МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ФЕНОКСИБЕНЗАМІН

 Група/призначення:

Альфа-адреноблокатор, антигіпертензивний препарат.

Альфа-адреноблокатори – препарати, які знижують периферичний опір судин – симпатоміметики.

Покази: лікування артеріальної гіпертензії, вторинної до феохромоцитоми.

Альтернативні назви / синоніми: дибензилін, феноксібензамін.
Діюча речовина: феноксибензамін.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лікування вагітних з феохромоцитомою знижує ризик материнської та фетальної смертності, особливо після 24 тижня вагітності, коли хірургічне втручання асоціюється з такими несприятливими результатами. Не повідомляється про несприятливий вплив не немовля, але можливе виникнення гіпотензії у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Виробник повідомляє про тестування у тварин та експерименти in vitro, які продемонстрували карциногенність та тератогенність препарату. Контрольовані дослідження у тварин не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Одне дослідження повідомляє про плацентарний трансфер феноксибензаміну. 22-річна жінка з феохромоцитомою отримувала феноксибензаміну 10 мг тричі на день та лабеталол (комбінований альфа- та бета-адреноблокатор) в дозі 100 мг тричі на день протягом 26 днів, починаючи з 33 тижня вагітності. Останню дозу феноксибензаміну жінка отримала за 2 години до пологів. Середня концентрація препарату в пуповині, плазмі матері та амніотичній рідині становила 103,6, 66 та 79,3 нг/мл, відповідно. Співвідношення пуповина:плазма матері становило 1,6. Зразки сироватки новонародженого, відібрані на 32-й та 80-й годинах життя, містили наступну концентрацію препарату: 22,3 нг/мл та не визначалися (рівень детекції 10 мг/мл), відповідно. Новонароджений хлопчик вагою 2475 грам мав пригнічення дихання, гіпотонію при народженні та гіпотензію протягом перших 2 днів життя. Дитину виписали додому на 14 день в нормальному стані. Причина гіпотензії не встановлена, вона могла виникнути від обох препаратів.

Відсутня інформація про лікування феноксибензаміном в І триместрі.

Оскільки феохромоцитома зустрічається відносно рідко, доступна інформація про невелику кільксть випадків призначення феноксибензаміну при вагітності. При 24 вагітностях лікування розпочинали в ІІ або ІІІ триместрах і воно тривало від 1 дня до 35 тижнів. В 24 випадку препарат призначили з 10 тижня вагітності тривалістю 25 тижнів до народження здорового хлопчика вагою 2665 грам шляхом кесаревого розтину.

Інші 18 вагітностей закінчились народженням здорових дітей до видалення феохромоцитоми (14 кесаревий розтин, 4 вагінальні пологи). У деяких випадках діти мали затримку розвитку, ймовірно, вторинну до важкої гіпертонії у матері допочатку лікування, але всі вижили. Повідомляється про випадок призначення феноксибензаміну на 17 тижні вагітності протягом 7 днів до хірургічнгої резекції пухлини. Вагітність продовжувалась, шляхом термінових вагінальних пологів, народилась здорова дівчинка.

Повідомляється про 4 випадки загибелі плодів, але тільки 2 з них на фоні фармакотерапії захворювання матері: 1) після смерті матері на 2 день після оперативного видалення метастатичної феохромоцитоми на 5-6 місяцях вагітності; 2) медичний аборт на 12 тижні при хірургічному видаленні феохромоцитоми; 3) лікування феноксибензаміном розпочато на 7 місяці вагітності, відбулась загибель плода; 4) 15-річна вагітна на 25,5  тижні вагітності три дні приймала феноксибензамін як підготовку до операції. На 3 день лікування наступив розрив оболонок, гіпертонічний криз, який потребував інфузії феноксибензаміну. Невдовзі відбувся спонтанний аборт; плід з вираженою затримкою розвитку.

Низька частота материнської смертності (4%; 1 з 24) та смертності плодів (9%; 2 з 22) при застосуванні альфа-блокади феноксибензаміном є значно кращим показником, ніж смертність при ускладнених не діагностованою феохромоцитомою вагітностях. Рев’ю 1971 року щодо 89 випадків неочікуваних пухлин повідомляє наступний рівень материнської та фетальної смертності: 48% та 54,4%, відповідно. Новіший аналіз надає частоту материнської та фетальної смертності без альфа-блокади: 9% та 50%, відповідно. При врахуванні всіх випадків застосування альфа-блокади рівень материнської смертності становив 3% (1 з 29), фетальних втрат – 19% (5 з 27; 2 випадки виключені з аналізу, оскільки загибель плодів наступила на момент діагностики).

Доступна інформація про довготривале спостереження (2-8 років) за дітьми з пренатальним впливом феноксибензаміну – всі 3 дітей були здоровими.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про прийом феноксибензаміну в період лактації. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Феноксибензамін призначається для лікування еректильної дисфункцї. Деякі вчені висловлюють побоювання щодо ведення малих доз препарату в печеристе тіло, оскільки це може викликати ускладнення від місцевого подразнення до канцерогенезу. Інколи таке використання феноксибензаміну може викликати пріапізм*.

*Пріапізм — тривала та болюча ерекція статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом.

Пероральне призначення феноксибензаміну також покращує відтік сечі у чоловіків з доброякісною гіпертрофією простати. Проте дані про ефективну дозу в цьому випадку є суперечливими, як і частота виникнення побічних ефектів (закладеність носа, запаморочення, еректильна дисфункція). Деякі дослідники вважають, що пероральна доза 10-20 мг/день ефективна у покращенні відтоку сечі та поєднаних симптомів, але подвійне сліпе дослідження не продемонструвало значимого впливу на симптоми доброякісної гіпертрофії простати при дозі 10 мг/день. Інші дослідники відмічають відсутність довготривалих спостережень при такій терапії.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 15.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 17.10.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!