Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ТРАНІЛЦІПРОМІН

Група/призначення:

Антидепресант, інгібітор моноаміноксидази (МАО). Покази: депресія.

Моноамінооксидаза (МАО) – фермент, відповідальний за метаболічне розщеплення амінів.

Альтернативні назви / синоніми: парнат.
Діюча речовина: транілціпромін.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; відсутні співставні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини занадто обмежений для визначення ризику для плода. Інгібітори моноаміноксидази зазвичай уникають призначати при вагітності через потенційний судинонозвужуючий ефект та в зв’язку з наявністю більш вивчених антидепресантів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тератологічних дослідженнях у мишей не виявили асоціації з вродженими вадами. Призначення вагітним вівцям призводило до зниження кровоплину в матці. Дослідження можливого механізму такого ефекту припустили, що він неопосередкований змінами маткових простагландинів, а, ймовірніше, підвищенням рівнів  циркулюючих альфа-адренергічних катехоламінів.

В експерименті, розробленому для тестування впливу на дорослих щурів підвищеної концентрації серотоніну в період розвитку мозку у відповідь на тривогу (поведінка та когнітивні навички) щурам вводили на 12 день вагітності транілціпромін (2 мг/кг/день), 5-гідрокситриптофан або фізіологічний розчин підшкірно. Вплив поширювався і на дитинчат до 21 постнатального дня, також підшкірно. В порівнянні з контрольною групою, яка отримала фізрозчин, щури  з впливом транілціпроміну продемонстрували вищу пізнавальну гнучкість (здатність регулювати поведінку в залежності від змін навколишнього середовища або умов завдання) і менший рівень тривожної поведінки при тестуванні в дорослому віці.  Дослідження прагнуло визначити біологічні основи таких розладів, як аутизм, але клінічне значення цих даних невідоме.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи препарат проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає. Відомо, що препарат проникає до плаценти у щурів.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) накопичив дані про 21 жінку, яка приймала інгібітори МАО при вагітності, і виявив можливе збільшення частоти вроджених вад. 13 жінок приймали транілціпромін. В 3 немовлят виявили вроджені вади (відносний ризик 2,26).

Коротке повідомлення 2000 року описує 2 послідовні несприятливі результати вагітностей у жінки, лікованої транілціпроміном. При 1 вагітності 41-річна жінка лікувала важку депресію транілціпроміном (100 мг/день), пімозидом (1 мг/день; антипсихотичний засіб, нейролептик) та діазепамом (5-10 мг/день; транквілізатор). У терміні 31 тижня народилась мертва дитина. При дослідженні у мацерованого плоду жіночої статі виявили наступні вади: гіпертелоризм, великий дефект перегородки серця, поодиноку коронарну артерію, правобічний легеневий ізомеризм. Плацента містила численні інфаркти, що визнано важливим фактором загибелі плода. При наступній вагітності (ймовірно, з прийомом тих самих препаратів) у терміні 19 тижнів при ультразвуковому дослідженні виявлено голівку у «формі лимона». Дівчинка народилась у терміні  38 тижнів через затримку розвитку. У немовляти описали наступні множинні вади: гіпертелоризм, низько розміщені вуха, розщілину піднебіння, мікрогнатію, гіпоплазію дистальних фаланг пальців, агенезію мозолистого тіла, дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок (останні діагностовані  у 26 тижнів). Результати вагітностей обумовлені транілціпроміном , ймовірно, через зниження кровоплину в матці та плаценті.

Повідомляється про випадок куприкової тератоми, асоційованої з пренатальним впливом транілціпроміну.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає проникнення в до грудне молоко.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 18.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного.
Переглянуто редакційною колегією 10.02.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати