МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ТРАНІЛЦІПРОМІН

Група/призначення:

Антидепресант, інгібітор моноаміноксидази (МАО). Покази: депресія.

Моноамінооксидаза (МАО) – фермент, відповідальний за метаболічне розщеплення амінів.

Альтернативні назви / синоніми: парнат.
Діюча речовина: транілціпромін.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; відсутні співставні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини занадто обмежений для визначення ризику для плода. Інгібітори моноаміноксидази зазвичай уникають призначати при вагітності через потенційний судинонозвужуючий ефект та в зв’язку з наявністю більш вивчених антидепресантів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тератологічних дослідженнях у мишей не виявили асоціації з вродженими вадами. Призначення вагітним вівцям призводило до зниження кровоплину в матці. Дослідження можливого механізму такого ефекту припустили, що він неопосередкований змінами маткових простагландинів, а, ймовірніше, підвищенням рівнів  циркулюючих альфа-адренергічних катехоламінів.

В експерименті, розробленому для тестування впливу на дорослих щурів підвищеної концентрації серотоніну в період розвитку мозку у відповідь на тривогу (поведінка та когнітивні навички) щурам вводили на 12 день вагітності транілціпромін (2 мг/кг/день), 5-гідрокситриптофан або фізіологічний розчин підшкірно. Вплив поширювався і на дитинчат до 21 постнатального дня, також підшкірно. В порівнянні з контрольною групою, яка отримала фізрозчин, щури  з впливом транілціпроміну продемонстрували вищу пізнавальну гнучкість (здатність регулювати поведінку в залежності від змін навколишнього середовища або умов завдання) і менший рівень тривожної поведінки при тестуванні в дорослому віці.  Дослідження прагнуло визначити біологічні основи таких розладів, як аутизм, але клінічне значення цих даних невідоме.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи препарат проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає. Відомо, що препарат проникає до плаценти у щурів.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) накопичив дані про 21 жінку, яка приймала інгібітори МАО при вагітності, і виявив можливе збільшення частоти вроджених вад. 13 жінок приймали транілціпромін. В 3 немовлят виявили вроджені вади (відносний ризик 2,26).

Коротке повідомлення 2000 року описує 2 послідовні несприятливі результати вагітностей у жінки, лікованої транілціпроміном. При 1 вагітності 41-річна жінка лікувала важку депресію транілціпроміном (100 мг/день), пімозидом (1 мг/день; антипсихотичний засіб, нейролептик) та діазепамом (5-10 мг/день; транквілізатор). У терміні 31 тижня народилась мертва дитина. При дослідженні у мацерованого плоду жіночої статі виявили наступні вади: гіпертелоризм, великий дефект перегородки серця, поодиноку коронарну артерію, правобічний легеневий ізомеризм. Плацента містила численні інфаркти, що визнано важливим фактором загибелі плода. При наступній вагітності (ймовірно, з прийомом тих самих препаратів) у терміні 19 тижнів при ультразвуковому дослідженні виявлено голівку у «формі лимона». Дівчинка народилась у терміні  38 тижнів через затримку розвитку. У немовляти описали наступні множинні вади: гіпертелоризм, низько розміщені вуха, розщілину піднебіння, мікрогнатію, гіпоплазію дистальних фаланг пальців, агенезію мозолистого тіла, дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок (останні діагностовані  у 26 тижнів). Результати вагітностей обумовлені транілціпроміном , ймовірно, через зниження кровоплину в матці та плаценті.

Повідомляється про випадок куприкової тератоми, асоційованої з пренатальним впливом транілціпроміну.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага препарату припускає проникнення в до грудне молоко.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 18.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного.
Переглянуто редакційною колегією 10.02.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information