Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГІДРАЛАЗИН

Група/призначення:

Вазодилятатор. Покази: лікування артеріальної гіпертензії.

Альтернативні назви / синоніми:

Апресолін, дигідралазин. Дигідразин – препарат з аналогічною дією, тому вони розглядаються разом.

Діюча речовина: гідралазин.
Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про асоціацію гідралазину з вродженими вадами, однак, токсичний вплив на плід пов’язують з прийомом в ІІІ триместрі. Це найчастіше вживаний гіпотензивний препарат при вагітності в Англії.

Гідралазин порушує розвиток ембріонів в експериментальних тварин, ймовірно, внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Гідралазин є інгібітором синтезу колагену та викликає скелетні аномалії у мишей та кролів. Тератологічні дослідження у кролів продемонстрували зростання частоти дефектів пальців у потомства при лікуванні  ніфедипіном (антагоніст іонів кальцію), фелодипіном (блокатор кальцієвих каналів, гіпотензивний препарат), нітрендипіном (байпресом; блокатор кальцієвих каналів, гіпотензивний препарат) та гідралазином. Ці дефекти полягали у зменшенні, відсутності або мальформації дистальних фаланг в асоціації з порушенням диференціації хряща та осифікації. Вважається, що аномалії були вторинними до зниження матково-плацентарного кровотоку швидше, ніж від прямої дії препарату на фаланги. У вагітних щурів дози до 30 мг/кг/день не призводили до зростання частоти вроджених вад. Зменшення ваги плодів при найвищих дозах, можливо, пов’язано з материнською токсичністю, що проявилось зменшенням прибавки ваги та підвищенням смертності. Дослідження у мишей не виявило зміни числа новонароджених, зовнішніх вроджених вад, мертво народжень, ваги новонароджених при лікуванні гідралазином перорально в дозі 1,7 мг/кг, ймовірно, щодня через шлунковий зонд. Проте при цьому дослідженні використали дуже малі групи (7 самок) та не застосували стандартних методів оцінки аномалій.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Гідралазин легко проникає через плаценту до плода. Концентрація в сироватці плода аналогічна або перевищує материнську.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project), який моніторував 50282 пари мати-дитина виявив 8 випадків впливу гідралазину в І триместрі, в будь-якому терміні – 136. При впливі в І триместр не виявлено вроджених вад. В групі впливу препарату у ІІ та ІІІ триместрах діагностовано 8 вроджених вад – частота 5,9% – вища від очікуваної, що може виникати внаслідок важкості материнського захворювання, яке потребує призначення гідралазину. Жінки з прееклампсією мають підвищений ризик смертності плодів.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 40 новонароджених, які зазнали впливу гідралазину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 1 (2,5%) велику вроджену ваду при очікуваних 2.  Це була гіпоспадія (0 очікуваних).

Ряд досліджень щодо використання гідралазину самого або в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами виявили відносну безпечність препарату для плода. Повідомляється про фатальну гіпотензію в однієї пацієнтки після комбінованої терапії гідралазином та діазоксидом (гіпотензивний препарат).

У жінки з гіпертензією, контрольованою метилдопою  (антиадренергічний засіб) на 35 тижні підвищення тиску призвело до додаткового призначення гідралазину (25 мг двічі на день). Через тиждень у плода виявлено передчасне скорочення передсердь без тахіаритмії, яка часто це супроводжує. Госпіталізація та ліжковий режим дозволили припинити прийом гідралазину, оскільки тиск знизився. І через 24 години аритмія у плода зникла. Дитина народилась на 38 тижні, при виписці на 3 тижні серцевий ритм у плода був нормальним.

Синдром, подібний до системного червоного вовчака, діагностовано у 29-річної жінки, лікованої внутрішньовенно гідралазином на 28 тижні вагітності. Для лікування гіпертензії пацієнтка отримала 425 мг гідралазину за 6 днів. На 6 день додали внутрішньовенно метилдопу. Через дистрес плода індукували вагінальні пологи  з народженням хлопчика вагою 780 грам і затримкою розвитку. Дитина померла на 36 годині життя, маючи тампонаду серця (7 мл стерильного транссудату в перикарді). Люпус-подібні симптоми у вигляді макулярної висипки, артралгії, двобічного плеврального випоту виникли у матері на 5 день лікування гідралазином і поступово зникли після відміни препарату та пологів. Перикардит та тампонада серця у немовляти також представляють індукований гідралазином люпус-подібний синдром.

У 2014 році повідомили про успішне використання гідралазину в комбінації з низькими дозами аспірину та метопрополу (бета-адреноблокатор) в лікуванні 36-річної жінки з ішемічною хворобою серця, починаючи з 4 місяця вагітності. Стан жінки був стабільним при та після вагітності, дитина  народилась здоровою.

Найбільший досвід з гідралазином при вагітності отримано при контролі гіпертензії в ІІІ триместрі. В деяких випадках це асоціюється з дисфункцією печінки у пацієнток з прееклампсією, тому рекомендується проводити моніторинг функції печінки.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з даних, отриманих від 12 жінок в період лактації виявлено проникнення гідралазину до грудного молока в низьких концентраціях. Дослідження з охопленням 11 матерів, які отримували внутрішньовенно гідралазин протягом 24 годин, в пологах продемонструвало, що кип’ятіння грудного молока  інактивує гідралазин. Не повідомляється про несприятливі наслідки у новонароджених.

Американська академія педіатрії вважає гідралазин сумісним з грудним вигодовуванням.               

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 03.10.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати