Група/призначення:

Хімічна сполука, органічна речовина групи галогеналканів. Отримується кип’ятінням суміші метанолу, сірчаної кислоти, хлориду натрію. Це газ, який використовувався як хладагент та метилюючий агент. Відноситься до великої групи різноманітних «розчинників».

Альтернативні назви / синоніми:

Хлорметан, метил хлорид.

Діюча речовина: хлорометан.

 Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Хлорометан  не підвищує частоти вроджених вад у щурів, але призводить до токсичного впливу на яєчка в цих тварин.

Токсичний вплив на організм людини включає ураження печінки, нирок, центральної нервової системи.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Після впливу на вагітних щурів та мишей не відзначали ембріотоксичності, хоча на фоні високих доз спостерігали токсичний вплив на материнський організм у вигляді зменшення ваги плодів. Тератогенне дослідження у щурів було негативним при дозах до 1500 ppm (частин на мільйон, parts  per million) протягом 6 годин на день. Група вчених повідомила про невелике підвищення вад серця, в основному, незначних, у потомства мишей, які зазнали впливу хлорометану в період ембріогенезу в дозах 500  ppm та вищих. Дослідники інституту хімічної індустрії токсикології піддали критиці цю роботу і дійшли висновку, що збільшення вад розвитку може бути пов’язаним з технічними проблемами в дослідженні та представлені даних, що свідчить про відсутність зростання частоти серцевих вад після впливу хлорометану на мишей пренатально.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вторинне джерело повідомляє про виявлення хлорометану в 2 з 8 зразках грудного молока людини від жінок в Нью Джерсі, Пенсильванії, Луїзіані.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При інгаляційному введенні самцям щурів дози 3000-3500 ppm виявлено дегенерацію яєчок та запалення придатків із зменшенням фертильності та підвищенням постімплантаційних втрат, якщо запліднення наступає. Хоча більшість повідомлень не продемонстрували несприятливі наслідки у самців щурів на фоні нижчих доз, одна група задокументувала зворотне зниження фертильності після впливу дози 1500 ppm.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 13.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 14.02.2018 р.

Група/призначення:

Органічна сполука, найпростіший ароматичний амін. Входить до складу фарб та застосовується в якості розчинника. Анілін також використовується у виробництві гуми та проміжних продуктів деяких пестицидів. Анілін в організмі метаболізується до ацетамінофену/парацетамолу (анальгетик-антипіретик) та ацетаніліду.

Альтернативні назви / синоніми: бензенамін, амінобензен.

Діюча речовина: анілін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація, токсичний для експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Вплив на вагітних щурів порушує розвиток ембріону, що може бути опосередкованим виникненням метгемоглобінемії.  Відсутні адекватні дані про вплив на плід людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Неопубліковані дані від контрактної лабораторії свідчать про зменшення ваги та виживання дитинчат на 3-й постнатальний день після впливу на вагітних мишей аніліну в дозі 560 мг/кг/день. Тератогенне дослідження у щурів не продемонструвало підвищення частоти вроджених вад розвитку, незважаючи на значну материнську токсичність. Анілін проникає через плаценту у щурів. В експериментальних тварин спостерігали метгемоглобінемію, частий прояв анілінової токсичності. Група японських дослідників повідомила про лікування вагітних щурів на 15-й день гестації аніліну гідрохлоридом, що призводило до високої частоти розщілин піднебіння та кардіоваскулярних вад у потомства. Лікування метиленовим синім для зменшення проявів материнської метгемоглобінемії та гіпоксії істотно зменшувало виникнення розщілини піднебіння. Автори дійшли висновку, що зростання частоти розщілини піднебіння опосередковувалось материнською гіпоксією, спричиненою аніліном. Наступне повідомлення цієї ж групи вчених повідомило про введення вагітним щурам аніліну на 9, 10, 11, 12 дні, що підвищувало частоту скелетних аномалій, виникнення яких автори також віднесли до індукованої аніліном гіпоксії. Введення вагітним мишам аніліну в дозі 560 мг/кг/день на 7-14 гестаційні дні продемонструвало незначне зменшення набирання ваги дитинчатами та виживання їх протягом перших 3 постнатальних днів. В лікованій групі народжувалось менше тварин, аніж в контрольній. Материнська токсичність включала загибель (6 тварин під час лікування) та істотне зниження набирання ваги під час лікування. Введення вагітним мишам аніліну в дозі 31 та 93 мг/кг/день на 7 гестаційний день призводило до народження потомства жіночої статі зі зменшенням аногенітальної відстані, виміряної на 4-10 тижні життя. Пренатальний вплив аніліну на самців мишей зменшував нейрональне число в преоптичному ядрі гіпоталамуса в дорослому віці.

Інформація щодо впливу на плід:

Доступний досвід застосування у людини обмежується  російським дослідженням в групі жінок, працівниць заводу, де на виробництві застосовується анілін. Хоча це дослідження стверджувало про наявність асоціації між впливом останнього та порушенням овуляції  і самовільним перериванням вагітності, повторний аналіз даних та порівняння з контрольною групою не підтримали такої асоціації.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Виходячи з результатів, отриманих для ацетамінофену, анілін може зменшувати резерв фолікулів яєчника та фертильність у самок мишей та призводити до вкорочення аногенітальної відстані у самців мишей.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 13.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 14.02.2018 р.

Група/призначення:

Хімічна сполука, органічна речовина класу циклоалканів. Належить до великої групи різноманітних «розчинників». Циклогексан використовується в хімічній промисловості як проміжний продукт.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: циклогексан.

Рекомендації при вагітності:

Можливий професійний вплив, а також вплив з навколишнього середовища.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Репродуктивні дослідження у щурів та кролів були негативними.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в двох поколіннях щурів та кролів з використанням атмосферної концентрації до 7000 ppm (частин на мільйон, parts  per million) не виявили порушень розвитку.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

У 1982 році повідомили про виявлення циклогексану в 5 з 8 зразків грудного молока від жінок, які проживають в  промислових зонах США. Вплив на немовлят на грудному вигодовуванні невідомий.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.02.2018р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 12.02.2018 р.

Група/призначення:

Хімічна сполука, галогенований вуглеводень. Належить до великої групи різноманітних «розчинників». У навколишньому середовищі тетрахлорметан в основному перебуває у вигляді газу, запах якого більшість людей починає відчувати вже при концентрації в повітрі на рівні 10 мг/л. Це продукт штучного походження, природним шляхом не утворюється.

У недалекому минулому тетрахлорметан вироблявся в світі у великих кількостях в основному для наступного використання при виготовленні холодоагентів у холодильних установках та як пропелент в аерозольних балончиках.

Альтернативні назви / синоніми: чотирихлористий вуглець.

Діюча речовина: тетрахлорометан.

Рекомендації при вагітності:

Можливий вплив тільки з навколишнього середовища; гепатотоксичний.

Рекомендації при лактації:

Можливий вплив тільки з навколишнього середовища; відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Тетрахлорометан призводить до резорбції плодів у щурів на фоні токсичних для матері доз. Епідеміологічні дослідження стосовно впливу з навколишнього середовища не використовували загальноприйнятого статистичного аналізу. Найбільш вираженим загальнотоксичним наслідком впливу тетрахлорометану є гепатоцелюлярний некроз та нирковий трубчастий некроз.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення в курячі яйця тетрахлорометану призводило до залежного від дози зниження висиджування, але не підвищувало частоти вроджених вад розвитку. Дослідження у щурів припустили, що введення вагітним тваринам тетрахлорометану асоціюється з підвищенням частоти резорбції плодів при токсичних для матерів дозах, однак, при цьому не зафіксовано підвищення частоти вроджених вад розвитку. Детальне вивчення індукованих тетрахлорометаном резорбцій продемонструвало, що останній чинить максимальний вплив на 8 день вагітності у щурів. При парентеральному введенні сполуки вагітним мишам перед пологами спостерігали летальність плодів, асоційовану з некрозом плаценти та печінки. Призначення вагітним щурам на 14 день дози 112,5 або 150 мг/кг/день спричиняло резорбції та зменшення кількості живих дитинчат. При цьому зменшувалась вага матерів. При іншому дослідженні у щурів резорбція зростала при дозі 50 мг/кг/день, але цього не відбувалось при дозі 25 мг/кг/день на 6-15 гестаційні дні. При введенні мишам дози 826 мг/кг/день до або після імплантації не відзначали несприятливого впливу на розвиток плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Епідеміологічне дослідження щодо впливу певних забруднювачів води при вагітності та ризику вроджених вад розвитку, яке проводилось у Нью Джерсі, повідомляє про позитивні асоціації між тетрахлоретаном у воді понад 1 ppb (1 частина на мільярд; parts per billion) та низькою вагою доношених новонароджених (співвідношення шансів 2,26, 99% ДІ 1,22-4,20) і малістю для гестаційного віку (1,75, 99% ДІ 1,13-2,70). Ризик вад центральної нервової системи становив 3,8, виходячи з 3 випадків (90% ДІ 1,14-10,63; 99% ДІ 0,0-16,51). Для дефектів нервової трубки – 5,39, 90% ДІ 1,2-18,95; 99% ДІ 0,62-31,23, виходячи з двох випадків. Не відзначали статистично значимого підвищення частоти орофаціальних розщілин. Інформацію про вплив сполуки отримували з наявності забруднювачів у воді та медичної документації, біомоніторингу суб’єктів не проводилось.

Дослідження випадок-контроль в групі дітей з дефектами нервової трубки або вроджених вад серця використало дані перепису населення для оцінки близькості до небезпечних відходів. Не виявлено асоціації між передбачуваним впливом тетрахлорометану та конотрункальними вадами серця чи орофаціальними розщілинами.

Дослідження з виявлення впливу в період вагітності токсинів, що знаходяться у повітрі, у жительок Каліфорнії повідомило про асоціацію ризику нейробластоми з вищим пренатальним впливом тетрахлорометану (2,65, 95% ДІ 1,07-6,53) та деякими іншими забруднювачами повітря. Як і при попередньому дослідженні, вплив оцінювався за наявністю забруднювачів навколишнього середовища (повітря) без індивідуальних даних обстежуваної групи.

Застосування препарату під час вигодовування:

Тетрахлорометан виявляться в грудному молоці людини. Також спостерігали проникнення сполуки до молока корів через 15 хвилин після перорального прийому. Пік концентрації наступав через 2 дні після дози, а на 3 день агент вже не виявлявся в молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У щурів та мишей відзначали токсичний вплив на яєчка, однак, це виникало на фоні високих доз і супроводжувалось загальною та гонадальною токсичністю. Дослідження з використанням нетоксичних доз у щурів не виявило порушень фертильності. Тетрахлорометан впливав на естральний цикл у щурів, проте цей ефект міг виникати внаслідок стресу або порушення печінкового метаболізму естрогенів, асоційованого з гепатотоксичністю сполуки. Тобто, дози, що не призводили до загальної токсичності у самок щурів, не порушували репродуктивної функції.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.02.2018 р.

Група/призначення: хімічна сполука.

Це органічна сполука ряду естерів, умовно розглядається як продукт взаємодії етанолу та оцтової кислоти, добре розчиняється у воді, необмежено змішується з етанолом.

Широко застосовується як розчинник у виробництві покриттів, адгезивів, лікарських засобів, входить до складу лаків для нігтів та інших манікюрних засобів, використовується як екстрагент в харчовій промисловості.

Етилацетат знаходиться у винах та пиві, також використовується для декофеїнації кави та чаю. Пероральний вплив етилацетату призводить до гідролізу до оцтової кислоти та етанолу.

Оцтова кислота. Експерименти у тварин не продемонстрували підвищення ризику вроджених вад розвитку (миші, щури, кролі, хом’яки, морські свинки). Оцтова кислота – це дві вуглецеві органічні кислоти, які містяться в оцті. Натрієва сіль оцтової кислоти, ацетат натрію, використовується в хімічних реакціях та у фотографії. Лікування щурів в період лактації асоціювалось зі змінами поведінкових тестів у потомства. Ацетат швидко інкорпорується до холестерину, але малоймовірно, що звичайний вплив на вагітних призводитиме до накопичення останнього.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: етилацетат.

Рекомендації при вагітності:

Можливий професійний вплив, а також вплив на побутовому рівні.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Етилацетат не оцінювався за впливом при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні етилацетату в курячі ембріони не виявляли тератогенних наслідків. Інгаляційний вплив на самців щурів двічі на день протягом 7 днів призводив до зменшення ваги яєчок та простати і продукції сперми. Такий вплив чинив несприятливий ефект на вагу тіла, припускаючи, що вплив на яєчка був складовою загальної токсичності.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Ретроспективне дослідження в групі працівників взуттєвих фабрик у Фінляндії виявило зменшення фертильності у жінок, які зазнають професійного впливу органічних розчинників, включно з етилацетатом. Однак, жінки з цієї групи, які палили та вживали каву, мали вищий рівень плідності в порівнянні з тими, на кого хімічні сполуки не впливали. Це дослідження не дозволяє відокремити дію власне етилацетату.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.02.2018 р.

Група/призначення:

Хімічна сполука, насичений вуглеводень. Належить до великої групи різноманітних «розчинників». Гексан міститься в значних кількостях у бензині прямої перегонки і крекінг-дистилятах нафти.

Альтернативні назви / синоніми: н-гексан.

Діюча речовина: гексан.

Рекомендації при вагітності:

Можливий професійний вплив, а також вплив навколишнього середовища.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Дослідження у щурів не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад після впливу високих доз гексану.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Проводилось тестування у вагітних мишей – ін’єкційно та інгаляційно, у щурів – інгаляційно. Попри використання високих, токсичних для матерів доз, тератогенних наслідків не спостерігали. Інгаляційне введення вагітним щурам дози до 12500 ppm (частин на мільйон, parts  per million) на 1-20 гестаційні дні значно знижувало кількість живих дитинчат в порівнянні з контрольною групою тварин.

Істотне зменшення кількості вторинних фолікулів та збільшення числа атретичних фолікулів спостерігали у першому поколінні (F1) самок, які зазнали впливу високих доз сполуки. Повідомляється про порушення метилювання промоторів та генів, асоційованих з процесами апоптозу та продукцією стероїдних гормонів в гранульованих клітинах яєчників покоління F1 при дозах 2500 та 12500 ppm.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Гексан виявлявся у 8 з 12 зразків грудного молока від жінок в Нью Джерсі та Луїзіані (США).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Після короткотривалого впливу гексану не виявляли токсичного впливу на яєчка, а тривалий вплив на самців щурів високої концентрації в повітрі ( 1000-5000 ppm) був токсичним для яєчок. Несприятливий вплив на яєчка також відзначали після призначення високих доз гександіону, який вважається активним метаболітом гексану. Китайська стаття інформує, що інгаляційний вплив гексану призводив до пошкодження репродуктивних органів у самок та самців щурів (доза не зазначена). Дослідження з вивчення інгаляційного впливу гексану на самок мишей відзначило зниження тривалості диеструсу, зменшення продукції яйцеклітин, зниження концентрації прогестерону, вищий рівень апоптозу в яєчниках. Такі наслідки спостерігали при застосуванні найвищих доз – 75,8 мЛ/м³ протягом 4 годин на день, 7 днів на тиждень протягом 5 тижнів.

Фінське повідомлення інформує про зниження фертильності у жінок, працівниць взуттєвої фабрики, що припускає асоціацію з професійним впливом хімічних сполук, однією з яких є гексан.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.02.2018 р.

Група/призначення:

Розчинник — індивідуальна хімічна сполука або суміш, здатна розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу, що складаються з двох або більшого числа компонентів.

Розчинники – термін, який використовується для великої групи хімічних речовин. Специфічного  синдрому у плодів  внаслідок пренатального впливу розчинників не описано. Інформація про окремі сполуки більш достовірна, аніж загальний опис групи в цілому.

Термін “розчинники” означає велику кількість різних сполук, які часто характеризуються як вуглеводні або “органічні” розчинники. Вони використовуються в промисловості та побуті, інколи їх інгалюють навмисно для отримання побічних ефектів (сп’яніння) – зловживання.

Ці речовини дуже різні, по-різному впливують на плід і тому детальніше розглядаються окремо.

Альтернативні назви / синоніми:

Хімічні сполуки, хімічні речовини.

Хімічні сполуки: ацетон, трихлоретилен, хлорометан, аміак, ксилол, анілін, бензин (газолін), етиленгліколь, етиленгліколю монометиловий ефір, етиленгліколю моноетиловий ефір, гексан, тетрахлорометан, метанол, циклогексан, етилацетат, діетиловий етер, метилетилкетон, бензен, ацетальдегід, дисульфід вуглецю.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про всю групу в цілому, див. окремі сполуки.

Рекомендації при лактації:

Відсутня загальна інформація, див. окремі сполуки.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Для працівників, які контактують різними шляхами з певними хімічними сполуками, рівень впливу оцінюється з врахуванням тривалості робочого дня, тривалості безпосереднього контакту зі шкірою, дихальними шляхами, можливо, з їжею та ефективністю вентиляції приміщення.

Рекреаційне* використання деяких хімічних препаратів призводить до формування відомих синдромів вроджених аномалій.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження в експериментальних тварин продемонстрували послідовний токсичний ефект внаслідок тривалого впливу високих доз деяких хімічних речовини, класифікованих як органічні розчинники. В деяких випадках ці ефекти можуть бути прогнозовані, виходячи з токсичного впливу на матір. Критичними факторами, що визначають токсичність для будь-якої конкретної сполуки, є її хімічна будова, час та тривалість впливу.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В одному повідомленні описано синдром дизморфій у плода, порівняльний до деякої міри з фетальним алкогольним синдромом, асоційований з газоліном (бензином) – складної суміші ароматичних і розгалужених аліфатичних вуглеводнів, які раніше включали свинець.

Асоційований з газоліном синдром дизморфогенезу відзначали при вагітностях, коли мама постійно вдихала свинцеве паливо для отримання ейфоричних ефектів. Однак, використання етанолу та певні сімейні розлади могли бути можливими причинами синдрому дисморфогенезу.

Рекреаційне використання толуену/толуолу (при фарбуванні або нюханні клею) вагітними асоціювалось з синдромом дизмофогенезу, якому притаманні мікроцефалія, когнітивні порушення, аномалії обличчя. Виявлення синдрому дизморфогенезу при зловживанні толуеном не означає, що інші хімічні речовини, що належать до групи «розчинників» також будуть викликати подібні зміни або що толуен буде призводити до синдрому дизморфогенезу при професійному впливі (без зловживання).

Стурбованість щодо професійного або іншого (зловживання) впливу хімічних сполук в період вагітності піднімалась в літературі. Так, повідомлення 1968 року, на основі опитування батьків 9 дітей із сакральним агенезом виявило, що при 6 з 9 вагітностей ідентифіковано вплив розчинників. Це були наступні хімічні сполуки: ацетон, трихлоретилен, дубильні речовини та органічні розчинники, хлорометан, аміак, ксилол, анілін, бензин. Проте не вивчався ймовірний вплив розчинників при нормальних вагітностях, тому цю інформацію не можна використати для оцінки ризику такого впливу.

Інша серія випадків описала 44 дітей з «особливим обличчям», які народились від жінок, що працювали на заводі електроніки, де на них впливав етиленгліколь та етиленгліколю монометиловий ефір. 6 дітей 5 жінок, які працювали на підприємстві в період вагітності, мали характерні дизморфії, чого не виявляли у 35 дітей 23 жінок, які працювали на цьому ж заводі, але не були в той час вагітними. Проте не надано опису цих характерних змін, не вказано як визначався вплив хімічних агентів і, нарешті, не повідомляється про виявлені аномалії в «контрольній групі» дітей, народжених жінками, які працювали на різних підприємствах. Сумнівність наданої інформації підсилює той факт, що перші повідомлення про вищенаведені випадки з’явились одночасно з судовими позовами робітниць.

Деякі контрольовані епідеміологічні дослідження отримували інформацію про пренатальний вплив з повідомлень матерів або висновків промислових гігієністів, виходячи з опису професії/роботи. Інші повідомлення крім вищенаведених джерел інформації розглядали звіт роботодавців. При багатьох з цих досліджень не точно підраховувався вплив та його тривалість (в деяких випадках, роки). По-різному коригували вплив інших факторів.

Дослідження випадок-контроль оцінювали спонтанні аборти, вроджені вади розвитку, передчасні пологи, затримку розвитку та поєднання таких результатів. Деякі з досліджень були сфокусовані на визначенні впливу конкретного агенту, як наприклад, у жінок – робітниць пралень та сухих чисток, пластмасової промисловості, лабораторій, виробництв мікроелектроніки або діяльності, пов’язаної із забрудненням питної води. Більшість  досліджень збирали інформацію про хімічний вплив в різних галузях промисловості.

Ретроспективні когортні дослідження порівнювали результати вагітностей та плідність в кількох випадках у жінок з та без відомого впливу хімічних сполук. Вплив оцінювали, виходячи з професії, інколи додатково опитували жінок. Це стосувалось лабораторної роботи, виробництва мікроелектроніки, целюльозно-паперових виробництв, сухих чисток, хімічних підприємств, взуттєвих фабрик, тощо. Проспективне дослідження з охопленням 3421 жінки до 19 тижня вагітності у період 2002-2005 років у Франції використало опитування жінок, умови праці, також опитування щодо умов життя, соціального статусу для оцінки впливу розчинників. Професії класифікували за контактом з розчинниками на основі вищенаведених джерел, включно з перукарами, медичними сестрами, хіміками, біологами. Автори повідомили про статистично істотне підвищення ризику великих вроджених вад розвитку (не хромосомні та не моногенні) при впливі розчинників  на основі повідомлень жінок (співвідношення шансів 2,48%, 95% ДІ 1,4-4,4 при постійному впливі в порівннні з відсутністю впливу) та на основі характеристики місця роботи (3,48, 95% ДІ 1,4-8,4 при високому рівні впливу розчинників в порівнянні з відсутністю впливу).

Інше дослідження не виявило статистично значимої асоціації між впливом фарби [випаровування/запах] та вагою новонароджених чи ризиком передчасних пологів після корекції на потенційні фактори. Одне норвезьке дослідження виявило підвищений ризик низької ваги при народженні у жінок (в основному малярів), які, як вважається, зазнали впливу органічних розчинників працюючи в таких умовах. Австралійське дослідження 2014 року не виявило істотних асоціацій між впливом розчинників на матерів і батьків та істотним підвищенням ризику дитячих пухлин головного мозку.

Дані різноманітних досліджень є суперечливими, деякі з них повідомляють про певні асоціації, які розглядаються нижче.

Дослідження випадок-контроль щодо гастрошизису припустило асоціацію між цією вадою та професійним чи любительським впливом (зловживання) розчинників у матерів в період вагітності. Оцінку проводили на основі інтерв’ю у невизначений час після народження дитини. Отримана інформація не дозволила розмежувати конкретні агенти, які могли б стати основою асоціації.

Дослідження в групі жінок – працівниць мікроелектронної індустрії приділило особливу увагу етиленгліколевим ефірам, хоча на цих робочих місцях присутній вплив й інших хімічних речовин, а працівники деяких мікроелектронних виробництв не зазнають впливу таких ефірів. Деякі (але не всі) мікроелектронні дослідження повідомили про асоціацію зі спонтанними абортами. Конкретні спеціальності з такою асоціацією – це фотолітографія та процес травлення, при яких одне з досліджень повідомило відносний ризик спонтанних абортів на рівні 1,78 (95% ДІ 1,17-2,62). Відносний ризик, асойційований з самоповідомленням про стрес на цьому робочому місці становив 2,18 (95% ДІ 1,39-3,26), а вплив хімічного впливу та стресу при цьому досліденні відділити не можливо. Інше дослідження також не змогло відокремити вплив стресу та хімічних агентів у підвищенні відносного ризику спонтанних абортів, асоційованих з фотолітографією та процесом травлення.

Ще одне з досліджень, які виявили значну асоціацію між роботою з мікроелектронікою та абортами, свідчить про відносний ризик для працівників з високим впливом на рівні 2,8 (1,4-5,6), а для субфертильності – 3,9 (1,4-11,4). Це дослідження також включало проспективний компонент, в якому за жінками, які працювали в різних місцях з хімічним впливом, спостерігали для визначення ймовірності завагітніти або діагностувати не виношування вагітності. Не виявлено істотної різниці між жінками, які працюють на робочих місцях з впливом хімічних чинників та тими, які такого впливу не мають.

Одне з досліджень підрахувало вплив етиленгліколевих ефірів в період вагітності у матерів дітей з вродженими вадами розвитку в порівнянні з матерями дітей контрольної групи. Повідомили про підвищення відносного ризику аномалій центральної нервової системи (1,91, 95% ДІ 1,23-2,96), розщілини губи/піднебіння (2,03, 95% ДІ 1,11-3,73), множинних вроджених вад розвитку (2,00, 95% ДІ 1,24-3,23). Проте дослідження включило тільки половину дітей з вродженими вадами. Жінок опитували незабаром після пологів, а інтерв’юер міг знати, чи у жінки була здорова дитина, чи з вадами. Інша публікація цих же дослідників з використанням аналогічного дизайну інформує про істотне підвищення ризику орофаціальних розщілин (2,0, 95% ДІ 1,1-4,1) та вад центральної нервової системи (1,8, 95% ДІ 1,1-3,3).

Побоювання щодо вагітних жінок, які працюють в лабораторіях, були завданням ретроспективного когортного дослідження в Швеції. Ідентифіковано підвищення частоти великих та малих вроджених вад у дітей, народжених працівницями лабораторій університету Уппсала в порівнянні з дітьми жінок, які працювали в інших підрозділах цього університету. Наступні дослідження не підтвердили підвищеного ризику спонтанних абортів чи вроджених вад розвитку у жінок, які працюють в лабораторіях. Дослідження в групі жінок-лаборанток порівняло їх з іншими, які не працюють в лабораторії, повідомило про зниження плідності, асоційоване з лабораторною діяльністю (0,79, 95% ДІ 0,68-0,93). Жінок в цьому дослідженні опитали щодо попереднього впливу за період 5 місяців – 5 років до цього для чіткого з’ясування такого впливу.

Дослідження випадок-контроль щодо атрезій шлунково-кишкового тракту продемонструвало, що лабораторна робота матерів була переоцінена при порівнянні з даними перепису. Тобто, за основу взяли назву посади, а не її фактичну зайнятість.

Робота в сухих пральнях (чистках) тільки при деяких дослідженнях асоціювалась із спонтанними абортами. При цьому не спостерігали підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Програма Motherisk опублікувала результати проспестивного дослідження, яке ідентифікувало 125 жінок, що звернулись до тератологічної інформаційної служби з приводу можливих порушень розвитку внаслідок впливу хімічних речовин категорії «розчинників». Результати цих вагітностей порівняли з жінками контрольної популяції, які звернулись до тератологічної служби з приводу не тератогенного впливу. У плодів з групи впливу органічних розчинників виявлено істотно більше великих вроджених вад (13 проти 1, відносний ризик 13,0, 95% ДІ 1,8-99,5). У 75-ти жінок діагностували 12 вроджених вад з ознаками, асоційованими з впливом на них, в той час як в групі з 43 жінок без впливу розчинників жодної вади не виявлено (P<0,001, інформація про одне народження відсутня). Це були наступні вроджені вади розвитку: аорто-пульмональне вікно, напівхребці, дефект міжшлуночкової перетинки, ларингомаляція (потребувала багатьох госпіталізацій), вроджена глухота, двобічна мисково-уретральна обструкція (потребувала нефротомії), клишоногість (потребувала корекції), діафрагмальна кила, дефект нейрональної міграції, фокальна кортикальна дисплазія, гетеротопія, ларинготрахеомаляція (госпіталізація при кожній застуді), дефект нервової трубки, вроджений гідронефроз (нефректомія), лівобічна пахова кила (оперативне лікування), екстрофія клоаки або переривання вагітності через ці аномалії, мікропеніс. Обмеження цого дослідження були відзначені в публікації комітету з громадських питань тератологічного товариства: відсутність інформації про вплив конкретного хімічного агенту при вагітності та відсутність детальної інформації про рівень популяційного впливу.

Програма Motherisk також провела невелике дослідження, яке оцінювало дітей, чиї матері повідомили про вплив «розчинників». Повідомлено про істотне порушення гостроти зору та кольорового зору.

Французьке дослідження, використавши тільки повідомлення матерів про поведінку дітей у віці 2 років, відзначило підвищення частоти ознак синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю* та агресії на фоні впливу «розчинників» при вагітності.

Мета-аналіз від Motherisk дійшов висновку про асоціацію спонтанних абортів та вроджених вад з впливом «розчинників», сумарний ризик 1,25 (0,99-1,58) для спонтанних абортів та 1,64 (1,16-2,30) для вроджених вад. Для спонтанних абортів ризик суттєво не відрізняється від популяційного. Тільки 5 досліджень були визнані задовільними для оцінки спонтанного аборту та вроджених вад. Ряд статей відхилили: 29 статей не вказали вроджені вади, 21 не зазначила спонтанних абортів, 16 – не вказали термін впливу агентів. Ці причини є неприйнятними для виключення потенційно важливих даних.

Для детальнішої інформації дивіться статті про хімічні речовини, які в цілому називають розчинниками: аліфатичні вуглеводні – гексан, галогеновані вуглеводні – тетрахлорометан, спирти – метанол, циклічні вуглеводні – циклогексан, ефіри – етилацетат, діетиловий етер, кетони – ацетон, метилетилкетон, гліколи – етиленгліколь, ароматичні вуглеводні – бензен, альдегіди – ацетальдегід. Цей перелік не є всеосяжним. Інші сполуки, які також називають «розчинниками», такі як дисульфід вуглецю не вписуються в цю класифікацію.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня загальна інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Також проводились дослідження з оцінки можливого  зв’язку між хімічним впливом та чоловічим безпліддям або збільшенням випадків несприятливих результатів вагітностей жінок/партнерок. Одне дослідження не ідентифікувало асоціації між впливом «розчинників» в цілому, специфічними професійними групами чи окремими агентами та зниженням фертильності у чоловіків. Інше дослідження, однак, виявило, що вплив на батька в цілому асоціювався із спонтанними абортами  (співвідношення шансів 2,3, 95% ДІ 1,1-5,0). Час від ймовірного впливу до повідомлення шляхом опитування становив 2-12 років, викликаючи питання про точність пригадування фактів.  Інше дослідження підтримало асоціацію між неплідністю та професійним впливом ароматичних хімічних сполук. Дослідження випадок-контроль в групі дітей з вродженими вадами повідомило про підвищення ризику при впливі розчинників на батька в периконцепційному періоді (5,6, 95% ДІ 2,7-11,4). Висновки базувались на повідомленні самих обстежуваних.

Також див. статтю Вплив на батька та вагітність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 09.02.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.02.2018 р.

Група/призначення:

Місцево для хімічного пілінгу; показник забруднення питної води. Це повністю галогенований (за метальною групою) аналог оцтової кислоти, в якому 3 атоми водню метилової групи повністю заміщені атомами хлору.

Трихлороцтова кислота – це їдка речовина, яка застосовується місцево, часто для лікування бородавок, для пілингу в косметології. Трихлороцтова кислота також є забруднювачем питної води в деяких громадах. Через окислювальні властивості попадання сполуки в організм пов’язано з ризиком гемолізу в осіб з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Це основний метаболіт трихлоретилену; виявляється в амніотичній рідині вагітних мишей, які зазнали впливу трихлоретилену.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: трихлороцтова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані; впливає на ембріональний розвиток експериментальних тварин при надвисоких дозах.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Трихлороцтова кислота порушує розвиток ембріонів  в експериментальних тварин при впливі рівнів, у тисячі разів вищих за можливі у питній воді.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У мишей система in vivo для вивчення генотоксичності продемонструвала асоціацію трихлороцтової кислоти з підвищеним ризиком хромосомних аберацій кісткового мозку та аномалій голівки сперматозоїдів. При одному дослідженні вагітним щурам примусово через зонд вводили трихлороцтову кислоту, що призвело до залежного від дози зниження ваги та росту плодів і підвищення частоти аномалій серця та очей. Вплив на розвиток виникав при дозі 330 мг/кг/день – найнижча при цьому тестуванні. Материнську токсичність, яка проявлялась у вигляді зменшення ваги, відмічали при найвищих дозах. У щурів вивчали токсичний вплив сполуки на головний мозок з використанням дози біля 1000 мг/кг. У плодів щурів, які отримували дозу 2730 ppm (частин на мільйон, parts  per million) з питною водою відзначали істотне підвищення частоти вад серця (10,53%) при порівнянні з контрольними тваринами (2,15%). Високі дози трихлороцтової кислоти також підвищували рівень імплантації та резорбції при порівнянні з контролями. Аналогічне дослідження 2001 року у щурів використало дозу 300 мг/кг і не виявило підвищення частоти вроджених вад серця. Суміш галооцтової кислоти та тригалометанів – кінцевих продуктів дезінфекції, яку вводили з питною водою вагітним щурам призводило до зменшення ваги новонароджених після відлучення; цей рівень сполук в 2000 разів перевищував допустимий рівень забруднення, згідно даних Агентство охорони навколишнього середовища США (U.S. Environmental Protection Agency, EPA). Ця суміш кінцевих продуктів дезінфекції містила трихлороцтову кислоту в дозі до 27,42 мг/л.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Pеrinatal Project) повідомив про 405 народжень у жінок, яких лікували трихлороцтовою кислотою без підвищення частоти вроджених вад розвитку. Однак, тільки 2 жінки отримували таке лікування в І триместрі.

Французьке епідеміологічне дослідження 2012 року повідомило про істотну асоціацію між підвищеною концентрацією трихлороцтової кислоти в окремому зразку сечі при вагітності та підвищеним ризиком урогенітальних аномалій у новонароджених чоловічої статі.

Самоповідомлення окремих осіб припустили, що професійна діяльність, а не випадкові контакти  була джерелом впливу трихлороцтової кислоти. Аналіз базувався на невеликій кількості випадків і включав чисельні порівняння, що спонукало авторів дійти висновку про необхідність наступних досліджень щодо ризиків, пов’язаних з професійною діяльністю з впливом трихлороцтової кислоти. Аналіз наявності трихлороцтової кислоти та затримки внутрішньоутробного розвитку в цій групі осіб не виявив статистично значимої асоціації.

Китайське дослідження повідомило, що підвищення концентрації трихлороцтової кислоти у вагітних жінок асоціювалось зі зниженням ваги новонароджених. Медичний анамнез, соціальний статус, звички по використанню води цих жінок були недостатніми для з’ясування факторів, що можуть пояснити підвищення рівня трихлороцтової кислоти, але остання вважалась індикатором впливу кінцевих продуктів дезінфекції.

У 2001 році Агентство з охорони навколишнього середовища США (U.S. Environmental Protection Agency, EPA) встановило максимальний рівень забруднення трихлороцтовою кислотою питної води – 0,02 мг/л. Така концентрація призведе до добового споживання з питною водою 0,04 мг або 0,0007 мг/кг/день жінкою вагою 60 кг.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.01.2018 р.

Група/призначення:

Хлорорганічний розчинник, застосовується при сухій хімічній чистці та для обезжирювання металів.

Тетрахлоретилен абсорбується легенями та шкірою і повільно виводиться з біологічним періодом напіввиведення понад 120 годин. Концентрація в повітрі на окремих підприємствах, які займаються хімічною чисткою сягає 200-4000 мг/м³. Адміністрація з питань безпеки та гігієни праці – OSHA (Occupational Safety and Health Administration) допустимою межею експозиції встановила 100 ppm (678 мг/м³); ppm – частин на мільйон, parts  per million.

Альтернативні назви / синоніми: перхлоретилен, перхлор.

Діюча речовина: тетрахлоретилен.

Рекомендації при вагітності:

При професійному впливі підвищений ризик самовільного переривання вагітності.

Рекомендації при лактації: ймовірно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Оцінка впливу при сухій хімічній чистці часто асоціювалась з підвищеним ризиком самовільного переривання вагітності. Якщо виявляють такий ризик, то він існує у робітників, що безпосередньо працюють з обладнанням для хімічної чистки.

Епідеміологічні дослідження та тестування в експериментальних тварин не продемонстрували підвищеного ризику вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Продемонстровано плацентарний трансфер тетрахлоретилену у щурів. Тетрахлоретилен може метаболізуватися в матці, плаценті, плоді, що призводить до акумулювання метаболіту – трихлороцтової кислоти – в амніотичній рідині після інгаляційного впливу на матір тетрахлоретилену. Інгаляційний вплив на вагітних щурів тетрахлоретилену призводив до зменшення ваги плодів та плаценти при дозі 250 та 600 ppm (частин на мільйон, parts  per million). При дозі 65 ppm не відзначали впливу на плід, при жодній з використаних доз не спостерігали зростання частоти вроджених вад розвитку. Доза 300 ppm асоціювалась з порушенням росту плодів у мишей та підвищення частоти резорбції плодів у щурів. При пренатальному впливі дози 900 ppm відзначали порушення нейромоторної функції у новонароджених щурів. При впливі за певних умов (на 7-13 дні вагітності) нейромоторні функції порушувались, а при інших (вплив на 14-20 дні) – покращувались.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Епідеміологічні дослідження повідомляють суперечливі результати щодо асоціації тетрахлоретилену з самовільним перериванням вагітності, інформацію отримували з повідомлень самих робітників та даних періодичного біологічного моніторингу. Жінки, які працювали безпосередньо з обладнанням, продемонстрували підвищене співвідношення шансів самовільного переривання вагітностей – 1,63, 95% ДІ 1,01-2,66 – в порівнянні з жінками, що не обслуговували апаратури. Жінки, які працювали в магазинах/приймальнях хімчисток не мали підвищеного ризику самовільного переривання вагітності в порівнянні з працівницями пралень хімчистки. При порівнянні показників жінок, що експлуатують обладнання для хімчистки з вагітностями тих самих жінок до або після їхньої  праці в якості операторів хімчистки, співвідношення шансів залишалося приблизно однаковим (1,51-1,72). Автори зазначили, що жінки були сповіщені роботодавцями про підозру зв’язку між роботою з хімічним чищенням та викиднями, тому ці жінки з більшою ймовірністю повідомляють про такі факти. Якщо результати цього дослідження вважати прийнятними, то асоціація з самовільними викиднями існує тільки при впливі високих доз, тобто у жінок, які безпосередньо працюють з обладнанням при хімічній чистці.

Повідомляється про 83 новонароджених з орофаціальними розщілинами, матері яких в І триместрі проживали у місті, де питна вода містила понад 10 ppb (1 частина на мільярд; parts per billion) тетрахлоретилену – вдвічі вище за допустимий рівень. Деяка підтримка гіпотези про зв’язок між тетрахлоретиленом та орофаціальними розщілинами надається дослідженням випадок-контроль, яке опитувало матерів немовлят з орофаціальними розщілинами щодо хімічного впливу при вагітності. Істотним було підвищення ризиків для галогенованих аліфатичних речовин – співвідношення шансів 4,40, 95% ДІ 1,41-16,15). Невідома частка у впливі тетрахлоретилену, якщо вона там була.

Повідомляється про дослідження, яке аналізувало свідоцтва про народження понад 11 тисяч дітей на базі корпусу морської піхоти США, де було виявлено забруднення води різними органічними сполуками, в основному тетрахлоретиленом. Виявлено слабку негативну асоціацію між впливом тетрахлоретилену та вагою немовлят старших жінок та жінок з втратами вагітностей в анамнезі. Зменшення ваги новонароджених спостерігали фактично тільки у матерів з втратами плодів при попередніх вагітностях. Зменшення ваги було не значним – 104-130 грам.

Інше ретроспективне когортне дослідження інформує про асоціацію між пренатальним впливом забрудненої питної води та вродженими вадами (1,5, 95% ДІ 0,9-2,5), дефектами нервової трубки (3,5, 95% ДІ 0,8-14,0), орофаціальними розщілинами (3,2, 95% ДІ 0,7-15,0). Автори наголошують на необхідності повторного аналізу знайдених фактів, які не є статистично значимими.

Ізраїльські дослідники ідентифікували 4 дітей з шизофренією серед дітей 144 батьків, які працювали у хімчистках (безпосередньо виконували чистку) і припустили асоціацію між тетрахлоретиленом та шизофренією.

Повідомлення 2012 року інформує про результати вагітностей в північній частині штату Нью-Йорк з підвищеною концентрацією тетрахлоретилену в кімнатному повітрі в порівнянні з показниками штату Нью-Йорк без самого міста Нью-Йорку – без істотного підвищення частоти несприятливих наслідків. Аналіз свідоцтв про народження не виявив статистично істотної, залежної від дози асоціації між забрудненням питної ваги тетрахлоретиленом та передчасними пологами чи порушенням росту.

Дослідження серед молодих дорослих вивчало можливу асоціацію між функцією зору та впливом тетрахлоретилену з питною водою в пренатальному періоді та в ранньому дитинстві. Не виявлено порушень за результатами більшості тестів, але відмітили зниження контрастної чутливості та результату одного з кольорових тестів, а інший був нормальним. Дослідження було обмеженим через малу кількість учасників.

Наслідки, пов’язані з впливом на батька.

Аналіз частоти самовільного переривання вагітності та вроджених вад розвитку у жінок чоловіків з професійним впливом різноманітних розчинників не виявив істотної асоціації для тетрахлоретилену. Інше дослідження повідомило про наполовину зменшену частоту вагітності на цикл у жінок, чиї чоловіки працюють на підприємствах сухої хімічної чистки в порівнянні з дружинами працівників пралень [без застосування хімічних розчинників]. Ці ж дослідники оцінювали показники сперми чоловіків-працівників хімчисток та пралень. Для визначення рівня впливу тетерахлоретилену використовували концентрацію у повітрі, яке видихали працівники. У робітників сухих хімчисток високий рівень впливу істотно асоціювався з підвищеною концентрацією в спермі та зростанням загальної кількості сперматозоїдів, зменшенням відсотку аномальних форм та збільшення амплітуди бічного зміщення голівки. Хоча автори дійшли висновку, що вплив тетрахлоретилену може викликати тонкі зміни сперматозоїдів, були наявні випадкова варіація, велика кількість виміряних показників, сприятливі та несприятливі зміни.

Дослідження у Фінляндії, Норвегії, Швеції оцінювало професію батька до народження у чоловіків з раком яєчок та вплив розчинників в залежності від професії. Тільки фінська частина дослідження повідомила про асоціацію з професійним впливом тетрахлоретилену (співвідношення шансів 2,42, ДІ 1,32-4,41).

Застосування препарату під час вигодовування:

Трансфер тетрахлоретилену до грудного молока відзначали в експериментальних тварин та жінок. Повідомляється про немовля з гепатотоксичними наслідками впливу сполуки через грудне молоко.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Тетрахлоретилен порушує метаболізм естрогенів у щурів, проте невідомо, чи це впливає на репродукцію. Доступна інформація/стаття під назвою «Менструальні порушення у працівниць сухих хімчисток», яка повідомляє про істотне, в порівнянні з працівницями звичайних чисток/пралень,  порушення тривалості циклу, менорагію, дисменорею, пременструальний синдром. Вище повідомлялось про жінок, залучених до дослідження щодо самовільного переривання вагітності, в тих із них, що працювали у підприємствах сухої хімічної чистки спостерігали зниження фертильності, однак, оцінка впливу самого тетрахлоретилену не продемонструвала істотної асоціації з порушенням фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.01.2018 р.

Група/призначення:

Це розчинник, який має загальні анестетичні властивості. Токсичність для печінки та нирок робить його  непридатним для використання в якості анестетика у людини. Хлороформ класифікується як побічний продукт дезінфекції питної води.

Альтернативні назви / синоніми: трихлорометан.

Діюча речовина: трихлорометан.

 Рекомендації при вагітності:

Доступна інформація про вплив з питною водою з суперечливими висновками.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):                             

Дані від експериментальних тварин припускають, що тривалі інгаляції токсичних для матері концентрацій хлороформу можуть несприятливо впливати на ембріон та плід, можливо, за рахунок материнської токсичності. Пероральне введення хлороформу не продемонструвало підвищення частоти вроджених вад розвитку навіть на фоні токсичних для матері доз.

Дослідження у людини з хлороформом з питної води наводять різні результати щодо передчасних пологів та малості для гестаційного віку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення кролям хлороформу примусово через зонд в дозах до 50 мг/кг/день та щурам до 126 мг/кг/день не призводило до несприятливого впливу на ембріофетальний розвиток попри чітку материнську токсичність. Дослідження у щурів повідомило про вплив на розвиток плода внаслідок материнської токсичності (доза до 400 мг/кг/день, через зонд), конкретні дефекти у плодів не наводяться. Інше повідомлення інформує про інгаляційний вплив хлороформу на щурів (20,1 г/м³ – 3777 ppm (частин на мільйон, parts  per million) на 7-14 дні гестації. Хлороформ знижував виживання плодів та набирання ваги; вплив на організм матері не розглядався, але інгаляційний вплив вважається токсичним; не повідомляється про підвищення ризику вроджених вад розвитку. Інше дослідження у щурів із застосування хлороформу інгаляційно в дозах 30, 100 та 300 ppm протягом 7 годин на день на 6-15 дні вагітності. Самки при найвищій дозі споживали дуже мало їжі, при інших дозах цей показник також був нижчим, як і набирання ваги. Спостерігали підвищення частоти резорбції з невеликою кількістю плодів, які вижили, на фоні найвищої дози. В групі з впливом 100 ppm хлороформу підвищувалась частота вроджених вад розвитку, головним чином каудальних дефектів. В групі з впливом 30 ppm виникала затримка оссифікації внаслідок токсичного впливу.

Інгаляційний вплив хлороформу на мишей (100 ppm) на ранніх термінах вагітності підвищував частоту резорбції, а після 8-го дня – підвищення частоти розщілини піднебіння. Суміш галоїд оцтової кислоти та тригалометану – кінцевих продуктів дезінфекції води – вводили вагітним щурам з питною водою, що зменшувало вагу дитинчат після відлучення від матері (використана суміш в 2000 разів перевищувала максимальний рівень забруднення води у США). Така суміш кінцевих продуктів в цьому дослідженні містила хлороформ в концентрації до 89,54 мг/л.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Хлороформ проникає через плаценту на пізніх термінах вагітності. Не виявили асоціації між впливом хлороформу в І триместрі вагітності у групі 206 лабораторних працівниць, вагітності яких закінчились спонтанними абортами.

Дослідження випадок-контроль 1992 року в групі 187 немовлят із затримкою розвитку виявило асоціацію з проживанням матерів на території з вищим за звичний рівнем хлороформу (співвідношення шансів 1,8, 95% ДІ 1,-2,9). Обмеженням цього дослідження була відсутність врахування коливань концентрацій хлороформу протягом досліджуваного періоду.

Проспективне когортне дослідження з охопленням 4161 вагітної жінки в Литві підрахувало вплив хлороформу, виходячи із зразків води з різних водних зон/очисних споруд  та результатів опитування, отриманих у ІІІ триместрі або одразу після пологів щодо вживання та побутового використання води. Виявлено залежний від дози зв’язок між хлороформом та ризиком низької ваги новонароджених.

Австралійське дослідження повідомляє про підвищення народження дітей з малістю для гестаційного віку внаслідок впливу  на матір хлороформу з питною водою в ІІІ триместрі (1,04, 95% ДІ 1,02-1,06), хоча виявлено слабку асоціацію у матерів, які палили.

Ретроспективне когортне дослідження в Масачусетсі відмітило підвищений ризик передчасних пологів при встановленому впливі хлороформу з питною водою в ІІ триместрі.

Дослідження 1995 року виявило асоціацію між хлороформом та іншими тригалометановими компонентами питної води та низькою вагою новонароджених.

Іспанське дослідження в групі 2974 вагітностей в 4 громадах не підтвердило асоціації між хлороформом чи іншими тригалометанами у питній воді та низькою вагою новонароджених, малістю для гестаційного віку, недоношеністю.

Дослідження випадок-контроль повідомило про асоціацію, хоча і статистично не значиму, між впливом хлороформу з повітря в ІІІ триместрі та гострою мієлоїдною лейкемією дитячого віку (1,30, 95% ДІ 1,00-1,69). Інтерпретація цих знахідок обмежується дизайном екологічних досліджень та великою кількістю порівнянь.

Хлороформ виявлявся в молоці корів та грудному молоці людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Група дослідників виявила підвищення частоти аномальних сперматозоїдів у мишей, які зазнали впливу анестезуючих концентрацій хлороформу (0,04 або 0,08% інгаляційно). Кількість аномальних сперматозоїдів була не великою (приблизно 3%). Інші дослідження це не підтвердили, навіть використовуючи вищі дози хлороформу інтраперитонеально мишам.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 23.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 24.01.2018 р.