МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕЛАТОНІН

Група/призначення:

Серотонінергічний препарат, гормон епіфіза (нейропептид).

Це гормон сну, регулятор добового ритму, секретується в нічний час/в темряві.

Мелатонін доступний в якості харчової добавки, синтетичного або тваринного походження препарату. Рекомендується уникати використання продукту, отриманого з тваринного епіфізу (великої рогатої худоби) через можливий ризик забруднення або передачі вірусної інфекції.

Покази: профілактика та лікування порушень сну, безсоння, негативних наслідків стресових реакцій, сезонних афективних розладів; полегшення адаптації при зміні часових поясів.

 Альтернативні назви / синоніми: віта-мелатонін.
Діюча речовина: мелатонін.
Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про застосування у людини, дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний (низькі дози), відсутні дані – потенційно токсичний (високі дози).  

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Мелатонін присутній при нормальній вагітності. Не продемонстровано несприятливих наслідків екзогенного мелатоніну.

Одне джерело рекомендує уникати призначення мелатоніну при вагітності через можливий вплив на формування циркадних ритмів* плода та новонародженого.

*Циркадні ритми – циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язані зі зміною дня і ночі. Вони мають ендогенне походження, представляючи, таким чином, «внутрішній годинник» організму. Період циркадних ритмів зазвичай близький до 24 годин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Екзогенний мелатонін може порушувати репродуктивну функцію в лабораторних тварин. Продемонстровано зменшення ваги жіночих та чоловічих статевих органів у піщанки («пустельного щура») при лікуванні мелатоніном. Препарат також порушує естральний цикл у мишей та хом’яків, а при введенні самцям щурів в них підвищується рівень пролактину.

У щурів материнська доза до 200 мг/кг/день не призводила до токсичності з впливом на розвиток. У потомства вагітних щурів та хом’яків, лікованих дозою, яка в 0,1-3 рази перевищувала максимальну рекомендовану для людини, спостерігали порушення статевого дозрівання та концентрації статевих гормонів. Група дослідників повідомила, що доза мелатоніну 200 мкг/день пригнічує проліферацію молочних залоз у вагітних мишей. Про аналогічний ефект у людини невідомо.

Під час вагітності в багатьох видів/організмів, включно з людиною, концентрація мелатоніну в сироватці значно зростає, тому вважається, що цей гормон стимулює продукцію прогестерону в лютеїновій фазі та зменшує рівень простагландинів.

Екзогенний мелатонін у вагітних тварин проникає через плаценту і, здається, впливає на добовий ритм плода, що в подальшому може порушити репродуктивний розвиток. Такий ефект продемонстровано в експериментальних гризунів та овець. Хоча такі наслідки не оцінювались у приматів, в них призначений матері мелатонін досягає плода на пізніх термінах вагітності, як наприклад, у макак-резус та людини. При дослідженні у приматів використовували безперервне освітлення для стимуляції хронічного пригнічення продукції мелатоніну у матері і виявили, що це істотно підвищує рівень кортизолу у новонароджених, а цей ефект, в свою чергу, можна компенсувати пренатальним введенням мелатоніну.

При дослідженні 2000 року припустили, що мелатонін може захищати головний мозок плода при нейродегенеративних станах, таких як гіпоксія в плода та прееклампсія. При цих станах може відбуватись продукція вільних радикалів, відомо, що мелатонін є «поглиначем» безкисневих вільних радикалів [антиоксидантом]. Мелатонін вводили щурам інтраперитонеально на 20 день вагітності і наступні 3 години визначали його рівень в головному мозку тварин. Мелатонін швидко проникає через плаценту у щурів, пік концентрацїї у матері та плода наступає через 1 годину. Більш того, у мозковій тканині плода протягом 3 годин відзначали значне підвищення активності 2 ферментів, які поглинають вільні радикали, – супероксид дисмутази та глутатіон пероксидази. Дослідники дійшли висновку, що зміни концентрації мелатоніну та активності ферментів можуть захистити головний мозок плода від пошкодження.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування екзогенного мелатоніну.

Через властивість впливати на циркадний ритм мелатонін використовують для лікування змін біоритму та інших розладів сну. В США мелатонін має статус орфанного препарату** для лікування порушень біоритму у пацієнтів з сліпотою без сприйняття світла.

**Орфанні препарати – препарати для лікування орфанних (рідкісних, сирітських) захворювань. Статус надається державними органами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання  екзогенного мелатоніну в період лактації. Відомо, що ендогенний мелатонін проникає до грудного молока в циркадному ритмі з досягнення пікової концентрації вночі. Повідомлення з Японії інформує про визначення мелатоніну в грудному молоці 24 жінок після перегляду ними гумористичного DVD або DVD про погоду. Сміх значно підвищував концентрацію мелатоніну в молоці. Деякі фахівці вважають, що циркадний ритм рівня мелатоніну в молоці може впливати на формування сну в постнатальному віці та інші гормональні цикли новонародженого. Споживання екзогенного мелатоніну може перешкоджати цьому природньому процесу, проте дані щодо підтримки такої гіпотези відсутні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація. У жінок чітко невідомим є вплив фотоперіодів (день/ніч) на здатність завагітніти. Однак, відомо, що мелатонін підвищує вивільнення пролактину у відповідь на тіреоліберин в фолікулярній фазі.

Високі дози мелатоніну вивчались з точки зору контрацепції. Дослідження 1992 року порівнювало контрацептивний ефект мелатоніну в дозі 75 або 300 мг/день самостійно призначеного або в комбінації з синтетичним прогестином  норетистероном. При порівнянні з контрольною групою в обидвох групах з прийомом мелатоніну відзначали пригнічення функції яєчників та зменшення концентрації лютеїнізуючого гормону, естрадіолу, прогестерону.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
 
Адаптовано 12.02.2017р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 
Переглянуто редакційною колегією 13.02.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1199

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information