МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ІЛОПРОСТ

Група/призначення:

Простагландини* та їх синтетичні похідні; вазодилятатор, антиагрегант.

*Простагландини — високоактивні тканинні регулятори, одна з груп простаноїдів (похідних простанової кислоти) – окремої групи оксиліпінів, яка містить простагландини, ізопростагландини, тромбоксани і простацикліни — продукти циклооксигеназного шляху перетворення поліненасичених жирних кислот.

Це синтетичний аналог простацикліну.  Для лікування легеневої артеріальної гіпертензії.

Альтернативні назви / синоніми: вентавіс, іломедін.
Діюча речовина: ілопрост.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин неспівставні.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):               

Вагітність не рекомендована жінкам з легеневою гіпертензією через високий ризик захворюваності та смертності. Однак, вплив ілопросту при вагітності не асоціювався з несприятливим впливом на ембріон та плід. Дані від експериментальних тварин неспівставні, оскільки пероральні та внутрішньовенні дози при тестуванні не порівнювали з терапевтичними. Незважаючи на це, оскільки легенева гіпертензія пов’язана з високим ризиком, якщо препарат призначено, лікування не слід припиняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату призначення ілопросту кролям (до 40 мг/кг/день перорально) та мавпам (до 0,04 мг/кг/день внутрішньовенно) не підвищувало частоти вроджених вад розвитку. У щурів внутрішньовенне введення препарату вагітним в дозі 0,01 мг/кг/день призводило до вкорочення пальців у потомства. Цей ефект пояснили гіпоперфузією внаслідок вазодилятаційного ефекту. Ці дані узагальнено в фармакологічному рев’ю на сайті FDA та в публікації.

Інформація щодо впливу на плід:

Після інгаляційного застосування через 30-60 хвилин препарат вже не визначається в плазмі. При внутрішньовенному використанні період напіврозпаду становить 20-30 хвилин, зв’язування з білкками плазми 60%, в основному, з альбуміном. Основний метаболіт не був активним у тварин.

Невідомо, чи ілопрост проникає до плаценти і, хоча, його молекулярна вага це припускає, вплив на ембріон та плід обмежений через короткий період напіврозпаду.

Повідомлення 2005 року описує 3 жінок з легеневою гіпертензією, лікованих ілопростом. Лікування розпочали на 8-му, 19-му та 17-му тижнях з титрованими дозами залежно від стану 7 разів на день. Одна жінка лікувалась бозентаном (вазодилятатор) та варфарином (антикоагулянт) до 8-го тижня вагітності. Ця жінка пережила зупинку серця на 25-му тижні, була успішно реанімована через 1 хвилину і переведена на внутрішньовенне введення ілопросту на 5 днів. В цей час проведено кесаревий розтин з народженням дитини вагою 650 грам та оцінкою за шкалою Апгар 8 і 9 балів. Дитина добре розвивалась у віці 16-ти місяців. Через початок передчасних пологів в другої жінки проведено кесаревий розтин на 36-му тижні з народженням хлопчика вагою 2800 грам та оцінкою за шкалою Апгар по 9 балів, нормальним розвитком у віці 18-ти місяців. У третьої жінки діагностовано передлежання плаценти і на 35-му тижні шляхом кесаревого розтину народжено дівчинку вагою 2160 грам, оцінкою за шкалою Апгар 9, 9 і  10 балів і нормальним розвитком у віці 12-ти тижнів. В жодної дитини не виявлено вроджених вад.

Повідомляється про 21-річну жінку з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією, яку лікували ілопростом інгаляційно з 24-го до 34-го тижня Повідомляється про 29-річну жінку з системним червоним вовчаком та артеріальною легеневою гіпертензією, яка до 5-го тижня вагітності приймала бозентан (250 мг/день), силденафіл (150 мг/день; вазодилятор; препарат для лікування імпотенції), гідроксихлорохін (200 мг/день; антималярійний, антиревматичний препарат), азатіоприн (100 мг/день; імуносупресор), фенпрокумон (антикоагулянт). На цьому терміні бозентан та фенпрокумон відмінили, а інші 3 препарати жінка продовжувала приймати разом з низькомолекулярним гепарином. У терміні 35-ти тижнів призначено інгаляційно ілопрост, а на 37-му -проведено плановий кесаревий розтин з народженням здорової дівчинки вагою 2760 грам та оцінкою за шкалою Апгар 8,9 та 10 балів. Жінка відмовилась від грудного вигодовування, немовля було здоровим на момент публікації.

Також повідомляється про 6 випадків використання ілопросту при вагітності. В одному  випадку ілопрост призначили з 8-го тижня вагітності, в 3 – в ІІ триместрі, в 2 – в ІІІ триместрі на момент кесаревого розтину. Не виявлено несприятливих результатів, пов’язаних з ілопростом. Один вчений дійшов висновку про безпечність ілопросту в період вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Невідомо, чи ілопрост проникає до плаценти. Його молекулярна вага це припускає, але дуже короткий період напіврозпаду обмежує проникнення до грудного молока.

Згідно з інструкцією до препарату у потомства щурів, яких годували самки, що отримували ілопрост в дозі 1 мг/кг/день (дуже висока доза), спостерігали зростання смертності. Максимальна добова доза для людини становить 45 мкг/день, тобто, менше, ніж 1 мкг/кг/день.

Інструкція до препарату рекомендує припинити грудне вигодовування при лікуванні ілопростом, проте інших даних на підтримку цієї рекомендації не знайдено. Клініцисти, які досліджували використання ілопросту у жінок з синдромом набряку кісткового мозку, рекомендують призначати його протягом 5 днів, але в цей період не годувати дитину, а зціджувати молоко  7 днів, щоб уникнути впливу на немовля.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату внутрішньовенно введений ілопрост в дозі 1 мг/кг/день не порушував фертильності у щурів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 14.09.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.09.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1203

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information