МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГЛАТИРАМЕР

Група/призначення:

Протипухлинні та імуномодулюючі засоби.

Глатирамер (кополімер*-1) – імуносупресант, який вводиться підшкірно для зменшення частоти рецидивів у пацієнтів з рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом, включно з тими, хто  пережив перший клінічний епізод і має ознаки, які узгоджуються з розсіяним склерозом. Це ацетатні солі синтетичних поліпептидів, які містять натуральні амінокислоти: L-глутамінову кислота, L-аланін, L-лізин, L-тирозин. Хімічно глатирамер – це полімер L-глутамінової кислоти з L-аланіном, L-лізином, L-тирозином ацетатом (сіль). Макромолекули кополімерів складаються з двох або більше типів мономерних ланок.

*Кополімери – це продукти полімеризації суміші двох чи більше мономерів.

Препарат був схвалений в США в січні 1997 року для лікування розсіяного склерозу. Він індукує утворення специфічних антиген-супресорних клітин для білка на основі мієліну і таким чином пригнічує деякі імунологічно опосередковані ушкодження, які виникають при розсіяному склерозі.

Альтернативні назви / синоніми: копаксон.
Діюча речовина: глатирамеру ацетат.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ембріо-фетальний ризик.

Рекомендації при лактації:  

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ризик при використанні глатирамеру при вагітності видається низьким. Крім того, переваги препарату у зменшенні кількості рецидивів розсіяного склерозу перевищують потенційний невідомий ризик для ембріону/плода. Якщо жінка отримує таке лікування, то з настанням вагітності його не слід припиняти.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в період органогенезу проводились у щурів та кролів з підшкірними дозами, які у 18 та 36 разів, відповідно перевищували рекомендовану дозу для людини (20 мг), виходячи з площі поверхні тіла, відповідно. При цьому не спостерігали побічних ефектів. Вагітним щурам також вводили дози, 18-кратні рекомендованій для людини, починаючи з 15 дня вагітності і протягом лактації. Не відзначали несприятливого впливу на перебіг пологів, розвиток потомства.

Довготривалі дослідження карциногенезу, мутагенезу, кластогенних ефектів у мишей і щурів були негативними. Дослідження фертильності та репродуктивної поведінки у щурів з використанням підшкірних доз, які у 18 разів перевищували рекомендовані для людини, не продемонстрували несприятливих ефектів.

Інформація щодо впливу на плід:

Глатирамер є активною частиною препарату глатирамеру ацетату. Згідно з даними виробника після підшкірного введення глатирамер зазнає швидкої деградації до амінокислот та коротших пептидів і не визначається в плазмі, сечі, фекаліях.

Невідомо, чи глатирамер проникає через плаценту в людини. Середня молекулярна вага не припускає проникнення шляхом простої дифузії.

Повідомлення 2009 року інформувало про ретроспективно ідентифіковані в Аргентині 3 вагітності з впливом глатирамеру. В 1 дитини діагностували стеноз уретри. Загальна частота вроджених вад у дітей жінок з розсіяним склерозом, яких лікували глатирамером та іншими імуномодуляторами (3 вади в 16 випадках) була вищою від показника у нелікованих жінок з цим захворюванням (2 вади серед 88 випадків). Проте, не виявлено характерних паттернів, а кількість суб’єктів в кожній групі була замалою.

Проспективне обсерваційне когортне дослідження від Берлінської тератологічної інформаційної служби порівняло результати вагітностей в 4 групах: 1) вплив глатирамеру (N=31); 2) вплив інтерферону (N=69) (або бета-1а [N=48], або бета 1в [N=21]; 3) жінки з розсіяним склерозом без впливу цих препаратів (N=64); 4) контрольна група (здорові; N=1556). Частота спонтанних абортів, в очікуваних межах, в 4 групах була наступною: 3,9%, 11,7%, 9,8%, 9,1%, відповідно. Вищий показник в групі 2) обумовлений показником для бета-1в інтерферону – 27,8%. Великі вроджені вади зареєстровані в 2 випадках з впливом глатирамеру, жодна в групі інтерферону, 3 в нелікованій групі і 23 в контрольній. Вади, діагностовані в групі з впливом глатирамеру були наступними: клишоногість (доношена дитина, вплив препарату до 6-го тижня вагітності); комплексна вада серця, виявлена при ультразвуковому обстеженні (мама отримувала препарат до 13 тижня; також приймала моксифлоксацин 1 день та левофлоксацин 5 днів – на 6 тижні вагітності, а також внутрішньовенно глюкокортикоїди протягом 3 днів – з приводу рецидиву; вагітність перевали за медичними показами; у плода чоловічої статі діагностували: повний атріо-вентрикулярний канал (ІІІ) з нормальним каріотипом).  В усіх групах середня вага новонароджених була в межах норми (>3200 грам), але істотно нижчою в групі з впливом інтерферону. Також вага новонароджених була істотно нижчою у матерів з рецидивом. Автори дійшли висновку, що ні глатирамер, ані інтерферон не асоціюються з істотним ризиком для розвитку.

Дослідження 2010 року повідомило результати вагітностей 13 жінок (14 новонароджених – 1 двійня) з розсіяним склерозом. В 9 випадках глатирамер використовувався протягом вагітності, відмінили в 3 випадках – у терміні 4-5 тижнів, в 1 випадку – у 19 тижнів. В 14 новонароджених не відзначали вроджених вад.

Коротке повідомлення 2011 року описало 3 жінок з розсіяним склерозом, які отримували глатирамер протягом вагітності. Результати вагітностей порівняли з результатами вагітностей 7 жінок з важчим перебігом розсіяного склерозу (більше рецидивів), яких лікували інтерфероном бета-1а протягом вагітності. Вага новонароджених була нижчою в групі глатирамеру – 3142 грами проти 3444 грам, але в цій групі діти народжувались швидше (38,3 проти 39,7 тижнів).  В групі глатирамеру у новонародженого хлопчика діагностували гіпоспадію, яка потребувала хірургічного лікування. В групі інтерферону у хлопчика діагностували стеноз клапану легеневої артерії.

Німецьке дослідження 2012 року інформувало про результати вагітностей жінок з розсіяним склерозом, яких поділили на 3 групи: 1) вплив глатирамеру (N=41); 2) вплив інтерферону бета (N=78); 3) без впливу цих препаратів (N=216). Не виявлено різниці між групами щодо ваги та росту новонароджених, гестаційного віку, передчасних пологів. Вроджені вади діагностували в 2 немовлят з групи глатирамеру (вада сечового міхура, дисплазія кульшового суглобу), в 3 з групи інтерферону (дефект міжшлуночкової перетинки; стеноз клапану легеневої артерії; дисплазія кульшового суглобу) та в 7 з контрольної групи.

Італійське дослідження 2012 року оцінило результати вагітностей 423 жінок з розсіяним склерозом. В проспективному обсерваційному мультицентровому дослідженні 17 жінок зазнали впливу  глатирамеру, 88 – інтерферону бета, 318 – не знаходились під таким впливом. Глатирамер не асоціювався з високою частотою самовільного переривання вагітності чи іншими негативними наслідками вагітності/плоду.

Ретроспективне когортне дослідження 2013 року оцінювало ризик використання хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ) розсіяного склерозу (N=180), порівнявши з групою без лікування (N=180). Середня тривалість застосування ХМТ склала 13,4 тижні, 39 вагітних отримували глатирамер під час вагітності. В групі глатирамеру зареєстрували 5 акушерських ускладнень (прееклампсія (2), двійня, гестаційний діабет, передчасні пологи) та 5 неонатальних ускладнень (конвульсії, жовтяниця, аспірація амніотичної рідини, оцінка за шкалою Апгар 6 балів на 5-й хвилині). Не виявлено характерних паттернів ускладнень. Повідомлені результати оцінки дітей у віці 6,6 років (в середньому). В групі глатирамеру 36 дітей розвивались нормально (92%). Затримка розвитку включала: сидіння без підтримки у віці 7 місяців (N=1), ходіння у віці 18 місяців (N=1), розвиток мовлення у віці 36 місяців (N=1). Не виявлено істотного медичного анамнезу в 35 дітей, а інші включали пневмонію та запалення вуха (N=1), низький зріст (N=1), гіпертрофію аденоїдів (N=1), мігрень (N=1).

Коротке анкетування вивчало результати вагітностей жінок чоловіків з рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом. З 32 чоловіків 12 отримували глатирамер. 6 вагітностей з 46 (13%) закінчились ранніми спонтанними абортами, тільки одна з цих жінок завагітніла від чоловіка, якого лікували глатирамером. Повідомили про 2 передчасні пологи (на 36 тижні), в однієї дитини діагностували ліпому, проте в цьому випадку невідомо, який препарат приймав батько. В іншому дослідженні 16 чоловіків з розсіяним склерозом отримували глатирамер за 64 дні до або в період запліднення. Не спостерігали несприятливого впливу на вагу новонароджених чи гестаційний вік. В іншій групі з 6 чоловік лікування глатирамером з приводу розсіяного склерозу в період запліднення не призвело до підвищеного ризику самовільних абортів чи вроджених вад. Не було відзначено істотної різниці щодо середнього гестаційного віку, частоти кесаревого розтину, ваги та росту новонароджених при порівнянні з дітьми чоловіків контрольної групи.

Застосування препарату під час вигодовування:

Малоймовірно, щоб глатирамер, метаболізуючись, проникав до грудного молока через високу молекулярну вагу. У випадку проникнення препарат руйнується в шлунково-кишковому тракту немовляти, не абсорбується, пероральна біодоступність близька нулю, за винятком недоношених новонароджених і в ранньому неонатальному періоді (можлива вища кишкова проникливість).

Згідно з повідомленням 2010, описаного вище, 8 з 13 матерів обрали грудне вигодовування. Тривалість вигодовування становила від 1 дня до 6 місяців, але тільки 2 немовлят годували тривало (2 та 6 місяців). Три жінки, які приймали глатирамер протягом вагітності, продовжили лікування протягом виключно грудного вигодовування протягом 6 місяців. Немовлята не мали істотних проблем.

Наведене вище німецьке дослідження інформує, що 170 з 335 жінок з усіх 3 груп обрали виключно грудне вигодовування. Значно зменшена кількість рецидивів розсіяного склерозу протягом перших 3 місяців вагітності спостерігалась у жінок, діти яких знаходились виключно на грудному вигодовуванні в порівнянні з тими жінками, чиї діти були на змішаному вигодовуванні і з тими, які не годували немовлят (p<0.0001).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату глатирамер не спричиняє несприятливого впливу на показники репродукції у випадку підшкірного введення самцям та самкам щурів до або під час парування доз, які у 18 разів перевищують рекомендовану для людини дозу, виходячи з мг/м2.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/glatiramer-acetate/product/).
  4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501167/).

 

Адаптовано 07.12.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 
Переглянуто редакційною колегією 08.12.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо
Всього статей

1173

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information