ТЕМСИРОЛІМУС

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор протеїнтирозинкінази. Препарат є mTOR інгібітором (мішень рапаміцину в клітинах ссавців). До цього класу відноситься і еверолімус.

Призначається для лікування нирково-клітинної карциноми.

Альтернативні назви / синоніми: торізел.

Діюча речовина: темсиролімус.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання темсиролімусу при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє оцінити ембріо-фетальний ризик. Виробник радить жінкам репродуктивного віку використовувати ефективний метод контрацепції при лікуванні темсиролімусом і ще до 3 місяців після закінчення лікування. Виробник також рекомендує консультувати чоловіків щодо потенційних наслідків препарату для плоду і сперми і, якщо, партнеркою є жінка репродуктивного віку, пара повинна використовувати надійні методи контрацепції під час лікування і ще протягом 3-х місяців після останньої дози.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Рівень впливу після добової пероральної дози, яка викликала ембріо-фетальну токсичність у щурів і кролів, становив приблизно 0,04 і 0,12 від AUC* у пацієнтів з онкологією на фоні рекомендованої дози, відповідно. Токсичність у щурів проявлялась зниженням ваги плодів, зменшенням осифікації, в той час як у кролів – зменшенням ваги плодів, омфалоцеле, біфуркацією грудини, зубчастими ребрами, неповною оссифікацією.

Дослідження карциногенності не проводились з темсиролімусом, але сиролімус демонстрував карциногенність у мишей і щурів. Темсиролімус не проявляв генотоксичності в численних дослідженнях. Фертильність порушувалась у самців щурів на фоні доз на рівні 0,2 від рекомендованої для людини внутрішньовенної дози. Спостерігали зменшення числа вагітностей, зменшення концентрації і рухливості сперматозоїдів, зниження ваги репродуктивних органів, дегенерацію сім’яних канальців. На фоні приблизно подвійної рекомендованої дози фертильність зникала. У самок щурів відзначали підвищення частоти до- і постімплантаційних втрат на фоні пероральної дози на рівні 0,3 від рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Такролімус вводиться внутрішньовенно протягом 30-60 хвилин один раз на тиждень. Препарат метаьолізується до 5 метаболітів. У людини основним метаболітом є сиролімус. Зв’язування з білками плазми сиролімусу становить приблизно 92%, але цей показник невідомий для основної сполуки. Середній період напіввиведення для темсиролімусу і сиролімусу становить приблизно 17 і 55 годин, відповідно.

Невідомо, чи темсиролімус або сиролімус проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага обох сполук припускає пасивну дифузію. Крім того, період напіввиведення підтримуватиме материнсько : плодове співвідношення довгий період.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання темсиролімусу при лактації у людини. Також відсутня інформація щодо активного метаболіту – сиролімусу. Молекулярна вага, період напіввиведення (17 та 55 годин) припускають екскрецію до грудного молока.

Наслідки такого впливу на немовля невідомі. Однак, у дорослих спостерігається виражена токсичність, а саме: реакції гіперсенсибілізації, включно з анафілаксією, інфекції, інтерстиціальне захворювання легень, перфорація кишківника, ниркова недостатність, аномальне за живлення ран. У випадку лікування матері цим препаратом в період грудного вигодовування, немовля слід моніторувати на предмет цих ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 12.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.04.2020 р.