ТРИМЕПРАЗИН

Група/призначення:

Антигістамінний препарат, фенотіазиновий. Первинно призначався як протисвербіжний засіб.

Згідно “Reprotox” вилучений з фармацевтичного ринку США.

Альтернативні назви / синоніми:

Алімепразин, темаріл/темарил.

Діюча речовина: тримепразин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування в І триместрі обмежений 14 вагітностями. В цілому антигістамінні препарати визнані сумісними з вагітністю. Одне епідеміологічне дослідження асоціює прийом антигістамінних препаратів як групи протягом останніх двох тижнів вагітності з ретролентальною фіброплазією* у недоношених немовлят.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 14 випадках приймався тримепразин в І триместрі, в 140 – в будь-який період вагітності. Не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами в цій невеликій групі вагітностей.

Дослідження 1971 року повідомляє, що значно менша кількість дітей з вродженими вадами зазнала впливу антигістамінних препаратів  в І триместрі в порівнянні з контрольною групою. Тримепразин був восьмим найбільш вживаним препаратом.

Застосування препарату під час вигодовування:

Тримепразин проникає до грудного молока в невеликій кількості, що, малоймовірно, може зашкодити немовляті.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 07.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.03.2016 р.