Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕЛАТОНІН

Група/призначення:

Серотонінергічний препарат, гормон епіфіза (нейропептид).

Це гормон сну, регулятор добового ритму, секретується в нічний час/в темряві.

Мелатонін доступний в якості харчової добавки, синтетичного або тваринного походження препарату. Рекомендується уникати використання продукту, отриманого з тваринного епіфізу (великої рогатої худоби) через можливий ризик забруднення або передачі вірусної інфекції.

Покази: профілактика та лікування порушень сну, безсоння, негативних наслідків стресових реакцій, сезонних афективних розладів; полегшення адаптації при зміні часових поясів.

 Альтернативні назви / синоніми: віта-мелатонін.
Діюча речовина: мелатонін.
Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про застосування у людини, дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний (низькі дози), відсутні дані – потенційно токсичний (високі дози).  

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Мелатонін присутній при нормальній вагітності. Не продемонстровано несприятливих наслідків екзогенного мелатоніну.

Одне джерело рекомендує уникати призначення мелатоніну при вагітності через можливий вплив на формування циркадних ритмів* плода та новонародженого.

*Циркадні ритми – циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язані зі зміною дня і ночі. Вони мають ендогенне походження, представляючи, таким чином, «внутрішній годинник» організму. Період циркадних ритмів зазвичай близький до 24 годин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Екзогенний мелатонін може порушувати репродуктивну функцію в лабораторних тварин. Продемонстровано зменшення ваги жіночих та чоловічих статевих органів у піщанки («пустельного щура») при лікуванні мелатоніном. Препарат також порушує естральний цикл у мишей та хом’яків, а при введенні самцям щурів в них підвищується рівень пролактину.

У щурів материнська доза до 200 мг/кг/день не призводила до токсичності з впливом на розвиток. У потомства вагітних щурів та хом’яків, лікованих дозою, яка в 0,1-3 рази перевищувала максимальну рекомендовану для людини, спостерігали порушення статевого дозрівання та концентрації статевих гормонів. Група дослідників повідомила, що доза мелатоніну 200 мкг/день пригнічує проліферацію молочних залоз у вагітних мишей. Про аналогічний ефект у людини невідомо.

Під час вагітності в багатьох видів/організмів, включно з людиною, концентрація мелатоніну в сироватці значно зростає, тому вважається, що цей гормон стимулює продукцію прогестерону в лютеїновій фазі та зменшує рівень простагландинів.

Екзогенний мелатонін у вагітних тварин проникає через плаценту і, здається, впливає на добовий ритм плода, що в подальшому може порушити репродуктивний розвиток. Такий ефект продемонстровано в експериментальних гризунів та овець. Хоча такі наслідки не оцінювались у приматів, в них призначений матері мелатонін досягає плода на пізніх термінах вагітності, як наприклад, у макак-резус та людини. При дослідженні у приматів використовували безперервне освітлення для стимуляції хронічного пригнічення продукції мелатоніну у матері і виявили, що це істотно підвищує рівень кортизолу у новонароджених, а цей ефект, в свою чергу, можна компенсувати пренатальним введенням мелатоніну.

При дослідженні 2000 року припустили, що мелатонін може захищати головний мозок плода при нейродегенеративних станах, таких як гіпоксія в плода та прееклампсія. При цих станах може відбуватись продукція вільних радикалів, відомо, що мелатонін є «поглиначем» безкисневих вільних радикалів [антиоксидантом]. Мелатонін вводили щурам інтраперитонеально на 20 день вагітності і наступні 3 години визначали його рівень в головному мозку тварин. Мелатонін швидко проникає через плаценту у щурів, пік концентрацїї у матері та плода наступає через 1 годину. Більш того, у мозковій тканині плода протягом 3 годин відзначали значне підвищення активності 2 ферментів, які поглинають вільні радикали, – супероксид дисмутази та глутатіон пероксидази. Дослідники дійшли висновку, що зміни концентрації мелатоніну та активності ферментів можуть захистити головний мозок плода від пошкодження.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування екзогенного мелатоніну.

Через властивість впливати на циркадний ритм мелатонін використовують для лікування змін біоритму та інших розладів сну. В США мелатонін має статус орфанного препарату** для лікування порушень біоритму у пацієнтів з сліпотою без сприйняття світла.

**Орфанні препарати – препарати для лікування орфанних (рідкісних, сирітських) захворювань. Статус надається державними органами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання  екзогенного мелатоніну в період лактації. Відомо, що ендогенний мелатонін проникає до грудного молока в циркадному ритмі з досягнення пікової концентрації вночі. Повідомлення з Японії інформує про визначення мелатоніну в грудному молоці 24 жінок після перегляду ними гумористичного DVD або DVD про погоду. Сміх значно підвищував концентрацію мелатоніну в молоці. Деякі фахівці вважають, що циркадний ритм рівня мелатоніну в молоці може впливати на формування сну в постнатальному віці та інші гормональні цикли новонародженого. Споживання екзогенного мелатоніну може перешкоджати цьому природньому процесу, проте дані щодо підтримки такої гіпотези відсутні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація. У жінок чітко невідомим є вплив фотоперіодів (день/ніч) на здатність завагітніти. Однак, відомо, що мелатонін підвищує вивільнення пролактину у відповідь на тіреоліберин в фолікулярній фазі.

Високі дози мелатоніну вивчались з точки зору контрацепції. Дослідження 1992 року порівнювало контрацептивний ефект мелатоніну в дозі 75 або 300 мг/день самостійно призначеного або в комбінації з синтетичним прогестином  норетистероном. При порівнянні з контрольною групою в обидвох групах з прийомом мелатоніну відзначали пригнічення функції яєчників та зменшення концентрації лютеїнізуючого гормону, естрадіолу, прогестерону.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
 
Адаптовано 12.02.2017р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 
Переглянуто редакційною колегією 13.02.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати