.  На 1 та 3 місяцях при перевірці не було виявлено ларонідази в грудному молоці перед інфузією та через 60 хвилин після неї. Не спостерігали пов’язаних з лікуванням негативних наслідків. У віці 2,5 років дитина розвивалась нормально.

Виходячи з цього випадку та молекулярної ваги препарату не очікується його екскреції до грудного молока. Однак, багато протеїнів (імуноглобулінів) проникає до грудного молока і абсорбується немовлятами в перші дні життя. Тому ларонідаза потенційно може також проникнути до грудного молока і абсорбуватись. Зменшення впливу на немовля на першому тижні життя при грудному вигодовуванні можливе шляхом впливу на схему введення, виходячи з фармакокінетики: короткий період напіввиведення (1,5-3,6 годин), введення протягом 3-4 годин 1 раз на тиждень. Жінка може годувати дитину безпосередньо перед інфузією, а потім зціджувати молоко протягом приблизно 8-12 годин після інфузії.  Протягом цього періоду немовля можна годувати раніше зцідженим молоком. Такий підхід може значно зменшити вплив ларонідази на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні. В той же час в цьому випадку дитина потребує ретельного моніторингу.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Laronidase (Aldurazyme) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Laronidase – NCBI Bookshelf. Інформація з даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
4. Aldurazyme 100 U/ml concentrate for solution for infusion: Summery of product characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.

Адаптовано 09.06.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.06.2025 р.

Назва англійською мовою: Lapatinib.

Група/призначення: протипухлинний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: тикерб.

Діюча речовина: лапатиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Вагітним щурам від періоду органогенезу і протягом лактації вводили дози, які призводили до системного впливу на рівні 6,4 від клінічного впливу у людини, виходячи з AUC (human clinical exposure based on AUC (HCE) разом з капецитабіном. Це спричиняло загибель 91% дитинчат на 4 день життя, ця доза також чинила токсичний вплив на організм матері. При використанні половини цієї дози (3,3 від HCE з капецитабіном) гинуло 34% новонароджених. Доза, яка не спричиняла таких наслідків, була на рівні HCE. Найвища з описаних доз  (6,4 від HCE) не призводила до тератогенних наслідків, спостерігали малі аномалії [визначення джерела] (лівобічна пупкова артерія (або поодинока пупкова артерія, шийне ребро, передчасна осифікація). У кролів материнську токсичність відмічали на фоні доз на рівні 0,07 та 0,2 від HCE разом з капецитабіном. На фоні обох доз спостерігали зниження ваги тіла плодів та малі скелетні варіації, на фоні вищих доз – самовільне переривання вагітності.

Досліджень карциногенності не проводилось. Не було виявлено кластогенності та мутагенності. Не виявлено впливу на парування або фертильність самок та самців щурів. У самок щурів вплив під час запліднення та в перші 6 днів вагітності асоціювався з істотним зниженням зменшенням ваги плодів та числа живих плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Лапатиніб інтенсивно метаболізується до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з альбуміном і α-1 кислим глікопротеїном становить понад 99%. Термінальний період напіввиведення після повторного введення складає 24 години.

Невідомо, чи лапатиніб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та подовжений період напіввиведення, незважаючи на високий рівень зв’язування з білками, припускають плацентарний трансфер препарату.

Досвід використання у людини.

44-річна жінка з раком молочної залози завагітніла на фоні лікування в першій фазі клінічного дослідження з лапатинібом. Попередні 10 років вона отримувала ряд протипухлинних препаратів, включно з циклофосфамідом, доксорубіцином, флуороурацилом, паклітакселем, трастузумабом, вінорельбіном. В анамнезі: лівобічна модифікована радикальна мастектомія, місцеве опромінення, протягом 10 років приймала тамоксифен.  Коли було діагностовано рак правої молочної залози, жінку включили в клінічне дослідження. Вона отримувала лапатиніб  в дозі 1500 мг/день, згодом дозу знизили наполовину через діарею та висипку. Вагітність діагностували на 14 тижні, тобто запліднення відбулось на 3-4 тижнях лікування. Було проведено радикальну мастектомію, щоб уникнути призначення протипухлинних препаратів. Через прогресування захворювання викликали пологи (передчасно), народилась здорова дівчинка вагою 2,6 кг, оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно, з нормальним розвитком при огляді у віці 18-ти місяців.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання лапатинібу в період лактації у людини.  Молекулярна вага та подовжений період напіввиведення, незважаючи на високий рівень зв’язування з білками, припускають екскрецію до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lapatinib (Tykerb) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Lapatinib – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 09.06.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.06.2025 р.

Назва англійською мовою: Lanthanum carbonate.

Група/призначення:  Антидот, зв’язує фосфат.

Альтернативні назви / синоніми: фосренол.

Діюча речовина: лантан карбонат.

Рекомендації при вагітності: Відсутні дані про використання у людини –  обирати засоби, що не містять лантану.*

Рекомендації при лактації: Відсутні дані про використання у людини – не рекомендований, обирати засоби, що не містять лантану.*

*Деякі джерела вважають сумісним через низьку біодоступність.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів пероральні дози, які у 3,4 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини, не чинили несприятливого впливу на плід.  Призначення найвищих доз в період від імплантації і протягом лактації призводило до затримки відкривання очей, зменшення набору ваги тіла, затримки статевого розвитку. У кролів 5-кратні до максимальної рекомендованої для людини дози демонстрували токсичний вплив на материнський організм (зменшення набору ваги тіла та вживання їжі) та асоціювались зі зростанням частоти постімплантаційних втрат, зменшенням ваги тіла плодів, затримкою осифікації плодів.

Довготривалі дослідження не виявили карциногенності у щурів, але продемонстрували      підвищення частоти залозистих аденом шлунку у самців мишей. В багатьох дослідженнях не спостерігали мутагенності та хромосомних аберацій. Не відзначено впливу на фертильність у самок та самців щурів на фоні доз, які у 3,4 рази перевищували рекомендовану для людини дозу.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат призначається для зниження рівня фосфату в сироватці крові у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності. У кислому середовищі верхніх відділів шлунково-кишкового тракту вивільняються іони лантану, щоб зв’язати харчові фосфати з їжі під час травлення. Отримані комплекси лантану фосфату практично нерозчинні.

Системна біодоступність лантану карбонату дуже низька (<0,002%), середня концентрація в плазмі становить 0,6 нг/мл. Препарат практично не розчиняється у воді. Не метаболізується. Рівень зв’язування з білками плазми становить понад 99%, період напіввиведення – 53 години. Однак, лантан карбонат зв’язується з кістковою тканиною і повільно виводиться з періодом напіввиведення 2,0 -3,6 років.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага достатня для трансферу, але дуже низька системна біодоступність та високий рівень зв’язування з білками плазми свідчать про те, що вплив на ембріон/плід є клінічно не значимим, якщо відбувається.

Повідомляється про дослідження, яке охопило 191 вагітну з впливом лантану та 261 жінку контрольної групи. Концентрація лантану у волоссі жінок основної групи не асоціювалась з дефектами нервової трубки. Вміст лантану в сироватці матерів наприкінці вагітності асоціювався з дефектами нервової трубки – ризик 4,31, 95% ДІ 1,93-9,62. Присутність лантану в пуповинній крові асоціювалась з орофаціальними розщілинами – скоригований коефіцієнт ризику 2,35 95% ДІ 1,22-4,53. Концентрація лантану та інших рідкоземельних металів у сироватці крові була вищою у жінок із повторюваною втратою вагітності порівняно з жінками з нормальною вагітністю.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання лантан карбонату в період лактації у людини. Дуже низька системна біодоступність (<0,002%) та високий рівень зв’язування з білками плазми (>99%) припускають екскрецію до грудного молока незначимої кількості препарату. І навіть ця незначна кількість буде зв’язуватись з фосфатами молока у нерозчинні комплекси.

Проте у дослідженнях на тваринах спостерігали відкладання лантану карбонату в кістках молодих тварин

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lanthanum carbonate (Fosrenol) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Lanthanum Carbonate – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.06.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 02.06.2025 р.

Назва англійською мовою: Lanadelumab.

Група/призначення: моноклональні антитіла.

Альтернативні назви / синоніми: такзайро.

Діюча речовина: ланаделумаб.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Відсутня інформація про використання ланаделумабу у вагітних жінок. Хоча дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, відсутність досвіду застосування у вагітних жінок не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення препарату вагітним мавпам не продемонструвало несприятливих наслідків у ембріонів, плодів, новонароджених. Використані дози у 33 рази перевищували вплив від максимальної рекомендованої для людини дози. Не виявлено негативного впливу на фертильність. Досліджень карциногенності не проводилось.

Інформація щодо впливу на плід:

Ланаделумаб вводиться підшкірно. Термінальний період напіввиведення становить близько 2 тижнів.

Препарат проникає через плаценту у мавп. Потомство зазнавало впливу препарату на рівні 50% від концентрації в плазмі матері аж до 21 дня після пологів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання препарату в період лактації. Виходячи з молекулярної ваги очікується дуже низька концентрація в грудному молоці. Крім того, препарат частково руйнується в шлунково-кишковому тракті немовляти і таким чином абсорбція є мінімальною.

Препарат виявляли в молоці мавп на рівні 0,2% від показника в материнській плазмі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lanadelumab (Takhzyro) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Lanadelumab – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 19.05.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.05.2025 р.

Назва англійською мовою: Lactulose.

Група/призначення: осмотичні проносні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: констулоза, енулоза, дуфалак.

Діюча речовина: лактулоза.

Рекомендації при вагітності:  відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації: відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не було виявлено несприятливих наслідків у вагітних мишей, щурів, кролів при використанні доз, які перевищували стандартну пероральну дозу для людини у 3-6 разів.

Лактулоза не продемонструвала карциногенності у мишей, також не було виявлено негативного впливу на фертильність у вищезгаданих тварин. Досліджень мутагенності не проводилось.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутні повідомлення про використання лактулози у вагітних жінок. Невідомо, чи лактулоза проникає через плаценту. Молекулярна вага припускає плацентарний трансфер, правда, тільки 3% материнської дози потрапляє до системного кровотоку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання лактулози в період лактації. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, але низька концентрація в материнському кровотоці свідчить про те, що можливо тільки мінімальна кількість лактуози досягне грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lactulose Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.

Адаптовано 05.05.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.05.2025 р.

Назва англійською мовою: Kudzu.

Група/призначення: рослинний препарат.

Альтернативні назви / синоніми:  Ge, Ge Gen, Japanese arrowroot, Kakka, Kakkon, Kudzu, Kudzu vine, XJL (NPI-028).

Діюча речовина: кудзу.

Рекомендації при вагітності: відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний [1], уникати використання [2]

Рекомендації при лактації: відсутні дані ро використання у людини – ймовірно сумісний [1], уникати використання [2]

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Довготривале дослідження у мишей оцінювало фертильність та репродуктивну токсичність кудзу. Токсичність при застосуванні високих добових доз – 100 мг/кг – проявлялась подовженям естросу, гіперплазією ендотелію матки, зниженням кількості оваральних фолікулів, зниженням ефективності парування. Такі наслідки пояснюються зниженням концентрації в сироватці лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів. Доза на рівні 10 мг/кг/день таких гормональних змін не викликала.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

На думку деяких експертів, оскільки ця рослина використовується в народній медицині вже протягом 2500 років, виникають сумніви щодо шкоди для плода [1].

Застосування препарату під час вигодовування:

На думку деяких експертів, оскільки ця рослина використовується в народній медицині вже протягом 2500 років, виникають сумніви щодо шкоди для немовляти [1].

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Kudzu Uses, Benefits & Dosage. Інформація з бази даних “Drugs.com”.

Адаптовано 03.05.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.05.2025 р.

Назва англійською мовою: kratom.

Група/призначення: рослина, психоактивний засіб природного походження.

Альтернативні назви / синоніми: Mitragyna, Biak, Biak-biak, Herbal speedball, Ithang, Kahuam, Kakuam, Ketum, Krathom, Maeng da kratom, Mambog, Thang, Thom.

Діюча речовина: Mitragyna speciosa.

Рекомендації при вагітності: протипоказано.

Рекомендації при лактації: протипоказано.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. Тварини отримували етаноловий екстракт листя кратома в дозах 1000-1500 мг/кг/день протягом 5 днів, що призводило до вад розвитку нервової трубки, головного мозку. При введенні самцям мишей екстракт кратому в дозах 200 мг/кг напротязі 14 днів спостерігали аномальну морфологію та зниження рухливості сперматозоїдів і підвищення концентрації сперми.

Інформація щодо впливу на плід:

Кратом — це речовина, яку отримують з тропічного дерева в Південно-Східній Азії. Компоненти кратома включають більше 20 активних сполук (3). Дві з них, мітрагінін і 7-гідроксимітрагінін, мають часткову та повну агоністичну дію на mu-рецептор. Порівняння активності опіоїдних рецепторів демонструє, що мітрагінін і 7-гідроксимітрагінін приблизно на 25% і в 10 разів сильніші за морфін відповідно. Дози понад 5 г мають ефект, подібний до опіоїдів, тоді як менші дози мають ефект, подібний до стимулятора. Обидві ці сполуки мають високий рівень зв’язування з білками плазми, а період напіввиведення мітрагініну становить приблизно 1 день у тих, хто постійно його вживає.

Невідомо, чи кратом або його компоненти проникають через плаценту. Молекулярна вага описаних двох сполук такий трансфер припускає.

У 2018 році повідомили про 29-річну жінку, яка вживала кратом в дозі 18-20 грам тричі на день з приводу тривожності та болю в спині і на цьому фоні завагітніла. Жінка помітила, що при спробі подовжити інтервал між прийомом кратому до 4-6 годин в  неї виникали ознаки синдрому відміни, властиві опіоїдам. В терміні 37 тижнів 5 днів народилась дівчинка, в якої на 2-й день життя діагностували неонатальний синдром відміни, який лікували у відділенні інтенсивної терапії новонароджених внутрішньовенним введенням морфіну.

Інше повідомлення 2018 року стосується двох випадків використання кратому вагітними. 32-річна жінка почала його вживати з приводу хронічного болю, пов’язаного з лімфомою Ходжкіна та тривожності. Вагітність діагностували на 16 тижні, жінка не могла зменшувати споживання через синдром відміни. Пацієнтку перевели на бупренорфін  в дозі 8 мг, зменшуючи дозу до 2 мг до кінця вагітності. На 39-му тижні народилась здорова дівчинка вагою 2773 грами з оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно. У новонародженої не спостерігали неонатального синдрому відміни. Друга 28-річна жінка палила кратом, крім цього вона приймала есциталопрам, ламотриджин, кветіапін з приводу біполярного розладу. Зі слів жінки симптоми відміни з’явились через 10-12 годин після припинення вживання кратому. Жінці призначили бупренорфін/налоксон 16 мг/2 мг/день до 36-тижня, коли дозу підвищили до 20 мг/3 мг  бупренорфін/налоксон. На 39-му тижні вагітності народилась здорова дівчинка вагою 2895 грам, оцінкою за шкалою Апгар по 8 балів. У новонародженої розвинувся неонатальний синдром відміни, який лікували морфіном.

Третій випадок від 2018 року: неонатальний синдром відміни на 33 годину після народження у дитини, мама якої використовувала кратом в період вагітності.

У повідомленні 2019 року інформується про 29-річну жінку, яка вживала кратом в дозуванні 5 грам 1-3 рази на день. Крім цього жінка приймала габапентин в дозі 600 мг тричі на день, клоназепам 0,5 мг 1-3 рази на добу та вітаміни для вагітних. Також жінка протягом вагітності палила. У доношеної дівчинки з оцінкою за шкаою Апгар по 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно проявився неонатаьний синдром відміни через 24 години після народження. Дитині було призначено морфін.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутні повідомлення.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Kratom Uses, Benefits & Dosage. Інформація з бази даних “Drugs.com”.

Адаптовано 03.05.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.05.2025 р.

Назва англійською мовою: Kanamycin.

Група/призначення: антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди.

Альтернативні назви / синоніми: кантрекс.

Діюча речовина: канаміцин.

Рекомендації при вагітності: припускається ризик – призначати тільки за чіткими показами для матері.

Рекомендації при лактації: обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

 Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів, кролів та мавп з пренатальним впливом канаміцину  не спостерігали підвищення частоти вроджених вад, хоча в одному з досліджень у щурів виявляли урогенітальні вади.

Канаміцин, як і інші аміноглікозиди може токсично впливати на слухові/вестибулярні структури у дорослих і є повідомлення про асоційовану з канаміцином токсичність з переважним залученням волоскових клітин завитки в плодів експериментальних тварин.

Канаміцин не впливав на фертильність щурів та кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Канаміцин проникає через плаценту у людини. В пологах препарат виявлявся у пуповинній крові через 15 хвилин після введення матері дози 500 мг внутрішньом’язово. Середній рівень в сироватці пуповини через 3-6 годин становив 6 мкг/мл. В амніотичній рідині препарат не виявлявся протягом 1-ї години, а в наступні 6 годин в середньому становив 5,5 мкг/мл. Наслідків для немовлят не виявляли.

Дослідження 2006 року з вивчення плацентарного трансферу антибіотиків дійшло висновку, що всі препарати проникають через плаценту, але деякі з них, включно з канаміцином, класифікуються як з «неповним трансфером», оскільки рівень в пуповині був нижчим за показник в плазмі матері.

Повідомляється про ураження VIII пари черепних нервів після пренатального впливу канаміцину. Ретроспективне опитування 391 мами з тривалим пренатальним лікуванням канаміцином в дозі 50 мг/кг ідентифікувало 9 (2,3%) дітей з втратою слуху. Повну втрату слуху у мами та новонародженого виявили після лікування канаміцином в період вагітності (внутрішньом’язово, 1 грам/день, 4,5 днів), крім цього жінка в період вагітності приймала етакринову кислоту та ототоксичний діуретик.

Проводилось обстеження 5 ембріонів, абортованих на 11-12 тижнях вагітності на фоні прийому канаміцину між 6 та 8 тижнями – без діагностованих аномалій.

Застосування препарату під час вигодовування:           

Канаміцин проникає до грудного молока. Співвідношення молоко : плазма становить 0,05-0,40. Доза канаміцину 1 грам, введена внутрішньом’язово продукує пік концентрації в грудному молоці на рівні 18,4 мкг/мл. Пероральна абсорбція препарату є низькою, тому не очікуються ототоксичні наслідки. Однак, існують три потенційні проблеми для немовляти: модифікація кишкової флори, прямий вплив на немовля, ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Kanamycin (Kantrex) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Kanamycin – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 01.05.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.05.2025 р.