МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЖЕНЬШЕНЬ

Назва англійською мовою: Ginseng.
Група/призначення: рослина.
Альтернативні назви / синоніми: 

Різні види женьшеню (інформація нижче).

Діюча речовина: женьшень (гінзенозиди).
Існує плутанина в назвах різних продуктів женьшеню, первинно пов’язана з китайськими назвами рослин. Більше того, продукти, які ідентифікують як женьшень, можуть не містити його фармакологічно активного компоненту – гінзенозидів і в той же час їх теж називають «женьшень», наприклад, сибірський женьшень (Siberian ginseng (Eleutherococcus senticosus; активним компонентом є елеутерозиди), бразильський женьшень Brazilian ginseng (Pfaffia paniculata), китайська лоза (Periploca sepium) – рослина, яка містить серцеві глікозиди і не має у складі гінзенозидів та є замінником сибірського женьшеню.
Періодично з’являються застереження від FDA щодо певних продуктів/дієтичних добавок з анонсованим женьшенем в якості діючої речовини, в яких після лабораторної перевірки виявляють приховані інгредієнти, не тільки хімічні сполуки, але і медикаменти, так, у продукті для покращення сексуальної функції було виявлено силденафіл (активна речовина препарату віагра) та нітрати.
Назва «женьшень» зазвичай належить до Panax quinquefolius L. (американський або канадський женьшень) або P. ginseng C.A. Meyer (азіатський, китайський, корейський або східний женьшень; червоний женьшень [приготований на пару]). Одне джерело перерахувало сім інших визнаних лікарських видів женьшеню: P. japonicus var. bipinnatifidus, P. japonicus C.A. Meyer (японський, Chikusetsu, або zhu je ginseng), P. japonicus var. major, P. notoginseng (західний або п’ятипалий, Sang, San-chi, Tien-chan, або tienqi ginseng), P. pseudoginseng subsp. himalaicus (гімалайський), P. pseudoginseng var. major (Zhuzishen), та P. vietnamensis Ha et Grushv. (вєтнамський).
Рекомендації при вагітності: 

Уникати через відсутність інформації про безпечність.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Женьшень – це популярна рослина, яка здавна використовується у всьому світі. Репродуктивні наслідки впливу цієї рослини на вагітних тварин, за винятком одного випадку, не вивчались. Так само тільки одне невелике дослідження вивчало вплив женьшеню в період вагітності у людини. Як і з більшістю рослинних препаратів контроль якості виробництва комерційних продуктів є недостатнім або відсутнім і, ймовірно, неправильне маркування цих продуктів є поширеним явищем. Відомо, що женьшень діє на багато систем організму. Залежно від продукту, дози та тривалості використання це може викликати клінічно значущі побічні реакції у невагітних пацієнтів. При застосуванні женьшеню повідомлялось про гіпертензію та гіпоглікемію. Такі ефекти можуть ускладнити вагітність гіпертонічними розладами або діабетом. Проте, враховуючи використання цієї рослини з давніх часів малоймовірно, щоб не було відзначено виражених тератогенних наслідків або токсичного впливу на репродукцію. В той же час менш виражені наслідки, такі як структурна та поведінкова тератогенність, індукція абортів, неплідність могли залишитись поза увагою. Це потребує додаткових досліджень для визначення ризику або, навпаки, безпечності женьшеню.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів проводились з екстрактом (G115) женьшеню східного

(P. ginseng). Двом поколінням щурів – самцям і самкам – до харчування додавали такий екстракт в дозах 1,5; 5 та 15 мг/кг/день і порівнювали з контрольною групою тварин. Не було виявлено різниці між групами наступних показників: вага тіла, споживання їжі, дані гематологічних та біохімічних обстежень. Також не виявили різниці при проведенні офтальмологічних, загальних, гістопатологічних, патанатомічних досліджень. Щурам, яким вводили гексавалентний хром для попередження негативних наслідків, додавали женьшень. Група тварин, що отримувала хром та женьшень, продемонструвала значно кращі результати вагітностей, ніж ті щури, які отримували хром без женьшеню (збільшення набирання ваги матерями, меша частота пре- та постімплантаційних втрат, резорбцій і мертвонароджень, нижчий рівень вісцеральних і скелетних аномалій). У щурів досліджували вплив американського женьшеню на копулятивну функцію самців при використанні доз на рівні 10-100 мг/кг/день протягом 28 днів і відзначили істотну стимуляцію поведінки. При порівнянні з контрольною групою тварин не виявлено впливу на показники  лютеїнізуючого гормону і тестостерону в плазмі або на статеві органи, але у тварин, які отримували женьшень істотно знижувався рівень пролактину в плазмі.

Інформація щодо впливу на плід:

Женьшень використовується в медицині понад 2000 років. Найціннішою частиною рослини є корінь, оскільки він містить фармакологічно активні речовини гінзенозиди. Відомі фармакологічні впливи женьшеню є наступними: адаптогенна дія, дія на ЦНС, серцево-судинну систему, ендокринну систему, ергогенний, протипухлинний та імуномодулюючий ефекти. Рослина доступна у вигляді свіжих або висушених коренів, екстрактів, розчинів, таблеток, газованих напоїв, чаю, жувальної гумки, сигарет і цукерок.

Комерційно доступні продукти з вмістом женьшеню – це харчові ароматизатори та рослинні препарати медичні. Основні фармакологічно активні компоненти женьшеню – це група стероїдних сполук, пов’язаних з цукрами, які називаються сапонінами (гінзенозидами). Відомо щонайменше про 13 основних сапонінів та багато другорядних компонентів (леткі масла, β-елемін, стерини, ацетилени, полісахариди, крохмаль, флавоноїди, пептиди, різні вітаміни B-комплексу, мінерали, ферменти та холін). Ксантини (наприклад, кофеїн, теофілін і теобромін), що виробляються рослиною, також можуть бути присутніми в різних концентраціях і можуть сприяти фармакологічній дії продукту. Фактична кількість гінзенозидів у комерційних препаратах коливається в широких межах. Ця різниця частково відображає поганий контроль якості, але також може залежати від виду, віку кореня, місця розташування, сезону збору врожаю та методу зберігання. Крім того, продукти, що продаються як женьшень, насправді можуть не містити гінзенозидів. Наприклад, інші рослинні види, які не містять гінзенозидів, також називають «женьшенем», такі як сибірський женьшень (Eleutherococcus senticosus; активними компонентами є елеутерозиди) і бразильський женьшень (Pfaffia paniculata). Крім того, китайська лоза (Periploca sepium), трава, яка містить серцеві глікозиди, але не містить гінзенозидів, є звичайною заміною сибірського женьшеню.

Три короткі повідомлення інформували про естрогено-подібний ефект та вагінальну кровотечу у трьох жінок в період менопаузи, які приймали женьшень.  Також повідомляється про 30-річну жінку, яка приймала рослинний препарат, нібито чистий сибірський женьшень (1300 мг/день, двічі на день, це доза, яка вдвічі перевищувала рекомендовану виробником) протягом вагітності та перших двох місяців грудного вигодовування. На пізніх термінах вагітності неодноразово виникали передчасні скорочення матки. Жінка зауважила збільшення росту та густини волосся на голові, обличчі та лобку.  У доношеного хлопчика вагою 3,3 кг було густе чорне волосся в області лобка та на всьому лобі, а також набряклі червоні соски. Через 2 тижні після пологів мати зупинила грудне вигодовування за порадою лікаря, оскільки не хотіла припиняти прийом трави. У віці 7,5 тижнів вага (5,8 кг) і ріст (60,6 см) немовляти перевищували 97-й процентиль, а через два тижні почало випадати волосся на лобку і лобі. Не було ознак адреногенітального синдрому, оскільки сироваткові концентрації 17-гідроксипрогестерону, тестостерону та кортизолу були в межах норми. Дослідники відзначили, що женьшень підвищує рівень тестостерону у самців щурів і ріст яєчок у кроликів і може значно підвищити рівні кортикотропіну та кортикостероїдів. Тому вони дійшли висновку, що продукт, який приймала ця жінка, міг спричинити гірсутизм у матері та немовляти та надмірне збільшення ваги дитини.

У 1991 році порівнювали результати 88 азійських жінок, які використовували женьшень в період вагітності та 88 жінок контрольної групи. Не було виявлено статистично значущих відмінностей у способі пологів, вазі при народженні, низькій вазі при народженні (<2500 г), передчасних пологах (<37 тижнів), низьких балах за шкалою Апгар (<7), а також показників мертвонародження та неонатальної смерті. Щодо ускладнень вагітності: не виявлено відмінностей у частоті гестаційного діабету, допологової або післяпологової кровотечі, але значно більше жінок контрольної групи мали прееклампсію (1 проти 8; р <0,02). Виявлено вроджені вади у 6 дітей з 116 вагітностей, при яких застосовувався женьшень в І триместрі, оцінка окремих вад не виявила підвищення в порівнянні з контрольною групою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування женьшеню в період лактації у людини. Занепокоєння викликає хімічний склад комерційних продуктів, включно з ситуацією з плутаниною китайських назв рослин та відсутністю специфічних компонентів женьшеню, а натомість присутність інших не вивчених речовин.

Женьшень впливає на багато систем організму і потенційно може чинити несприятливий вплив на немовля на грудному вигодовуванні у випадку екскреції до грудного молока гінзенозидів. Проте клінічно значимий вплив є малоймовірним, оскільки ця рослина з давніх часів широко використовується. В той же час менш виражені наслідки могли бути пропущеними.

Не рекомендовано через можливу естрогенну активність та відсутність інформації про використання в період лактації
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У тварин.

Американський женьшень 10, 50 або 100 мг/кг посилює копулятивну поведінку у самців щурів, концентрації пролактину в плазмі знижувались, а концентрації тестостерону та лютеїнізуючого гормону не змінювались. У мишей сапоніни женьшеню в дозах 25, 50 або 100 мг/кг зменшували вираженість копулятивного розладу, спричиненого тривалим індивідуальним утриманням.. У самців щурів харчування з вмістом до 5% женьшеню, призводило до підвищення концентрації тестостерону в крові та зменшення ваги простати. Годування щурів протягом 60 днів стандартизованим екстрактом женьшеню G115 у дозі 100 мг/кг маси тіла зупиняло сперматогенез і зменшувало кількість і розмір клітин Лейдига. Кишковий метаболіт-1 женьшеню (GIM-1), бактеріальний метаболіт женьшеню у людей, пом’якшували індуковану доксорубіцином тестикулярну токсичність у мишей. Самці мишей отримували 50 мг GIM-I перорально протягом 4 тижнів, а протягом останніх трьох тижнів внутрішньоочеревинно вводили доксорубіцин або фізіологічний розчин в дозі 3 мг/кг. GIM-1 частково захищав яєчко від морфологічних ефектів доксорубіцину (вакуолізація сім’яних канальців і втрата статевих клітин). GIM-1 не впливав на низьку щільність сперми в придатку яєчка. GIM-1 сам по собі не впливав на яєчка або придатки. У щурів введення женьшеню 1000 мг/кг/день протягом 8 тижнів підвищувало концентрацію та рухливість сперми. У мишей, які отримували циклофосфамід для спричинення олігоастенозооспермії, лікування американським женьшенем підвищувало рівень тестостерону, ФСГ, пролактину та якості сперми загалом.

У чоловіків.

Порівняння 46 чоловіків з олігоспермією та 20 з контрольної групи дійшло висновку, що екстракт американського женьшеню, який використовувався в дозі 4 г/день протягом трьох місяців збільшував кількість та рухливість сперматозоїдів в обох групах. Концентрації загального тестостерону, вільного тестостерону, дигідротестостерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів зросли порівняно з вихідним рівнем в обох групах, концентрація пролактину знижувалась. Дослідження in vitro сперми чоловіків із низькою рухливістю сперматозоїдів виявило, що додавання екстракту Panax notoginseng (китайського женьшеню) у концентрації 1,0 та 2,0 мг/мл покращує рухливість сперматозоїдів і прогресування. Корейський червоний женьшень 900 мг тричі на день протягом восьми тижнів призвів до значно вищих середніх балів за Міжнародним індексом еректильної дисфункції (International Index of Erectile Dysfunction). Лікування протягом 3 місяців корейським червоним женьшенем в дозі 1800 мг/день покращило лібідо, ригідність, припухлість і зменшило ранню детумесценцію краще, ніж тразодон в дозі 25 мг/день або плацебо у 90 чоловіків з еректильною дисфункцією. Концентрації тестостерону та пролактину не змінились порівняно з вихідним рівнем. Женьшень не перевершив плацебо в лікуванні безплідних чоловіків після варикоцелектомії.  Використання екстракту ягід женьшеню, який містить гінзенозиди, протягом 8 тижнів покращило еректильну функцію та зменшило передчасну еякуляцію в рандомізованому дослідженні.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Ginseng Uses, Benefits & Dosage – Herbal Database. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Panax Ginseng: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
  5. Ginseng – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
  6. Public Notification: Ginseng Power-X contains hidden drug ingredients. Інформація Федерального агентства США з контролю за ліками (Food and Drug Administration, FDA).

 

Адаптовано 13.03.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 13.03.2024 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1437

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!