ТРИХЛОРОЦТОВА КИСЛОТА

Група/призначення:

Місцево для хімічного пілінгу; показник забруднення питної води. Це повністю галогенований (за метальною групою) аналог оцтової кислоти, в якому 3 атоми водню метилової групи повністю заміщені атомами хлору.

Трихлороцтова кислота – це їдка речовина, яка застосовується місцево, часто для лікування бородавок, для пілингу в косметології. Трихлороцтова кислота також є забруднювачем питної води в деяких громадах. Через окислювальні властивості попадання сполуки в організм пов’язано з ризиком гемолізу в осіб з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Це основний метаболіт трихлоретилену; виявляється в амніотичній рідині вагітних мишей, які зазнали впливу трихлоретилену.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: трихлороцтова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані; впливає на ембріональний розвиток експериментальних тварин при надвисоких дозах.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Трихлороцтова кислота порушує розвиток ембріонів  в експериментальних тварин при впливі рівнів, у тисячі разів вищих за можливі у питній воді.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У мишей система in vivo для вивчення генотоксичності продемонструвала асоціацію трихлороцтової кислоти з підвищеним ризиком хромосомних аберацій кісткового мозку та аномалій голівки сперматозоїдів. При одному дослідженні вагітним щурам примусово (гаваж) вводили трихлороцтову кислоту, що призвело до залежного від дози зниження ваги та росту плодів і підвищення частоти аномалій серця та очей. Вплив на розвиток виникав при дозі 330 мг/кг/день – найнижча при цьому тестуванні. Материнську токсичність, яка проявлялась у вигляді зменшення ваги, відмічали при найвищих дозах. У щурів вивчали токсичний вплив сполуки на головний мозок з використанням дози біля 1000 мг/кг. У плодів щурів, які отримували дозу 2730 ppm (частин на мільйон, parts  per million) з питною водою відзначали істотне підвищення частоти вад серця (10,53%) при порівнянні з контрольними тваринами (2,15%). Високі дози трихлороцтової кислоти також підвищували рівень імплантації та резорбції при порівнянні з контролями. Аналогічне дослідження 2001 року у щурів використало дозу 300 мг/кг і не виявило підвищення частоти вроджених вад серця. Суміш галооцтової кислоти та тригалометанів – кінцевих продуктів дезінфекції, яку вводили з питною водою вагітним щурам призводило до зменшення ваги новонароджених після відлучення; цей рівень сполук в 2000 разів перевищував допустимий рівень забруднення, згідно даних Агентство охорони навколишнього середовища США (U.S. Environmental Protection Agency, EPA). Ця суміш кінцевих продуктів дезінфекції містила трихлороцтову кислоту в дозі до 27,42 мг/л.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Pеrinatal Project) повідомив про 405 народжень у жінок, яких лікували трихлороцтовою кислотою без підвищення частоти вроджених вад розвитку. Однак, тільки 2 жінки отримували таке лікування в І триместрі.

Французьке епідеміологічне дослідження 2012 року повідомило про істотну асоціацію між підвищеною концентрацією трихлороцтової кислоти в окремому зразку сечі при вагітності та підвищеним ризиком урогенітальних аномалій у новонароджених чоловічої статі.

Самоповідомлення окремих осіб припустили, що професійна діяльність, а не випадкові контакти  була джерелом впливу трихлороцтової кислоти. Аналіз базувався на невеликій кількості випадків і включав чисельні порівняння, що спонукало авторів дійти висновку про необхідність наступних досліджень щодо ризиків, пов’язаних з професійною діяльністю з впливом трихлороцтової кислоти. Аналіз наявності трихлороцтової кислоти та затримки внутрішньоутробного розвитку в цій групі осіб не виявив статистично значимої асоціації.

Китайське дослідження повідомило, що підвищення концентрації трихлороцтової кислоти у вагітних жінок асоціювалось зі зниженням ваги новонароджених. Медичний анамнез, соціальний статус, звички по використанню води цих жінок були недостатніми для з’ясування факторів, що можуть пояснити підвищення рівня трихлороцтової кислоти, але остання вважалась індикатором впливу кінцевих продуктів дезінфекції.

У 2001 році Агентство з охорони навколишнього середовища США (U.S. Environmental Protection Agency, EPA) встановило максимальний рівень забруднення трихлороцтовою кислотою питної води – 0,02 мг/л. Така концентрація призведе до добового споживання з питною водою 0,04 мг або 0,0007 мг/кг/день жінкою вагою 60 кг.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.01.2018 р.