НАДОЛОЛ

Група/призначення:

Неселективний бета-1 та бета-2 – адреноблокатор, антигіпертензивний препарат. Покази: лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії.

Бета-адреноблокатори – група фармакологічних препаратів, які блокують бета-адренорецептори. Розрізняють бета-1- та бета-2-адренорецептори. При блокаді бета-1-адренорецепторів спостерігаються переважно кардіальні ефекти: зменшення сили та частоти серцевих скорочень, пригнічення серцевої провідності. При блокаді бета-2-адренорецепторів відбувається підвищення тонусу бронхів, матки при вагітності, артеріол.

Альтернативні назви / синоніми: конгард.

Діюча речовина: надолол.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Деякі бета-блокатори можуть спричиняти затримку розвитку плода та зменшення ваги плаценти, особливо ті, яким не властива симпатоміметична активність (часткові агоністи). Лікування, розпочате на початку ІІ триместру асоціюється з більш вираженим зменшенням ваги плода та плаценти, в той час, як розпочате в ІІІ триместрі лікування впливає тільки на вагу плаценти. Надолол не має симпатоміметичних властивостей. Однак, затримка розвитку плода та зменшення ваги плаценти може потенційно виникати при впливі всіх препаратів цієї групи.

Хоча затримка розвитку плода є істотним недоліком, проте користь для матері від такого лікування може перевищувати ризик для плоду. Підхід повинен бути індивідуальним.

Довготривалий пренатальний вплив цього класу препаратів не вивчався.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у щурів, хом’яків та кролів були негативними, проте в останніх тварин відмічали ембріо- та фетотоксичність.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Надолол фармакологічно відрізняється від пропранололу (бета-блокатор) оскільки виводиться значно повільніше, без попереднього метаболізму в печінці. Препарат виводиться нирками в незміненому виді з періодом напіврозпаду у дорослих в межах 17-24 годин. Препарат має низький рівень зв’язування з білками (30%).

Таким чином, довгий період напіввиведення та ниркова екскреція збільшують ймовірність виникнення резидуальної бета-блокади у новонароджених. Тому на пізніх термінах вагітност краще надавати перевагу бета-блокаторам коротшої дії.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 71 новонародженого з впливом надололу в І триместрі вагітності. Зареєстровано 1 (1,4%) велику вроджену ваду при очікуваних 3. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії). Зареєстрована 1 вроджена вада серця при очікуваній одній.

Доступне одне опубліковане повідомлення про вживання надололу при вагітності. Жінка з імуноглобулін-А нефропатією* та гіпертензією протягом вагітності отримувала надолол в дозі 20 мг/день, діуретик (триамтерен/гідрохлортіазид), гормон щитоподібної залози. Немовля, народжене шляхом ургентного кесаревого розтину на 35 тижні вагітності, мало затримку внутрішньоутробного розвитку, тахіпное (68 на хвилину) та помірну гіпоглікемію (20 мг/дЛ). На 4,5 годині життя проявились пригнічення дихання (23 на хвилину), сповільнення серцевого ритму (112 на хвилину), гіпотермія (35,8°С). Зниження температури тіла відповіло на зігрівання, але кардіо-респіраторне пригнічення з короткими епізодами брадикардії тривало 72 години. Концентрація надололу в сироватці та пуповині на 12-й та 38-й годинах після пологів становила 43, 145 та 80 нг/мл, відповідно. Причиною деяких або всіх цих ефектів могла бути бета-блокада. Однак, не можна виключити ролі материнського захворювання у виникненні затримки розвитку та гіпоглікемії. Крім того, гідрохлортіазид також може знижувати рівень цукру.

Застосування препарату під час вигодовування:

Надолол проникає до грудного молока. При дослідженні із залученням 12 жінок, які отримували надолол, концентрація препарату в грудному молоці була приблизно в 4,6 разів вищою від показника в материнській сироватці. Підраховано, що немовля отримає 2-7% терапевтичної дози для дорослих.

Хоча бета-блокада не описана у немовлят з впливом надололу через грудне молоко,  моніторинг немовлят є доцільним.

Американська академія педіатрії класифікує надолол як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 09.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.10.2016 р.