МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МУЛЬТИВІТАМІНИ

Група/призначення:

Вітаміни; комбіновані полівітамінні препарати. Вітаміни – це компоненти ферментативних систем, які беруть участь в основних окисно-відновних процесах, що проходять в організмі, регулюють обмін білків, вуглеводів та жирів.

Альтернативні назви / синоніми: полівітаміни.
Діюча речовина:  

Типові мультивітаміни містять вітаміни А, D, Е, С та вітаміни групи В (В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В3 (ніацин), В5 (пантотенова кислота), В6 (піридоксин), В12)  і фолієву кислоту. До складу можуть також входити мінерали, наприклад залізо, кальцій.

Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вітаміни рекомендовані при вагітності, особливо в перші тижні. Вважається, що вітаміни з вмістом фолієвої кислоти запобігають певним вадам розвитку, особливо дефектам нервової трубки, розщілинам губи та/або піднебіння. Найкращою рекомендацією є прийом фолатвмісних вітамінів до вагітності та перші місяці вагітності.

Американська академія наук з 1989 року рекомендує наступні дози дієтичних надбавок для вагітних (RDA):

 Вітамін А 2600 МО  Вітамін В3 (ніацин) 17 мг
 Вітамін D  400 МО  Вітамін В6 (піридоксин)  2,2 мг
 Вітамін С  70 мг  Фолієва кислота  0,4 мг
 Вітамін В1 (тіамін)  1,5 мг  Вітамін В12  2,2 мкг
 Вітамін В2 (рибофлавін)  1,6 мг  Вітамін Е 10 мг

Жиророзчинні вітаміни А, D та Е можуть бути токсичними або тератогенними при високих дозах. Водорозчинні вітаміни С та групи В в цілому вважаються безпечними в рекомендованих дозах за деякими винятками. Дефіцит вітамінів також може бути тератогенним. Вітамін  К є важливим, він не входить до складу мультивітамінів, оскільки в достатній кількості потрапляє з продуктами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

 Дослідження у тварин проводились у 1930-1940 роках і продемонстрували, що, як дефіцит, так і надлишок, можуть призводити до аномалій у плода.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

З 1958 року почали спостерігати за впливом вітамінів при вагітності у людини. Дискутувалась роль вітамінів у попередженні певних вроджених вад. В центрі уваги численних досліджень були дефекти нервової трубки та розщілини губи та піднебіння. Згодом звернули увагу на редукційні вади кінцівок.

Дослідження аналізували роль факторів навколишнього середовища, вітамінів групи В для попередження повторних випадків розщілин губи та/або піднебіння (РГі/абоП). В тому ж році опублікували результати дослідження з охопленням 87 жінок, які при попередніх вагітностях  народили дітей з розщілинами РГі/абоП: 48 жінок  не приймали вітаміни і при 78 вагітностях народили 4 дітей з РГі/абоП; 39 жінок отримували мультивітаміни і ін’єкції вітамінів групи В у І триместрі – 39 вагітностей без таких вад. Дослідження з аналогічним дизайном виявило частоту РГі/абоП на рівні 1,9% (3 з 56) при прийомі вітамінів та 5,7% (22 з 383) в контрольній групі. Різниця не була статистично значимою. Однак, інші дослідники у 1964 році не виявили доказів попередження РГі/абоП прийомом вітамінів. Також у 1964 році повідомляється про результати вагітностей 594 жінок, які народили дітей з РГі/абоП при попередніх вагітностях. Надалі групу розширили до 645 вагітностей з публікацією у 1976 році. 417 жінок не отримували вітамінних добавок і народили 20 (4,8%) немовлят з орофаціальними розщілинами. 228 жінок отримували вітаміни групи В та вітамін С до або протягом І триместру. В цій групі народилось 7 (3,1%) дітей з такими вадами. Різниця між групами була незначимою. Інші дослідники виявили тільки один випадок розщілини у групі з 85 жінок, які приймали вітамінні добавки: мультивітаміни та 10 мг фолієвої кислоти щодня. При 206 вагітностях жінок, які не приймали вітаміни, виявлено 15 випадків розщілин. Різниця між групами була значимою. Один з дослідників припустив, що вітамін А в мультивітамінних комплексах призвів до розщілини піднебіння.

Роль вітамінних надбавок в попередженні дефектів нервової трубки (ДНТ).

Серія статей 1976-1983 років від британських дослідників аналізувала вплив мультивітамінних добавок в групі жінок, які народили 1 або більше дітей з ДНТ. В цьому дослідженні до ДНТ включили аненцефалію, енцефалоцеле, черепне менінгоцеле, ініенцефалію, мієлоцеле, мієломенінгоцеле, менінгоцеле, а виключили ізольовану гідроцефалію, закриту розщілину хребта (spina bifida occulta). Було виявлено знижені рівні фолатів у сироватці та еритроцитах, вітаміну С в лейкоцитах, індекс сатурації рибофлавіном в І триместрі у 6 жінок, які народили дітей з ДНТ. При порівнянні з контрольною групою без прийому вітамінів виявлено значну різницю рівнів фолатів в еритроцитах та вітаміну С в лейкоцитах. Рівень вітаміну А в сироватці був порівняльним в обох групах. Основна група отримувала мультивітаміни із залізом та кальцієм за 28 днів до запліднення до терміну 2-ї  пропущеної менструації (після періоду закриття нервової трубки).  Жінки приймали наступні дози вітамінів:

Вітамін А 4000 МО Нікотинамід 15 мг
Вітамін D 400 МО Вітамін В6 (піридоксин) 1 мг
Вітамін С 40 мг Фолієва кислота 0,36 мг
Вітамін В1  (тіамін) 1,5 мг Сульфат заліза 75,6 мг
Вітамін В2 (рибофлавін) 1,5 мг Кальцію фосфат 480 мг

Результати вищенаведених досліджень підсумовані у 1983 році стосовно плодів та новонароджених:

Один випадок ДНТ при попередній вагітності
     Отримували добавки 385
          Повторні випадки 2 (0,5%)
     Не отримували добавок 458
          Повторні випадки 19 (4,1)  р=0,0004
Два і більше випадків ДНТ
     Отримували добавки 44
          Повторні випадки 1 (2,3%)
     Не отримували добавок 52
          Повторні випадки 5 (9,6%) р=0,145
Всього
     Отримували добавки 429
          Повторні випадки 3 (0,7%)
     Не отримували добавок 510
          Повторні випадки 24 (4,7%)

Хоча ці дані припускають захисну роль вітамінних добавок, автори дослідження надали ще 3 пояснення: 1) група низького ризику формувалась самостійно; 2) в основній групі перервано більше вагітностей з ДНТ, ніж в контрольній; 3) інші фактори вплинули на зниження частоти ДНТ.

Дослідження 1980 року виявило, що жінки, які добре збалансовано харчуються мають нижчу частоту та повторний ризик народження дітей з ДНТ. Тобто, існує думка, що повноцінне харчування може попередити деякі ДНТ. Інші дослідники зауважили, що у жінок, які отримували вітамінні надбавки в повному об’ємі (N=83), не  було повторних випадків ДНТ, а в тих, які не отримували вітамінів (N=141) – 4 повторні випадки ДНТ. Цікаво, що за 6 років до цього коротке повідомлення інформувало про те, що матері, які народили дітей з аненцефалією та розщілиною хребта споживали більше вітамінів та заліза.

Дослідження 1986 року проаналізувало попередні результати, враховуючі тривалі дебати щодо доцільності вітамінних надбавок і відмітило 6 наступних факторів, які можуть вплинути на  рівень повторного ризику ДНТ: 1) 2 і більше випадків ДНТ при попередніх вагітностях; 2) проживання в Північній Ірландії; 3) спонтанний аборт безпосередньо перед досліджуваною вагітністю; 4) менше 2 місяців між досліджуваною вагітністю та абортом; 5) соціальний стан; 6) переривання вагітності безпосередньо перед досліджуваною вагітністю. Відносний ризик був підвищеним тільки для перших 4 факторів і значно підвищеним у випадку попередніх 2 і більше випадків ДНТ. Крім того, жоден з 4 факторів не припускає зростання повторного ризику більше, ніж на 4% у жінок, які не отримували вітамінів в порівнянні з тими, хто приймав. Результати виявили, що жоден з цих факторів значно не вплинув на різницю ризиків між двома групами, таким чином ця різниця викликана вживанням мультивітамінів.

Кілька новіших досліджень також з’ясовували вплив мультивітамінів на частоту ДНТ. Популяційне дослідження випадок-контроль оцінювало асоціацію між преконцепційним вживанням (3 місяці до та після запліднення) мультивітамінів та частотою ДНТ. До групи включили 347 як народжених живими, так і мертвонароджених дітей з аненцефалією та розщілиною хребта за період  1968-1980 років в Атланті. До контрольної групи увійшли 2829 немовлят без вроджених вад. Вживання мультивітамінів та вплив інших факторів з’ясовували шляхом опитування через 2-16 років після пологів. Захисний вплив преконцепційного вживання мультивітамінів проти ДНТ  виявлено при порівнянні з контрольною групою. Встановлено відносний ризик для всіх ДНТ – 0,41 (95% ДІ 0,26-0,66), для аненцефалії 0,47 (95% 0,25-0,91), розщілини хребта 0,37 (95% ДІ 0,19-0,70). Співвідношення шансів для європейської раси було статистично значимим. Крім аненцефалії у європейської раси (0,68, 95% ДІ 0,35-1,34) подібні результати отримано при використанні в якості контролю дітей з іншими, ніж ДНТ вродженими вадами. Хоча результати свідчать про захисну роль мультивітамінів, автори не змогли визначитися, чи цей ефект був пов’язаний з вітамінами, чи з невідомими характеристиками споживачів вітамінів.

Кілька досліджень стосуються підвищеного ризику ДНТ у дітей матерів, яким проводилось хірургічне лікування ожиріння (див. статтю Баріатрична хірургія), оскільки після цього може погіршитись повноцінність харчування, можливий дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти, заліза, кальцію. Так, одне дослідження виявило зростання ризику ДНТ в 12 разів в порівнянні із загальною популяцією (0,15%).

У 1989 році повідомили результати британського клінічного дослідження в Йоркширі. Були включені жінки, які народили одну або більше дітей з ДНТ, не були вагітними на час обстеження, планували наступну вагітність. Матерям запропонували приймати вітаміни як мінімум за 4 тижні до запліднення та до другої затриманої менструації. 148 матерів дотримались рекомендації і серед 150 немовлят та плодів був 1 (0,7%) випадок ДНТ. В групі з 315 жінок, які не приймали вітаміни серед 320 немовлят та плодів виявлено  18 (5,6%) випадків ДНТ. Різниця між групами була значимою. На додаток, у 37 жінок, які приймали вітаміни коротший період, не виявлено плодів та дітей з ДНТ. Підсумовуючи ці дані та від попередніх досліджень, виявлено тільки 1 повторний випадок ДНТ серед 315 дітей та плодів від 274 матерів, які отримували вітаміни в повному об’ємі. У групі 58 жінок, як отримували вітаміни частково, не виявлено випадків ДНТ.

Дослідження 1989 року, проведене в Каліфорнії та Іллінойсі, проаналізувало 3 наступні групи пацієнток для визначення наявності захисного ефекту мультивітамінів проти ДНТ: 1) в анамнезі дитина /плід з ДНТ (N=571); 2) контрольна група 1 – мертвонародження або інші, ніж ДНТ вади (N=546); 3) контрольна група 2 – матері дітей без вроджених вад (N= 573). До групи ДНТ включили наступні стани:  аненцефалію, менінгоцеле, мієломенінгоцеле, енцефалоцеле, рахішизис, ініенцефалія, ліпоменінгоцеле. Це дослідження не змогло продемонструвати, що прийом як мультивітамінів, так і фолатів знижує частоту ДНТ.

На противагу вищенаведеним даним, дослідження, проведене в Бостоні у 1989 році виявило значний вплив мультивітамінів із вмістом фолієвої кислоти на частоту ДНТ. Отримано інформацію щодо споживання вітамінів та результати вагітностей від 22715 жінок. Матерів опитували при обстеженні на рівень альфа-фетопротеїну або при проведенні амніоцентезу, причому, в більшості випадків, до отримання результатів цих обстежень. Всього ДНТ зареєстровано у плодів 49 жінок (2,2:1000). Серед цих випадків 3 серед 107 жінок з ДНТ при попередніх вагітностях (28,0:1000),  2 випадки серед 489 жінок з випадками ДНТ в родині, але не у їхніх дітей (4,1:1000). Після виключення 87 жінок з невідомим анамнезом щодо ДНТ, частота ДНТ склала 44 на 22093 (2,0:1000). Серед 3157 жінок, які не приймали фолатвмісні мультивітаміни,  виявлено 11 випадків ДНТ – 3,5:1000, серед тих, що приймали вітаміни перші 6 тижнів вагітності виявлено 10 випадків, серед 10713 жінок – 0,9:1000. В цих двох групах співвідношення шансів склало 0,27 (95% ДІ 0,12-0,59). Серед 926 жінок, які приймали не фолатвмісні вітаміни протягом перших 6 тижнів, виявлено 3 випадки  – співвідношення шансів 3,2. В групі 7795 жінок, які почали приймати вітаміни з вмістом фолієвої кислоти після 7 тижня вагітності виявлено 25 випадків ДНТ (3,2:1000, співвідношення шансів 0,92) і не виявлено ДНТ в групі 66 жінок, які в цей період почали приймати мультивітаміни без фолієвої кислоти. Це дослідження виявило значне зниження частоти ДНТ при прийомі фолатвмісних мультивітамінів протягом перших 6 тижнів вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Вітаміни присутні в грудному молоці.

Американська академія наук рекомендує наступні дози дієтичних надбавок при грудному вигодовуванні (RDA) перші 6 місяців:

Вітамін А 6500 МО Фолієва кислота 280 мкг
Вітамін D 400 МО Кальцій 1200 мг
Вітамін С 95 мг Фосфор 1200 мг
Вітамін В1 (тіамін) 1,6 мг Йод 200 мкг
Вітамін В2 (рибофлавін) 1,8 мг Залізо 15 мг
Вітамін В3 (ніацин) 20 мг Магній 355 мг
Вітамін В6 (піридоксин) 2,1 мг Цинк 19 мг
Вітамін В12 2,6 мкг Селен 75 мкг
Вітамін Е 12 мг
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 15.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 02.03.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!