Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ПІМОЗИД

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат, типовий, антагоніст дофамінових рецепторів.

Покази: для подавлення рухових та голосових тиків при синдромі Туретта* у випадку неефективності або непереносимості галоперидолу (антипсихотичний препарат) – дорослі та діти від 12 років.

*Cиндром Туретта, хвороба Туретта, синдром Жиля де ла Туретта – це генетично обумовлений розлад центральної нервової системи, що проявляється в дитячому віці та характеризується множинними моторними тиками і, як мінімум, одним вокальним або механічним тиком.

Альтернативні назви / синоніми: орап.
Діюча речовина: пімозид.
Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений, дані від експериментальних тварин не припускають ризику вроджених вад. Призначення антипсихотичних препаратів, включно з пімозидом, перед пологами може призводити до екстрапірамідних ефектів (паркінсоноподібних симптомів, акінезії) у новонароджених. Доки не буде накопичено достатньо досвіду найбезпечніше було б уникати призначення пімозиду при вагітності, особливо в І триместрі та перед пологами. Однак, якщо цей препарат підходить пацієнтці, його не слід відміняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення пімозиду вівцям асоціюється із підвищенням рівня пролактину. У риб та щурів пімозид впливає на концентрацію гонадотропіну. При тестуванні у щурів та кролів препарат не виявився тератогенним. У щурів вводили перорально дозу, яка у 8 разів перевищує рекомендовану для людини і  спостерігали зменшення вірогідності вагітностей (пригнічення імплантації) та зростання частоти затримки розвитку плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи пімозид проникає до плаценти, але його молекулярна вага та довгий період напіввиведення (55 годин) припускають трансфер препарату до плода.

У 2006 році повідомили про випадок прийому пімозиду протягом вагітності. 26-річна жінка з діагнозом синдром Туретта з віку 12-13 років лікувалась пімозидом в дозі 1-3 мг/день. У віці 19 років на додаток до тику від синдрому Туретта у жінки з’явились ознаки обесивно-компульсивного розладу. Тому додатково призначено флуоксетин в дозі 20 мг/день (антидепресант, інгібітор зворотного захоплення серотоніну). До 27 тижня вагітності жінка приймала пімозид в дозі 1 мг/день (звичайна підтримуюча доза становить 2-6 мг/день) та флуоксетин, коли припинила вживання останнього. Кесаревий розтин запланували на термін 38 тижнів, а у 36 тижнів відмінили пімозид для запобігання розвитку потенційної токсичності у новонародженого. Однак, через тиждень після відміни пімозиду у пацієнтки почались тривалі важкі тики з різкими рухами та гримасами, які завжди супроводжувались кашльовими тиками. Крім того, проявились виражені симптоми  обесивно-компульсивного  розладу, жінка вирвала собі волосся. В цей період вагітній призначили оксазепам (транквілізатор). Через таку виражену клініку  провели ургентне розродження з народженням здорового хлопчика вагою 2448 грам, оцінкою за шкалою Апгар 7, 8 та 10 балів на 1, 5 та 10 хвилинах, відповідно. Результати фізичного та неврологічного обстеження у віці 3 днів життя були нормальними, так само як і електроенцефалографія. Після пологів мати продовжила приймати пімозид і вирішила відмовитись від грудного вигодовування.

Коротке повідомлення 2009 року інформує про 29-річну жінку, яка протягом вагітності приймала пімозид в дозі 4 мг/день від синдрому Туретта, починаючи з 5 місяця і народила здорову дівчинку.  Через 3 тижні після пологів у мами розвинулась акатізія**, яка зникла при зменшенні дози пімозиду до 2 мг/день. Автори дослідження припустили, що це було пов’язано зі зниженням кліренсу та об’єму розподілу препарату після пологів.

**Акатізія — синдром непосидючості та занепокоєння, при якому людина відчуває гостру, хворобливу потребу рухатися і тому не може прийняти статичної пози на більш-менш тривалий час.

У 2011 році FDA оновив інформацію в інструкціях до антипсихотичних препаратів стосовно вагітності, наголосивши на ризику неонатальних ускладнень при вживанні в ІІІ триместрі. Ці ускладнення включають наступне: екстрапірамідні знаки (аномальні м’язові мимовільні рухи) внаслідок блокади дофаміну та седації, труднощі при диханні та годуванні, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA визначає ці симптоми як «синдром відміни», але ці ознаки також можуть означати побічні ефекти (токсичність) від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть зникати спонтанно або вимагати додаткової стаціонарної допомоги.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

Також див. статтю Антипсихотичні препарати.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про досвід застосування у людини.

Молекулярна вага пімозиду та довгий період напіввиведення (55 годин) припускають трансфер препарату до плода.

Якщо жінка, яка приймає пімозид вирішує годувати дитину, слід спостерігати за немовлям через можливі побічні ефекти, які описані у дорослих, такі як екстрапірамідні (паркінсоно-подібні ефекти, акінезія), седація та закрепи.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Пімозид  асоціюється з імпотенцією та порушенням еякуляції в деяких чоловіків. Ці симптоми можуть виникати внаслідок гіперпролактинемії – відомого побічного наслідку при лікуванні антипсихотичними препаратами. Хоча, відсутня інформація про гіперпролактинемію при прийомі пімозиду. Як відомо, гіперпролактинемія порушує фертильність у жінок.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 04.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 05.03.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати