УБІХІНОН

Група/призначення:

Коферменти, метаболічні засоби. Убіхінону притаманна антиоксидантна активність.

Альтернативні назви/ синоніми: коензим Q10.

Діюча речовина: коензим Q10.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Убіхінони природньо присутні в аеробних організмах. Один з них був тестований у вагітних щурів та мишей без випадків аномального розвитку ембріону.

Убіхінони належать до групи коензимів (також відомі як коензими Q), які беруть участь в мітохондіальному транспорті електронів. Убіхінони є звичайною харчовою субстанцією та виробляються в людини на ендогенному рівні. Коензим Q-10 маркований як харчова добавка і входить до складу деяких гомеопатичних приписів.

Як харчова добавка коензим Q-10 застосовується в лікуванні захворювань серця, діабету, хвороби Паркінсона, дистрофії м’язів, синдрому хронічної перевтоми, хвороби Лайма та інших захворювання.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Один із коензимів (убіхінон-9) був негативним у тестах на тератогенність в мишей та щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Клінічний випадок описав новонародженого із генетичним дефіцитом коензиму Q10, асоційованого з поліорганною недостатністю та смертю через 23 години після народження. Дефіцит коензиму Q 10 виявили посмертно.

Нижчий рівень концентрацій коензиму Q10 було повідомлено у жінок з прееклампсією в порівнянні з жінками без прееклампсії.

Дослідження 2009 року з Еквадору повідомило, що жінки з підвищеним ризиком прееклампсії, яких лікували 200 мг коензиму Q10 від 20 тижня вагітності і до пологів мали істотно меншу частоту цього ускладнення в порівнянні з групою, яку лікували плацебо. Незважаючи на повідомлення про нижчу частоту випадків прееклампсії, ні вага при народженні, ні тривалість вагітності не були істотно відмінними в двох групах.

Виходячи з даних про відносно малу кількість вагітностей одна група дослідників повідомила, що концентрація коензиму Q10 в материнській плазмі зростала протягом кожного триместру вагітності. В наступному дослідженні ці дослідники також повідомили, що материнські концентрації коензиму Q10 були нижчими у жінок зі спонтанним викиднем, загрозою викидня та загрозою передчасних пологів. Застосовуючи граничну величину 0,3 мг/мл, коензим Q10 вимірювався лише в плазмі плодів з гіпоксією та неімунною водянкою. Нормальний рівень концентрації коензиму Q10 в плазмі плодів був нижчим за 0,3 мг/мл.

Порівняння доношених народжених з недоношеними виявило, що концентрації коензиму Q10 в мембранах еритроцитів були в 3 рази нижчими у передчасно народжених малюків і що ці концентрації зростали разом із терміном вагітності. Концентрації в навколоплідних водах були нижчими в асоціації із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

Одне невелике дослідження спостерігало 9 новонароджених з діагностованою асфіксією та 20 здорових малюків і показало, що процентна частина окисленого коензиму Q10 в загальній кількості коензиму Q була істотно вищою у новонароджених з асфіксією, що припускає підвищений рівень оксидативного стресу.

Існує рідкісне генетичне порушення, яке характеризувалося дефіцитом коензиму Q10, що відповідає на введення пероральних добавок.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомлення 2006 року описало хромотографічну техніку визначення концентрацій коензиму Q10 в грудному молоці людини. Виходячи з аналізу зразків молока 194 жінок, середня концентрація коензиму Q10 становила 0,32 мікромоляри.

Дослідження, яке аналізувало концентрації коензиму Q10 у молоці 30 жінок виявило вищий рівень коензиму Q10 у матерів, які народили доношених немовлят в порівнянні з тими, що народили передчасно.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Вивчення перорального ведення коензиму Q10 у щурів не виявило випадків аномалії сперматозоїдів після лікування. Найвищий рівень дози, яка тестувалася був 2250 мг/кг/день протягом 30 днів. Не виявлено несприятливих ефектів лікування ні у жіночої, ні в чоловічої статі.

В одному невеликому дослідженні додаткове введення коензиму Q10 в сперму чоловіків з астеноспермією повідомило про покращення потенціалу фертильності. Ці знахідки відповідали відносно низьким рівням убіхінонів в сперматозоїдах цих чоловіків.

Одна група коментаторів припустила, що коензим Q10 в деяких випадках відігравав роль в нез’ясованому чоловічому неплідді.

Подвійне сліпе плацебо контрольоване клінічне дослідження у чоловіків з неясною астеноспермією та безпліддям показало невелике, але істотне покращення деяких параметрів рухливості сперматозоїдів після 6 місяців лікування коензимом Q10 дозою 100 мг/кг. 6 з 30 чоловіків, що лікувалися коензимом Q10 запліднили жінок в співвідношенні до 3 з 30, що лікувалися плацебо. Ці пропорції не відрізнялися статистично.

Друге дослідження 2009 року з Ірану повідомило про зміни у спермі 106 чоловіків з ідіопатичною олігоастенотератозооспермією. Пероральна доза 300 мг коензиму Q10 протягом 26 тижнів призвела до статистично істотного покращення щільності та рухливості сперми. В наступному дослідженні 287 безплідних чоловіків з ідіопатичною олігоастенотератозооспермією лікували пероральними дозами коензиму Q10, а саме 300 мг двічі на день протягом 12 місяців. В цьому дослідженні не було контрольної групи. Повідомлений коефіцієнт вагітностей становив 34,1 %, вагітність наступала в середньому через 8,4 місяці після початку лікування. Цей результат порівняли з рівнем настання вагітності 6,4% у пацієнтів з субфертильністю з різних досліджень пацієнтів з проблемами репродуктивної функції.

У 2014 році японське дослідження також повідомило про покращення показників сперми у чоловіків з олігоастенозооспермією, які лікувалися сумішшю 80 мг/день вітаміну С (аскорбінова кислота), 40 мг/день вітаміну Е та 120 мг/кг коензиму Q10 протягом 6 місяців. Дослідники не встановили, чи це лікування впливає на рівень настання вагітності.

Комбінація коензиму Q10 з кломіфеном була більш ефективною, ніж кломіфен самостійно в індукції процесу овуляції у жінок, яким діагностували стійкий до кломіфену синдром полікістозних яєчників. Овуляція спостерігалася у 65,9 % циклів в пацієнток, яких лікували коензимом Q10 в порівнянні до 15,5 % в групі жінок, яких лікували тільки кломіфеном. Коефіцієнт вагітності в групі лікованих коензимом Q10 був 37,3% в порівнянні до 6% в групі лікованих лише кломіфеном. Немає інформації щодо результату вагітностей.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано 28.07.2019 р.:
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.07.2019 р.