МОКЛОБЕМІД

Група/призначення:

Зворотній інгібітор моноаміноксидази (МАО), призначається як антиконвульсант та антидепресант. Моноамінооксидаза (МАО) – фермент, відповідальний за метаболічне розщеплення амінів.

Альтернативні назви / синоніми: аурорікс,

Діюча речовина: моклобемід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дослідження щодо впливу моклобеміду при вагітності не проводились, але повідомляється про нормальні результати вагітностей після пренатального впливу препарату.

Досвід застосування у людини надто обмежений для визначення ризику для плода. Інгібітори моноаміноксидази зазвичай уникають призначати при вагітності через потенційний судиннонозвужуючий ефект та в зв’язку з наявністю більш вивчених антидепресантів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів моклобемід виявляли амніотичній рідині, що свідчить про плацентарний трансфер.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про прийом моклобеміду протягом вагітності, яка закінчилась народженням здорової дитини, за якою спостерігали до віку 14 місяців.

Дослідження, проведене в Англії, повідомляє про наступні результати 16 вагітностей з вживанням моклобеміду в І триместрі: 15 здорових новонароджених, 1 дитина з розщілиною піднебіння та неврологічними порушеннями. Остання дитина з двійні, мама під час вагітності також приймала триметоприм (антибактеріальний засіб, антагоніст фолієвої кислоти).

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про 4 жінок, які приймали моклобемід при вагітності та в період лактації. Одна з жінок припинила грудне вигодовування через 2 місяці  після пологів через важкий гастроезофагеальний рефлюкс в дитини, 2 матері годували дітей до 12 місяців, а тривалість лактації в 4 випадку невідома. Всі 4 немовлят розвивались нормально.

6 жінок прийняли одноразово 300 мг моклобеміду на 3-5 дні після пологів. Визначали рівень в молоці меклобеміду та його основного неактивного метаболіту (Ro 12-8095), пік відзначали через 3 години після прийому, а через 12 годин ані препарат, ані метаболіт вже не визначалися. В жодному зразку молока не виявляли активний метаболіт (Ro 12-5637). Підраховано, що немовля середньої ваги отримає приблизно 1% материнської дози, скоригованої на вагу.

Вимірювали співвідношення молоко:плазма у 8 жінок, які почали приймати моклобемід (300-900 мг/день) після пологів. Середнє співвідношення склало 0,68 (0,39-1,21) і не корелювало з отриманою дозою. Немовля при цьому отримувало менше від 1% материнської дози. Не спостерігали несприятливих наслідків у дітей, правда, про тривалість спостереження не повідомляється.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Моклобемід підвищує рівень пролактину і в рідких випадках призводить до галактореї. У щурів інгібітори моноаміноксидази порушують еякуляцію, але моклобемід, видається, не має такої властивості.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 16.05.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.05.2016 р.