Група/призначення:

Безкалорійний підсолоджуючий засіб, без вмісту вуглеводів. Цикламати – солі цикламової кислоти – використовуються як синтетичні підсолоджувачі. Найчастіше застосовують натрієву, кальцієву та калієву солі. Натрієва сіль доступна у вигляді препарату сукаріл та під іншими назвами в комбінації з іншими підсолоджувачами, такими, як сахарин. Натрію цикламат доступний в багатьох країнах, крім США.

Альтернативні назви / синоніми: сукаріл.

Діюча речовина:

Цикламат натрію, цикламат калію.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дуже обмежений досвід застосування у людини не припускає підвищення частоти великих структурних аномалій.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у щурів, мишей, кролів, собак, приматів продемонстрували безпечність препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Цикламат проникає через плаценту, рівень в крові плода становить біля 25% від показника в материнській сироватці. Припускаються цитогенетичні ефекти в лімфоцитах людини. Група вчених спробувала пов’язати ці ефекти з підвищенням частоти вроджених вад та поведінковими проблемами, але причинно-наслідкового зв’язку не було встановлено.

Застосування препарату під час вигодовування:

Внутрішньовенне введення щурам в період лактації радіоміченого цикламату призвело до вищої концентрації препарату в молоці, ніж в крові через 1 годину. Проте такий шлях введення не характерний для людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Цикламат кальцію був негативним в тестах на домінантні летальні мутації і успадковані транслокації у самців мишей. Одне епідеміологічне дослідження не виявило ознак істотної кореляції між вживанням, метаболізмом, екскрецією препарату та кількістю і рухливістю сперматозоїдів. На думку авторів звичайні рівні споживання цикламату і циклогексаміну (метаболіт цикламату) не порушують фертильність у чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 19.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.08.2020 р.

Група/призначення:

Міорелаксанти. Це міолераксант центральної дії, тісно пов’язаний з трициклічними антидепресантами, такими як іміпрамін та амітриптилін. Призначається додатково до фізіотерапії для зняття м’язового спазму, пов’язаного з гострим больовим станом.

Альтернативні назви / синоніми:

Міорикс, флексерил, амрикс, тобрадол.

Діюча речовина: циклобензаприну гідрохлорид.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Дуже обмежені дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин та обмежений досвід застосування при вагітності у людини припускають низький ризик у випадку використання циклобензаприну.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Циклобензаприн не продемонстрував тератогенності і ембріотоксичності у мишей, щурів, кролів, які отримували 20-кратну рекомендовану дозу для людини. При цьому не відзначали порушень фертильності.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат активно металізується. Рівень зв’язування з білками плазми є високим, ефективний період напіввиведення становить 18 годин (8-37 годин).

Невідомо чи препарат проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага припускає такий трансфер.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 545 новонароджених з впливом циклобензаприму в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 24 (4,4%) великі вроджені вади при 23 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких виявлено 5 кардіоваскулярних, 2 полідактилії, 1 орофаціальна розщілина. Раніше цей же проект – 1980-1983 роки – виявив 168 випадків препарату впливу в І триместрі і 12 вроджених вад (10 очікуваних). Ці комбіновані дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

Повідомлення 2014 року інформує про використання жінкою циклобензаприну в період вагітності з приводу болі в поперековій ділянці в дозі 10 мг кожні 8 годин останні 4 тижні вагітності. В результаті даної вагітності народився доношений хлопчик вагою 3240 грам, з нормальними показниками шкали Апгар, в якого незабаром після пологів розвинувся респіраторний дистрес з підвищенням тиску в легеневій артерії. В дитини діагностували стійку легеневу гіпертензію, обумовлену передчасним закриттям артеріальної протоки.

В іншому випадку жінка приймала циклобензаприн і зомепірак (зомепірак – не стероїдний протизапальний препарат – у 1983 році вилучений з фармацевтичного ринку через анафілактичні реакції) в період між 22 та 29 днями вагітності. Народилась дитина з синдромом атрезії ротоглотки-костовертебральними аномаліями (синдром Сеггерса; Seghers syndrome; ORPHA:2759). Причина аномалій не була з’ясована.

Застосування препарату під час вигодовування:

Молекулярна вага циклобензаприну припускає екскрецію до грудного молока.

Препарат було виявлено в грудному молоці двох жінок. Доза 5 мг спричиняла пік концентрації в молоці на рівні 6,6 мкг/л і середню концентрацію 2,2 мкг/л, показники для дози 10 мг були наступними: 24,5 мкг/л і 10,3 мкг/л, відповідно. Підраховано дозу для немовляти – 0,3 мкг/кг і 0,7 мкг/кг на добу. Це 0,5% від материнської дози, скоригованої на вагу. В цих немовлят не спостерігали несприятливих наслідків.

Повідомляється про новонародженого віком 16 днів, мама якого приймала циклобензаприн, парацетамол і оксикодон. У дитини виникли зворотні кардіо-респіраторні ускладнення (2019 рік).

У випадку потреби у лікуванні слід використати найнижчу можливу ефективну дозу. У випадку годування новонародженого (одразу після пологів) або недоношеної дитини слід обрати безпечнішу альтернативу з коротшим періодом напіввиведення.

У невагітних дорослих найчастішими несприятливими реакціями були сонливість, сухість в роті, слабість/втомлюваність. Якщо мама приймає цей препарат, годуючи немовля, його слід моніторувати відносно таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cyclobenzaprine-hydrochloride/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501396/).

Адаптовано 17.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.08.2020 р.

Група/призначення:

Протигрибкові засоби для місцевого застосування. Це синтетичний протигрибковий препарат для місцевого лікування (креми, гелі, суспензії, песарії).

Альтернативні назви / синоніми: цикложен.

Діюча речовина: циклопірокс.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація про використання при вагітності у людини відсутня. Проте низька системна біодоступність та відсутність токсичного впливу на розвиток в 4 видів тварин припускають низький ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Відсутні ознаки тератогенності чи іншої шкоди для плода у мишей, щурів, кролів, мавп на фоні введеної різними шляхами 10-кратної та вищих доз від рекомендованої для місцевого застосування у людини. Вагінальне введення у собак призводило до 97% відновлення дози в сечі і калі. У щурів відзначали поганий плацентарний трансфер.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування при вагітності у людини. Дуже мала кількість препарату системно абсорбується (1,3% при оклюзивній пов’язці). Виробник не має інформації про вроджені вади, пов’язані з циклопіроксом.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання при лактації у людини. Оскільки системна абсорбція дуже незначна (1,3%), вплив на немовля на грудному вигодовуванні незначний, якщо взагалі існує.

Не слід наносити препарат на молочну залозу для запобігання попадання до дитини, при необхідності наносити після годування і ретельно очистити шкіру перед наступним годуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/ciclopirox/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501434/).

Адаптовано 16.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, к.м.н., доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 17.08.2020 р.

Група/призначення: антитромботичні засоби.

Це інгібітор агрегації тромбоцитів, інгібітор клітинної фосфодіестерази ІІІ. Призначається для лікування симптомів переміжної кульгавості (каудації).

Цилостазол екстенсивно метаболізується в печінці, два з метаболітів активні.

Альтернативні назви / синоніми: плестазол.

Діюча речовина: цилостазол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Препарат продемонстрував тератогенність та токсичність в двох видів тварин. Відсутній досвід застосування при вагітності у людини не дозволяє оцінити ембіо-фетальний ризик.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. На фоні пероральних доз до 1000 мг/кг/день не спостерігали впливу на фертильність та репродуктивну поведінку у самок та самців щурів. Найвища доза, яка призводила до системного впливу була у самців <1,5-кратна, у самок 5-кратна від рівня системного впливу у людини, виходячи з AUC*, незв’язаного цилостазолу на фоні максимальної рекомендованої дози для людини. У вагітних щурів доза 1000 мг/кг/день призводила до зниження ваги плодів та підвищення частоти вроджених вад серцево-судинної системи (міжшлуночкової перетинки, дуги аорти, підключичної артерії), нирок (розширення лоханок), скелетної системи (14 ребро, затримка осифікації). Підвищення частоти дефекту міжшлуночкової перетинки та затримку осифікації також спостерігали на фоні дози 150 мг/кг/день. Аналогічна доза у щурів на пізніх термінах вагітності асоціювалась з мертвонародженням і зниженням ваги плодів. У вагітних кролів доза 150 мг/кг/день асоціювалась з підвищенням частоти затримки оссифікації грудини.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування.

Невідомо, чи цилостазол проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага припускає такий трансфер. Крім того, можливий трансфер двох активних метаболітів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання цилостазолу при лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий. Через потенційні важкі несприятливі наслідки не рекомендується грудне вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 16.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.08.2020 р.

Група/призначення:

Парасимпатоміметик, протиглаукомний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: карбахолін.

Діюча речовина: карбахол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутній досвід застосування карбахолу, офтальмологічного розчину, при вагітності у людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводились, як і дослідження карциногенності, мутагенності, впливу на фертильність.

Відомо, що холінергічні препарати у тварин посилюють вивільнення окситоцину і впливають на сироватковий рівень пролактину.

Інформація щодо впливу на плід:

Це холінергічний (парасимпатоміметичний) препарат, який використовується для інтраокулярного введення. Призначають для підтримки міозу в процесі оперативного втручання. Крім того, він знижує інтенсивність підвищення внутрішньоочного тиску протягом 24 годин після втручання з приводу катаракти.

Відсутня інформація про метаболізм, період напіввиведення, абсорбцію до системної циркуляції.

Іншим препаратом цієї групи є ацетилхолін.

Невідомо, чи карбахол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага це припускає, але кількість, яка може абсорбуватись до системного кровотоку, невідома.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання карбахолу офтальмологічного при лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, але кількість препарату, яка може потрапити до системного кровообігу, невідома. Але оскільки препарат вводиться інтраокулярно в процесі втручання, малоймовірним є проникнення клінічно значимої його кількості до грудного молока.

Стурбованість може викликати тільки передозування препарату. Тому, як і з більшістю офтальмологічних препаратів, місцеве застосування низької дози та слабка абсорбція свідчать про сумісність з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/carbachol/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501655/).

Адаптовано 10.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією11.08.2020 р.

Група/призначення:

Препарати гормонів для системного застосування (за винятком статевих гормонів та інсуліну). Препарати, що регулюють обмін кальцію. Інші антипаратиреоїдні засоби. Агоніст кальцієвих рецепторів.

Альтернативні назви / синоніми: сенсипар, мімпара.

Діюча речовина: цинакальцет.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні два повідомлення про використання цинакальцету наприкінці ІІІ триместру, але відома інформація тільки про одного новонародженого. Цинакальцет є першим препаратом нового класу, його немає з чим порівнювати. Крім того лікування в більшості пацієнтів триває місяці. Дані від експериментальних тварин продемонстрували токсичний вплив на розвиток плода (затримку розвитку) на фоні материнської токсичності. Практично відсутній досвід застосування при вагітності у людини не дозволяє оцінити ембріо-фетальний ризик. Незважаючи на це, якщо стан жінки потребує лікування цинакальцетом, його не слід відміняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів не спостерігали тератогенності на фоні пероральних доз, які спричинили вплив, що в 4 рази перевищує отримуваний у людини при застосуванні дози 180 мг/день, виходячи з AUC*. Зниження ваги плодів відзначали при добових дозах, які чинили вплив до 4-кратного до AUC на фоні материнської токсичності (зменшення споживання їжі та набирання ваги). Добові дози з впливом, меншим за AUC впродовж вагітності та лактації не викликали несприятливого впливу на плід чи новонароджених. При введенні вищих доз (2-3 кратних AUC) у матерів відзначали ознаки гіпокальціемії (смертність в пологах і рання постнатальна загибель плодів) та зниження ваги матерів і дитинчат в постнатальному періоді. У вагітних плодів добові пероральні дози з впливом, меншим за AUC, не впливали шкідливо на плід, але було відзначено материнську токсичність (зменшення споживання їжі та набирання ваги).

Довготривалі дослідження не виявили ознак карциногенності у мишей і щурів.

Дослідження мутагенності були негативними. Репродуктивні дослідження у самців і самок щурів продемонстрували, що тільки добові дози, вищі за 4-кратні до AUC, асоціювались з незначною токсичністю (зменшення споживання їжі та ваги тіла).

Інформація щодо впливу на плід:                                           

Цинакальцет підвищує чутливість кальцій-чутливих рецепторів до активації позаклітинним кальцієм. Призначений для лікування вторинного гіперпаратиреозу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю на діалізі. Також використовується в лікуванні гіперкальціемії у пацієнтів з карциномою паращитоподібної залози.

Цинакальцет швидко та активно метаболізується до неактивних метаболітів. Кінцевий період напіввиведення становить 30-40 хвилин, рівень зв’язування з білками – 93-97%.

Не відомо, чи цинакальцет проникає через плаценту у людини, такий трансфер відбувається у кролів. Молекулярна вага та довгий кінцевий період напіввиведення припускають, що препарат проникатиме до ембріону/плода. Але активний метаболізм та високий рівень зв’язування з білками обмежуватимуть вплив вихідної речовини.

Повідомлення 2009 року описало 40-річну вагітну з вираженим первинним гіперпаратиреозом, в якої на 32 тижні з’явились гіпертензія та гіперкальціемія. Лікування цинакальцетом (240 мг/день) та кальцитоніном (100 мкг підшкірно через день) знизило рівень кальцію в сироватці. Плановий кесаревий розтин проведено на 34 тижні. Відомо про підвищений рівень кальцію в крові пуповини в порівнянні з показником у крові матері. Останнє свідчить про те, що цинакальцет не порушує фізіологічного градієнту кальцію між матір’ю і дитиною.

Повідомлення 2013 року інформує про 21-річну жінку з первинним гіперпаратиреозом внаслідок паратироматозу, який проявився значно підвищеними рівнями загального кальцію та іонізованого кальцію у терміні 14 тижнів. На 22 тижні провели хірургічне видалення гіперклітинної паратиреоїдної тканини. Оскільки перистуюча гіперкальціемія наростала, на 33 тижні призначили цинакальцет (30 мг/день), який успішно знизив рівень кальцію. На 38 тижні шляхом кесаревого розтину народився здоровий хлопчик, який нормально розвивався у віці 6 місяців.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання цинакальцету при лактації у людини. Молекулярна вага та довгий кінцевий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Правда, активний метаболізм та високий рівень зв’язування з білками (93-97%) знижуватиме кількість вихідного препарату в молоці. Наслідки такого впливу на немовля невідомі, відомо, що в дорослих найчастішими проявам токсичності є нудота/блювота, гіпокальціемія. Саме гіпокальціемія викликає занепокоєння, оскільки є висока потреба немовляти в кальції в період росту кісткової тканини.

Цинакальцет не рекомендований в період грудного вигодовування, краще використати безпечнішу альтернативу або зупинити грудне вигодовування на період 3-7 Т1/2 (період напіввиведення).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cinacalcet-hydrochloride/product/).

Адаптовано 10.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.08.2020 р.

Група/призначення:

Антибіотики для системного застосування. Макроліди.

В деяких країнах використовується для лікування хламідіозу у вагітних. Відсутній на фармацевтичному ринку США.

Альтернативні назви / синоніми: вільпрафен.

Діюча речовина: джозаміцин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Досвід застосування обмежений; уникати протягом першого місяця грудного вигодовування.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не спричиняє вад розвитку у щурів та мишей. Досвід застосування при вагітності у людини дуже обмежений, не ідентифіковано несприятливих наслідків.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у вагітних щурів та мишей не виявило аномалій після лікування дозою 2000 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Угорське дослідження випадок-контроль не виявило вищої частоти використання джозаміцину жінками, які народили дітей з вродженими вадами, при порівнянні з матерями здорових дітей. Джозаміцин приймали 4 жінки основної групи та 2 – контрольної.

Згідно з російським джерелом джозаміцин поступається азитроміцину у безпечності та ефективності в період вагітності (без наведення деталей).

Французьке дослідження 2010 року повідомило про оцінку розвитку 59 передчасно народжених дітей віком 1 та 2 роки з колонізацією дихальних шляхів мікоплазмами/уреаплазмами, яких лікували джозаміцином. При порівнянні зі 118 відповідними контролями не виявлено несприятливих наслідків.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату джозаміцин проникає до грудного молока людини. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий.

Препарат схвалений для використання в педіатричній практиці. В порівнянні з іншими макролітами, такими як азитроміцин і кларитроміцин, які проникають до грудного молока в незначній кількості, джозаміцин має більшу молекулярну вагу та коротший період напіввиведення. Допоки не буде отримано достатньо інформації стосовно випливу при грудному вигодовуванні, перевагу надати більш вивченим і безпечним препаратами, особливо в неонатальному періоді та в передчасно народжених дітей.

Ранній вплив макролідів, особливо еритроміцину, пов’язаний з виникненням пілоростенозу, навіть при грудному вигодовуванні, що є підставою для уникнення їх використання на першому місяці грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Одне з досліджень повідомляє, що пероральне призначення джозаміцину 5 чоловікам призвело до присутності препарату в еякуляті, сім’яних міхурцях, простаті, що не порушувало рухливості сперматозоїдів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/josamycin/product/).

Адаптовано 09.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.08.2020 р.

Лістеріоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікроорганізмами Listeria monocytogenes. Ці бактерії широко розповсюджені у природі, їх знаходять у ґрунті, піску, воді. Лістеріоз асоціюється зі споживанням забрудненої та/або неправильно приготованої їжі, особливо молочних продуктів, листових овочів, риби, м’яса. Повідомлення 2018 року інформує про забруднення готових до споживання продуктів, замороженої їжі, готових до вживання салатів. Штам L. monocytogenes сильно відрізняється за вірулентністю і захворювання може виникнути в деяких випадках при невеликому рівні забруднення.

Лістеріоз під час вагітності (короткий висновок):

Лістеріоз у вагітних асоціюється з самовільним перериванням та загибеллю плодів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Експериментальні моделі лістеріозу створювали у курчат, гризунів, мавп. У всіх експериментах зазначали високий рівень ембріо/фетальної загибелі. Не знайдено вроджених вад, які б асоціювались з цією інфекцією. Дослідження у морських свинок, мавп, мишей продемонстрували залежний від дози зв’язок між інфікуючою дозою та несприятливим результатом вагітності, головним чином – втратою вагітності. Інше дослідження у мишей виявило брадикардію у інфікованих плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Лістеріоз у вагітних може призводити до інфікування плода і плаценти, що спричиняє аборт або перинатальну смертність.

Повідомлення 2010 року аналізувало культуру плаценти першого триместру і виявило, що первинним порталом проникнення L. Monocytogenes є екстравільозні цитотрофобласти.

Данські дослідники проаналізували 36 народжень з лістеріозом. 1/3 підтверджених випадків материнсько-плодової інфекції закінчились абортом або мертвонародженням, а прогноз для народжених живими був сприятливим, навіть у важко хворих дітей.

Серед 191 вагітної, інфікованої лістеріозом, лихоманка була найчастішим симптомом (65%), в 32% жінок відзначали грипоподібне захворювання, в 22% – біль у спині, в 11% – головний біль, в 7% – блювоту та діарею, в 4% – м’язовий біль, в 4% – біль в горлі, 29% жінок не мали симптомів.  Результати вагітностей були доступні для 178 з них: 36 (20,2%) спонтанних абортів або мертвонароджень, з інших 142 випадків 97 новонароджених були інфіковані (68,3%), а 45 (31,7%) – не інфіковані.

Підмічено, що не рідко при двоплідній вагітності у випадку лістеріозу у матері вражається тільки один з двох плодів.  Часто інфікується плід, який передлежить, тому ймовірним видається висхідний шлях інфікування, вагінальний. Повідомляється про лістеріоз при двох багатоплідних вагітностях після екстракорпорального запліднення. В одному з цих випадків інфікований плід вижив після лікування, в іншому вагітність перервали.

Описані часті ультразвукові знахідки у плода при лістеріозі: неімунна водянка, внутрішньочерепна кальцифікація, внутрішньоутробна загибель. В одному випадку також виявлено зниження рухової активності плода, помірний асцит, розширений жовчний міхур, ехогенний і розширений тонкий кишківник. Крім того відзначено порушення частоти серцевих скорочень плода. Лістеріоз діагностовано в культурі навколоплідних вод.

Хоча сама вагітність підвищує сприйнятливість до лістеріозу, одне дослідження не змогло виявити підвищення частоти носійства лістерій в фекаліях чи генітальному тракті вагітних в порівнянні з не вагітними жінками.

Лістеріоз під час вигодовування:  відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 06.08.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.08.2020 р.

Група/призначення: гіполіпідемічні препарати.

Альтернативні назви / синоніми: фенофібролова кислота.

Діюча речовина: фенофібрат.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні 3 повідомлення про використання фенофібрату при вагітності у людини. Таким чином, практична відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє оцінити вплив препарату, а дані від експериментальних тварин викликають стурбованість щодо того, чи варто використовувати препарат при вагітності тривало. Як і з іншими протиліпідемічними препаратами не має користі від призначення фенофібрату вагітним. Єдиним показом може бути попередження та лікування панкреатиту, асоційованого з гіперліпідемією. В останньому випадку жінку слід інформувати про обмежений досвід використання цього препарату.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Препарат продемонстрував ембріоцидний та тератогенний ефекти у вагітних щурів, які отримували дозу, яка у 7-10 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла.  На фоні 9-кратної дози, введеної до та протягом всієї вагітності щурам виникала репродуктивна токсичність у вигляді затримки пологів (100%), зростання частоти постімплантаційних втрат (60%), зменшення числа посліду, зниження ваги новонароджених, підвищення частоти розщілини хребта, зниження виживання дитинчат (40% при народженні, 4% в неонатальному періоді, 0% на момент відлучення). Аналогічні знахідки виявляли на фоні 7-кратної рекомендованій для людини дози, введеної з 15 дня вагітності і до відлучення дитинчат. При введенні в період органогенезу вагітним щурам дози, яка в 10 разів перевищувала рекомендовану для людини, спостерігали підвищення частоти вроджених вад, включно з куполоподібною головою, згорбленими плечима, округлим тілом, аномальною грудною кліткою, кіфозом, зупинкою росту плодів, подовженням грудних ребер, деформацією грудини, додатковим отвором піднебіння, деформованими хребцями, додатковими ребрами. Ембріоцидні ефекти також спостерігали у кролів. Дози, які у 9 та 18 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини спричиняли аборти в 10% і 20%, відповідно. На фоні 18-кратної дози 7% плодів гинуло.

Фенофібрат не продемонстрував мутагенності в 4 різних тестах, але проявив карциногенність у щурів, істотно підвищуючи частоту карциноми печінки, карциноми і аденоми підшлункової залози, доброякісних інтерстиціальних пухлин яєчок в залежності від дози. Деякі з цих пухлин (ацинарні аденоми підшлункової залози та інтерстиціальні пухлини яєчок) також знаходили у другого штаму щурів при використанні нижчих доз.

Інформація щодо впливу на плід:

Фенофібрат є проліками*, які швидко гідролізуються естеразами після перорального введення до активного метаболіту – фенофібролової кислоти, яка, в свою чергу, метаболізується до неактивних метаболітів. Фенофібролова кислота призначається як допоміжне лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпопротеїнемії  та гіпертригліцеридемії.  Фенофібролова кислота щільно зв’язується з білками плазми (біля 99%), період напіввиведення становить 20 годин.

Невідомо, чи фенофібрат або фенофібролова кислота проникають через плаценту у людини. Фенофібрат не виявляється в плазмі, бо швидко метаболізується. Молекулярна вага фенофібролової кислоти та подовжений період напіввиведення припускають плацентарний трансфер, але високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість, яка потрапить до ембріону/плода.

Наводимо інформацію про 3 випадки лікування вагітних фенофібратом:

1) Повідомлення 2011 року інформує про використання фенофібрату в ІІІ триместрі. Так, у 30-річної жінки з коректно лікованим гіпотиреозом у терміні 32 тижнів діагностували панкреатит, асоційований з гіпертригліцеридемією. Дієта не допомогла у контролі дисліпідемії, тому призначено фенофібрат (доза не відома). На 35 тижні попереджено рецидив панкреатиту, в спонтанних пологах народився здоровий хлопчик вагою 2452 грами, з нормальною оцінкою за шкалою Апгар.

2) 30-річній жінці з високим рівнем тригліцеридів призначили фенофібрат в дозі 267 мг/день. Через рік діагностували не плановану вагітність на 8 тижні і відмінили фенофірат. На 36 тижні шляхом кесаревого розтину народився здоровий хлопчик вагою 3200 грам (75-й перцентиль) з нормальною оцінкою за шкалою Апгар. В дитини не виявлено вроджених вад, при спостереженні до віку 1 року відхилень не виявляли.

3) Повідомлення 2015 року описало результат вагітності з впливом фенофібрату на ранніх термінах. 40-річна жінка приймала фенофібрат з приводу гострого панкреатиту внаслідок гіперліпідемії за 5 місяців до вагітності. Вона також приймала карбімазол з приводу хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб). Жінка припинила прийом феофібрату як тільки було діагностовано вагітність (термін невідомий). У терміні 15 тижнів діагностували гострий панкреатит, а у 18 тижнів – внутрішньоутробну загибель плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання фенофібрату при лактації у людини. Молекулярна вага активного метаболіту припускає проникнення до грудного молока. Вплив на немовля невідомий. Не рекомендується грудне вигодовування у випадку лікування матері фенофібратом через потенційну токсичність.

Рівень холестерину в грудному молоці дуже стабільний, навіть у жінок з гіперхолестеринемією і суттєво не змінюється з дієтою чи нутрітивним статусом матері, припускаючи, що, принаймні, частково синтезується в молочній залозі. Проте невідомо, чи фібрати можуть змінювати жировий склад грудного молока. Немовлята потребують велику кількість холестерину, бо він є критичним для правильного розвитку нервової системи, мембран клітин, також він є попередником ряду вітамінів і гормонів. Тому, допоки не буде отримано більше даних доцільною у випадку виключно грудного вигодовування.

Виробник рекомендує уникати грудного вигодовування у випадку лікування фенофібратом і ще протягом 5 днів після останньої дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/fenofibrate/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501636/).

Адаптовано 27.07.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.07.2020 р.

Група/призначення: рослинний препарат.

Рослина роду Центелла родини аралієвих (Centella asiatica). Це повзуча багаторічна трав’яниста тропічна рослина.

Листя споживають сирими або варять і використовують для приготування чаю. У листях  Centella asiatica  містяться антиоксиданти, антимікробні, цитотоксичні, нейропротекторні речовини: тритерпенова кислота, мадекассова кислота, мадекассол, тритерпенові складні глікозиди (азіатікозид і мадекассосид), тритерпеновий сапонін, флавоноїди, інші фенольні сполуки.

В аювердичній медицині наземна частина або ціла рослина використовуються з лікувальною ціллю, як тонізуючий засіб, при венозній недостатності, місцево для заживлення ран (препарат мадекассол та мадекассова кислота), тощо.

До поширених похідних готу кола відносяться повна трипленова фракція C. asiatica (TTFCA) та відновлена суміш азійської кислоти, мадекассової кислоти, брамінової кислоти, азіатікозиду (TECA). Брахмосид і брахмінозид можуть бути матковими міорелаксантами.

Альтернативні назви / синоніми:

Щитолисник азійський, індійський щитолисник, готу кола, мадекассол, мадекассова кислота.

Діюча речовина: екстракт Центелли азійської.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): відсутня інформація.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Пероральне лікування мишей до та протягом перших двох тижнів вагітності соком готу кола ( 20-80 г/кг свіжої рослини) не призводило до несприятливого впливу на плід. В статті 2012 року повідомлено про зменшення кількості та рухливості сперматозоїдів, дегенерацію сперматозоїдів у самців щурів, лікованих  екстрактом C. аsiatica в дозі 10-100 мг/кг/день протягом 60 днів. У лікованих самців щурів не відзначали зменшення ваги тіла. Згідно з даними дослідження 2010 року пероральне введення екстракту C. аsiatica дозою 200 мг/кг/день протягом 42 днів самцям щурів спричиняло зменшення концентрації тестостерону, кількості та рухливості сперматозоїдів. Проте не зрозуміло, чи це пов’язано із загальною токсичністю.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Одне дослідження припустило, що C. аsiatica може служити протизаплідним засобом, також тривале використання жінками  може попереджати настання вагітності.

Хоча C. asiatica споживається в сирому вигляді в Малайзії, не повідомляється про аналогічні описаним у тварин ефекти у чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 22.07.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.07.2020 р.