ГЕСПЕРИДИН

Група/призначення: біофлавоноїди.

Гесперидин є основним флавоноїдом цитрусових. Це натуральна речовина з вираженим антиоксидантним ефектом. Використовується для лікування ламкості капілярів, а в комбінації з іншим флавоноїдом – діосміном – для лікування геморою при вагітності.

Альтернативні назви / синоніми: флавоноїди.

Комбіновані препарати з вмістом гесперидину та діосміну: дафлон, нормовен, діофлан, авеню, флебавен.

Діюча речовина: гесперидин.

Рекомендації при вагітності:

Досвід застосування обмежений; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

При лікуванні геморою в комбінації з діосміном не виявлено впливу на вагітність, розвиток плода, вагу та ріст новонароджених, вигодовування. Гесперидин не порушував ембріофетальний розвиток у щурів при дозі 8000 мг/кг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення метилгесперидину вагітним щурам не призводило до несприятливих результатів вагітності при дозі до 8000 мг/кг/день. На фоні такої дози не відзначали материнської токсичності; очікується, що при вищих дозах ймовірність репродуктивних наслідків зростатиме. Фосфорильований гесперидин є інгібітором гіалуронідази і тестувався на предмет внутрішньовагінальної контрацепції у кролів без порушення рухливості сперми. Лікування самок щурів гесперидином захищало від індукованого циклофосфамідом оксидативного пошкодження яєчників та неплідності.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений. Французьке дослідження у жінок повідомило про використання венотонічних препаратів в період вагітності без підвищення частоти несприятливих результатів. Серед цих препаратів був і гесперидин (17,7% випадків).

Застосування препарату під час вигодовування:

В зразках грудного молока 17 жінок концентрація гесперидину коливалась в межах 74,8-1603,1 нМ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 12.05.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.05.2019 р.