МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ПРАЗОЗИН

Група/призначення:

Селективний альфа-1-адреноблокатор, антигіпертензивний препарат.

Альфа-адреноблокатори – препарати, які знижують периферичний опір судин – симпатоміметики.

Покази: лікування артеріальної гіпертензії.

Альтернативні назви / синоніми: мініпрес.
Діюча речовина: празозин.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Празозин не призводив до підвищення частоти вроджених вад у щурів, кролів, мавп при дозах, які більш ніж в 225, 225 та 12 разів, відповідно, перевищували максимальну рекомендовану для людини. Але лікування щурів дозою 200-300 мг/кг/день асоціювалось з токсичністю у матері та плода, включно зі зниженням ваги та виживання плодів. У мишей введення празозину протидіє несприятливим наслідкам впливу кокаїну.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Молекулярна вага празозину припускає проникнення до плода. При дослідженні 1995-го року виміряли концентрацію препарату в пуповині 3 жінок  в пологах: 9-23% материнської через 8-15 годин після останньої дози.

В 2 дослідженнях празозин комбінували з бета-блокатрами окспренололом або атенололом для лікування вагітних з вираженою есенціальною та гестаційною гіпертензією. Така комбінація була ефективною в першій групі і менш ефективною у жінок з гіпертензією вагітних. Не спостерігали несприятливих наслідків, пов’язаних з препаратами. Празозин в дозі 20 мг/день поєднували з міноксидилом (вазодилятатор) та метопрололом (бета-адреноблокатор) протягом вагітності для лікування вагітних з важкою гіпертензією, вторинною до хронічного нефриту. Дитина у віці 2 років не мала відхилень, за винятком гіпертрихозу в результаті впливу міноксидилу.

Празозин призначали в ІІІ триместрі пацієнткам з феохромоцитомою. В одному випадку артеріальний тиск був добре контрольованим, але тахікардія у матері вимагала призначення бета-блокаторів. Шляхом кесаревого розтину народився здоровий хлопчик.

У 1986 році повідомили про 24-річну вагітну у терміні 30 тижнів вагітності, яку лікували від рецидиву феохромоцитоми комбінацією празозину, метирозину (інгібітор тирозин гідроксилази), тимололу (бета-адреноблокатор). Гіпертензію виявили при першому пренатальному візиті у 12 тижнів. Через 2 тижні після початку лікування відзначили уповільнення дихання та рухів плода, об’єму навколоплодових вод,  тому на 33 тижні шляхом кесаревого розтину народилась дівчинка вагою 1450 грам, оцінкою за шкалою Апгар 3 та 5 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. При газовій хроматографії пуповинної крові виявлено помірний метаболічний ацидоз. В плаценті виявлено численні інфаркти, але не відмічались метастази. Немовля із затримкою розвитку в хорошому стані виписано додому на 53 день життя.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про прийом празозину в період лактації. Виробник повідомляє, що невелика кількість празозину проникає до грудного молока, що випливає з його молекулярної ваги. Вплив на немовля невідомий.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Лікування щурів празозином, імплантованим біля епідидимуса та сім’яної протоки, продемонструвало порушення фертильності через еякуляторну дисфункцію та пригнічення транспорту сперми до протоки.

Такий ефект теоретично можливий у чоловіків, лікованих цим препаратом, однак, інструкція до препарату повідомляє, що імпотенція виникала в 1% чоловіків, залучених до клінічних досліджень. На противагу цьому кілька повідомлень інформують про асоційований з празозином пріапізм*, який в деяких випадках зникав від внутрікорпорального введення симпатоміметика метарамінолу.

*Пріапізм — тривала та болюча ерекція статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 15.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 17.10.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information