УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ВАГІТНІСТЬ

Уф-випромінювання – це невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим світлом та рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм.

Вся область ультрафіолетового випромінення умовно поділяється на:

• довгі ультрафіолетові хвилівід 315 до 400 нм;
• середні ультрафіолетові хвилівід 280 до 315 нм;
• короткі ультрафіолетові хвилівід 10 до 280 нм.

За міжнародною класифікацією стандарту ISO-DIS-21348 сонячне УФ-випромінення розподіляється на наступні області та підобласті:

• Ближня область (NUV, UVA, near-UV, ultraviolet A, vital rays) – ультрафіолет А, довгі ультрафіолетові хвилі або чорне світло – необхідне для синтезу ендогенного вітаміну D, також називаються антирахітичними хвилями.
• Середня область (MUV: UVB, UVC; абіотичні промені) – ультрафіолет B, середні ультрафіолетові хвилі; ультрафіолет C короткі ультрафіолетові хвилі. Мають вірицидну, бактерицидну, мутагенну та карциногенну дії, використовуються в якості дезінфікуючих засобів. Вузька смуга (narrow band) УФВ використовується для лікування псоріазу та вітіліго.
• Вакуумна область (VUV: FUV, H Lyman-α, EUV) – далека область; лайман-альфаводню; екстремально далека.

Природними джерелами ультрафіолетового випромінювання  є сонце, зірки, туманності, інші космічні об’єкти. Проте лише довгохвильова частина цього випромінювання досягає земної поверхні.

На людину та тварин малі дози УФ-випромінювання впливають благотворно – сприяють утворенню вітамінів групи D, покращують імунобіологічні властивості організму. Характерною реакцією шкіри на УФ-випромінювання є специфічне почервоніння – еритема (максимальну еритемну дію має випромінювання з довжиною хвилі 296,7 нм та = 253,7 нм), яка звичайно, переходить в захисну пігментацію – «засмагу». Великі дози УФ-випромінювання можуть викликати пошкодження очей (фотоофтальмію) та опік шкіри. Часті і надмірні дози, в деяких випадках, можуть зумовлювати канцерогенну дію на шкіру.

Солярій – спеціально обладнана відкрита площадка для проведення дозованого опромінення прямими або розсіяними променями, отриманими від спеціальних еритемних УФ-ламп, до скла колби яких вводяться спеціальні добавки, що не пропускають шкідливу короткохвильову частину УФ спектру.

Альтернативні назви / синоніми:

Ультрафіолет, ультрафіолетове світло та вагітність, засмагання та вагітність, солярій та вагітність, УФ-випромінювання.

Діюча речовина:  ультрафіолетове випромінювання.

Рекомендації при вагітності:

Сумісне при необхідності лікування, з природних джерел – дозовано.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Вплив під час вагітності (короткий висновок):

Ультрафіолетове опромінення не проникає до матки, вплив на людину обмежується шкірою. Існує думка, що такий багаторазовий вплив призводить до зменшення концентрації фолієвої кислоти. Коментар 2016 року рекомендує проводити моніторинг рівня фолієвої кислоти та призначати фолатні добавки жінкам репродуктивного віку та вагітним в І триместрі, які отримують УФ фототерапію.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Деякі дослідження використовували оцінку низького впливу ультрафіолетового випромінення, виходячи з сезонних коливань, припускаючи низьку концентрацію вітаміну D в матері. Вважається, що низька концентрація вітаміну D на ранніх термінах вагітності асоціюється з несприятливим впливом на розвиток плода. Сезонні зміни доступності УФ-випромінювання не є адекватним показником концентрації вітаміну D, тому що існує багато харчових джерел цього вітаміну, а фізичні, екологічні та соціальні фактори можуть обмежувати об’єм світло-залежного синтезу вітаміну D, незважаючи на наявність сезонної доступності.

Деякі види терапії використовують ультрафіолетове випромінювання для лікування захворювань, зазвичай, шкірних. Ці методи успішно використовуються під час вагітності. Ультрафіолетове випромінювання не проникає до матки, також відсутні докази токсичності при такому лікуванні.

У 1996 році один дослідник повідомив про 3 жінок, які народили дітей з дефектами нервової трубки (ДНТ: аненцефалія, розщілина хребта, енцефалоцеле) і які на перших тижнях вагітності засмагали в солярії. Визначалось, чи таке опромінення не підвищує температури тіла, призводячи до індукованих гіпертермією дефектів (див. статтю Гіпертермія та вагітність). Хоча автор виявив ймовірний гіпертермічний ефект обладнання, спостереження не продемонстрували, що це призводить до підвищення ризику ДНТ у плода. Раніше, у 1992  році, ще один автор висунув гіпотезу про те, що світлові хвилі, які проникають в шкіру світлошкірих жінок можуть знижувати концентрацію в сироватці фолієвої кислоти, підвищуючи тим самим ризик виникнення ДНТ. Цей же вчений в статті 1999 року послався на попереднє дослідження для підтримки своєї теорії.

З 1990 років повідомлення про можливий вплив УФ на рівень фолатів були змішаними/спірними. Дослідження 2010 року повідомило про можливе зниження рівня фолієвої кислоти у пацієнток з фототерапією UVB від 7 до 22 разів. Два дослідження, які вивчали рівні фолієвої кислоти після 18 сеансу/процедури фототерапії не виявили значного зниження, а третє продемонструвало зниження рівня як після 18, так і після 36 процедури.

Дослідження в Єгипті, яке виділило пацієнтів зі світлою шкірою або з вітіліго (ділянки депігментації шкіри) – властивостями, які сприяють глибшому проникненню УФ – повідомило про зниження рівня фолатів в сироватці після 36 процедури з вузькою смугою UVB  (narrow band). Обмеженнями наявних досліджень є мала кількість обстежуваних та використання  не специфічних для визначення біологічно активних фолатів методів.

Коментар 2016 року рекомендує проводити моніторинг рівня фолієвої кислоти та призначати фолатні добавки жінкам репродуктивного віку та вагітним в І триместрі, які отримують УФ фототерапію.

У 2015 році проводилось дослідження з використання історичних даних про народження близько 9000 дітей в період 1676-1878 років та записами про сонячні плями*. Повідомляється про підвищення частоти смертності серед дітей жінок з низьким соціально-економічним статусом, народжених у роки підвищеної сонячної активності. Автори припустили, що цей ефект обумовлений пришвидшенням УФ-асоційованої деградації фолієвої кислоти під час вагітності. Більш раннє дослідження виявило зв’язок між сонячною експозицією та рівнем фолієвої кислоти в сироватці.

Регіон народження та низький вплив УФ в І триместрі незалежно асоціювались з подальшим ризиком розсіяного склерозу в потомства в Австралії. Аналіз зв’язку між місяцем народження та ризиком розсіяного склерозу виявив істотну асоціацію між географічною широтою народження після місяця народження. Автори інтерпретували ці знахідки як докази того, що концентрація вітаміну D і рівень впливу УФ є причинними факторами виникнення розсіяного склерозу.

Також було висловлено припущення, що сонячні дози UVB можуть бути зворотно пов’язаними з ризиком аутизму. Ця гіпотеза включає опромінення вагітних та менших дітей. Дефіцит вітаміну D також запропонований як фактор ризику аутизму.

Фототерапія при гіпербілірубінемії у новонароджених включає видиме синє світло, трохи вище за УФ-діапазон, і уникає або суворо обмежує вплив УФ опромінення.

Фотохіміотерапія псораленом (ПУВА) – комбінація перорально призначеного псоралену (природна сполука класу кумаринів) та довгих УФ хвиль (UVA). Це є лікуванням псоріазу (неінфекційне хронічне захворювання, дерматоз, що уражає в основному шкіру, хоча можливе і запалення суглобів (псоріатичний артрит); на сьогодні підозрюють автоімунну природу цього захворювання). При проведенні такого лікування рекомендується екранування чоловічих статевих органів через ризик розвитку плоскоклітинної карциноми шкіри.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.01.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.01.2017 р.