Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЛІДОКАЇН

Група/призначення:

Місцево анестезуючий препарат.

Покази: місцева анестезія в хірургії, офтальмології, оториноларингологіїї та стоматології. Також використовується для лікування шлуночкових аритмій, в тому числі аритмій плода. Болюсне* введення безпосередньо плода може використовуватись для переривання вагітності.

*Болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію.

Альтернативні назви / синоніми: ксилокаїн.
Діюча речовина: лідокаїн.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Більшість повідомлень описують використання лідокаїну в пологах. Репродуктивні дослідження у щурів при використанні доз, які в 6,6 разів перевищують рекомендовані для людини не виявили негативного впливу на плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тривале введення щурам в дозах до 72 мг/кг/день при одному дослідженні та 100-500 мг/кг/день при іншому не асоціювалось із значними  репродуктивними та тератогенними ефектами. Порушення поведінки відмічали при дозі 6 мг/кг, введеній на 6 день гестації. Експериментальні дослідження плодів ягнят виявили, що клінічно прийнятна концентрація лідокаїну в плазмі може порушити кардіоваскулярну відповідь на асфіксію у недоношеного плода. Клінічне значення цієї знахідки в питанні анестезії при передчасних пологах залишається неясним. Експерименти на тваринах та дослідження in vitro також відмітили, що вплив високих концентрацій лідокаїну та інших місцевих анестетиків на плід може порушити плин крові в матці та викликати судоми у плода. Однак, тільки одне клінічне дослідження щодо вживання лідокаїну як анестетика або антиаритмічного препарату припустило, що подібні наслідки спостерігаються і у людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень. Лідокаїн швидко проникає через плаценту і виявляється в крові плода через декілька хвилин після призначення матері. Після внутрішньовенної та епідуральної анестезії співвідношення пуповина:плазма матері становило 0,50 та 0,70 відповідно. 25 жінкам безпосередньо перед пологами доза 2-3 мг/кг вводилась внутрішньовенно інфузійно (100 мг/хвилину). У 9 пацієнток, які отримали 3 мг/кг співвідношення пуповина:плазма матері склало 0,55. Як плід, так і новонароджений можуть метаболізувати лідокаїн. Період напіввиведення лідокаїну у немовляти після епідуральної анестезії становить в середньому 3 години. Після місцевої промежинної інфільтрації для епізіотомії лідокаїн виявлявся в сечі новонародженого, принаймні, 48 годин після пологів. Повідомляється, що діти матерів, яким призначали тривалі люмбальні блокади лідокаїном, демонстрували значно змінені показники при тестуванні  м’язових  сили та тонусу в порівнянні з контрольною групою. Результати інших тестів не відрізнялись. На противагу цьому, 4 інші дослідження не виявили несприятливих наслідків епідуральної анестезії лідокаїном. Лідокаїн при високій концентрації в крові призводить до пригнічення ЦНС. Серед 8 немовлят з рівнем лідокаїну понад 2,5 мкг/мл у 4 оцінка за шкалою Апгар була меншою або становила 6 балів, а 3- з рівнем понад 3 мкг/мл були помірно пригніченими при народженні.  При дослідженні 1973 року спостерігали по 3 випадки тахікардії та брадикардії у плодів після парацервікальної блокади лідокаїном 12 жінкам в пологах. Автори не змогли визначити, чи такі наслідки виникли від прямої дії лідокаїну.  В одного немовляти випадкова пряма ін’єкція в шкіру черепа під час локальної анестезії для епізіотомії призвела до апное, гіпотонії, фіксованого розширення зіниць протягом 15 хвилин після народження. Викликані лідокаїном судоми з’вились на 1 годині життя. Концентрація лідокаїну в сироватці немовляти через 2 години становила 14 мкг/мл. Частота серцевих скорочень була 180 ударів на хвилину. Завдяки успішному лікуванню при фізичному та неврологічному обстеженні не виявлено відхилень у віці 3 днів та 7 місяців. Лідокаїн є препаратом вибору для лікування шлуночкової аритмії. Повідомлення 1984 року описує випадок лікування терапевтичними дозами лідокаїну (100 мг внутрішньовенно, далі інфузія 4 мг/хвилину) жінки, реанімованої після зупинки серця у терміні 18 тижнів вагітності. Нормальна дитина народилась на 38 тижні. Неврологічний розвиток не був порушеним у віці 17 місяців життя, а ріст -нижчим за 10 перцентиль.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, в 293 випадках приймався лідокаїн в І триместрі, не виявлено доказів асоціації з великими вродженими вадами. Вищий за очікуваний ризик виявлено для вад органів дихання (3 випадки), пухлин (2 випадки), пахової кили (8 випадків). Проте статистична значимість цих знахідок невідома і потребує  додаткового підтвердження. В  947 випадках лідокаїн вживався в будь-якому терміні вагітності. В цій групі не виявлено асоціації з великими або малими аномаліями, а також окремими вадами.

У приблизно 3% жінок, які отримали спинальну анестезію лідокаїном спостерігали транзиторну неврологічну симптоматику, яка маніфестувала болем в спині з іррадіацією до ніг. Ці симптоми зникали спонтанно через 48 годин.

Непрямим ефектом епідуральної анестезії з використанням лідокаїну є втрата контролю терморегуляції та можлива гіпертермія у плода при тривалих пологах.

Застосування препарату під час вигодовування:

Проникнення лідокаїну в грудне молоко продемонстровано у невеликої кількості жінок. Ці випадки включають стоматологічні процедури, ліпосакцію, епідуральну анестезію, контроль шлуночкової аритмії. При використанні для епідуральної анестезії у 27 жінок співвідношення молоко:плазма становило 1,07. За винятком можливої алергічної реакції невелика кількість лідокаїну та його метаболітів, які отримає немовля, малоймовірно призведе до несприятливих наслідків.

Американська академія педіатрії вважає лідокаїн в цілому сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 14.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.02.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати