ПРОКАЇН

Група/призначення:

Місцевий анестетик. Покази: місцева, інфільтраційна та спинномозкова анестезія; лікувальні блокади.

Альтернативні назви / синоніми: новокаїн.

Діюча речовина: прокаїн.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання прокаїну при вагітності у людини не асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Лікування вагітних щурів прокаїном асоціюється з катарактами у потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) не виявив підвищення частоти вроджених вад в групі 1340 жінок, лікованих прокаїном в перші 4 місяці вагітності. При цьому ж дослідженні частота вроджених вад не перевищувала очікуваної серед дітей 3395 матерів, яких лікували прокаїном в будь-якому терміні вагітності.

Дослідження випадок-контроль в групі 266 новонароджених з вродженими вадами з’ясувало, що частота лікування прокаїном матерів в І триместрі вагітності не перевищувала очікуваної.

Існує гіпотеза, що використання місцевих аненстетиків при вагітності може призвести до поведінкових порушень у потомства, однак вона спирається тільки на невелику кількість даних.

Призначення місцевизх анестетиків перед пологами для парацервікальної блокади може асоціюватися з брадикардією у плода, ймовірно, через звуження маткових артерій від абсорбоваого препарату.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Прокаїн використовується для сприяння капацитації сперматозоїдів (процес активації сперматозоїдів, набуття ними здатності до проникнення крізь яйцеву оболонку для наступного запліднення яйцеклітини) в різних ссавців, включно з конями, в яких екстракорпоральне запліднення було успішним тільки в невеликій кількості процедур.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 23.11.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.11.2016 р.