СПІРАМІЦИН

Група / призначення:

Антибіотик групи макролідів, широко використовується в Європі вже більше 30 років, в основному для лікування протозойних інфекцій – криптоспоридіозу та токсоплазмозу.

Альтернативні назви / синоніми:

Ровален, роваміцин, ровацид, старкет.

Діюча речовина: спіраміцин

Рекомендації при вагітності: сумісний

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані щодо людей; імовірно сумісний

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Немає повідомлень про несприятливі наслідки для плода пов’язані з прийомом спіраміцину. Згідно з даними двох французьких дослідників 1974 року, антибіотик використовувався в Європі більш ніж впродовж 15 років без будь-яких доказів шкоди для плода. Спіраміцин у дозуванні 2-3 г/добу впродовж вагітності, є методом вибору при первинній токсоплазмовій інфекції у вагітної жінки. Якщо згодом діагностована інфекція плода, до терапії спіраміцином додають піріметамін, сульфадоксин або сульфадиазин і фолієву кислоту. Проте, переконання, що включення піріметаміну і сульфаніламіду до схеми лікування для істотного зменшення частоти важкого вродженого токсоплазмозу залишається спірним через потенційний додатковий ризик для плода від комбінації лікарських засобів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

2 дослідження у вагітних тварин описано в рев’ю IPCS INCHEM (IPCS Health and Safety Guide (International Programme on Chemical Safety (IPCS), опубліковано ВООЗ). Не виявлено ембріотоксичності при введенні вагітним мишам через зонд  спіраміцину в дозі 400 мг/кг/день. Також не спостерігали при цьому зростання частоти вроджених вад, впливу на постнатальний розвиток, частоту смертності, зміну ваги плодів. Значне зменшення ваги потомства відзначали при введенні найвищих доз на 15-й та 19-й гестаційні дні. Дослідження у вагітних кролів продемонструвало ембріотоксичність при дозах 200 або 400 мг/кг/день. При останній дозі зменшувалась вага плодів, але не підвищувалась частота вроджених вад. Не повідомляється про кількість невдалих вагітностей у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Зараження матері Toxoplasmа gondii на ранніх термінах вагітності може призвести до народження дітей з клінічним синдромом, що може включати гідроцефалію або мікроцефалію, гепатоспленомегалію, жовтяницю, макулопапульозний висип, хоріоретиніт, і церебральну кальцифікацію. Не знайдено ніяких доказів, що інфікування матері до зачаття призводить до інфікування плода або народження дитини з вродженим токсоплазмозом.

Спіраміцин проникає через плаценту до плода. Концентрації антибіотика в сироватці крові матері, пуповинній крові, і плаценті після дозування у 2 г/день були 1,19, 0,63 і 2,75 мкг/мл, відповідно. Коли материнська доза була збільшена до 3 г/день, рівні були 1,69, 0,78 і 6,2 мкг/мл відповідно. На підставі цих результатів, відношення «пуповинна кров : материнська сироватка» становить приблизно 0,5. Крім того, в цих дозах, спіраміцин концентрується в плаценті з рівнями, що перевищують ті, що в сироватці крові матері приблизно від двох до чотирьох разів.

Застосування препарату під час вигодовування (короткий висновок):

Спіраміцин виділяється в грудне молоко. У грудних немовлят, чиї матері отримують спіраміцин по 1,5 г/добу впродовж 3 днів, сироваткові концентрації були 20 мкг/мл. Ця концентрація була бактеріостатичною.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): немає достатніх даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 09.02.2016 р.:
Закутній Т.О., студент 6 курсу медичного факультету №2 Буковинського державного медичного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.06.2016 р.