ГЕМЦИТАБІН

Група/призначення:  

Антинеопластичний засіб, структурний аналог піримідину. Призначається в комбінації з карбоплатином для лікування раку яєчників, з паклітакселем – раку молочної залози, цисплатином – не дрібноклітинного раку легень. Також для лікування прогресуючої чи метастатичної аденокарциноми підшлункової залози.

Альтернативні назви / синоніми: гемзар.

Діюча речовина: гемцитабін.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний в І триместрі.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні 2 повідомлення про використання гемцитабіну в ІІ триместрі. Дані від експериментальних тварин припускають ризик. Гемцитабін призначається для лікування раку з високим рівнем смертності, часто в комбінації з іншими антинеопластичними препаратами. Проте здається, що користь для матері перевищує невідомий ризик для плода. Найкращою рекомендацією є уникнення використання препарату в період органогенезу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Преклінічні тератологічні дослідження, зазначені в інструкції до препарату, продемонстрували зростання частоти розщілини піднебіння у мишей, злиття легеневої артерії та відсутність жовчного міхура у кролів після лікування в період вагітності. При цьому дослідженні дози становили менше 1% від рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Було виявлено зменшення виживання та затримку розвитку плодів. У мишей материнська токсичність виникала при дозах, які не впливали на розвиток ембріону/плода.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Препарат внутрішньоклітинно метаболізується до активних ди- та трифосфатних нуклеозидів. Гемцитабіну трифосфат можна екстрагувати з периферійних мононуклеарних клітин з періодом напіввиведення 1,7-19,4 години. Неактивний метаболіт присутній в плазмі. Період напіввиведення гемцитабіну у жінок 29 та 45 років становить 49 та 57 хвилин, відповідно. Зв’язування з білками плазми незначне.

Невідомо, чи гемцитабін проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату та незначний рівень зв’язування з білками припускають такий трансфер, однак, дуже короткий період напіввиведення обмежуватиме кількість, яка проникатиме до ембріону/плода.

Дослідження 2008 року описує використання гемцитабіну, доцетакселу та цисплатину для лікування жінки з раком легенів і метастазами в головний мозок на фоні не діагностованої вагітності. Після краніотомії з приводу метастазів на ранньому терміні вагітності призначили доцетаксел та цисплатин на 1-й та 8-й дні кожний 21 день 4 циклами (9-18 тижні вагітності). Через відсутність відповіді лікування змінили на 2 цикли гемцитабіну та цисплатину (19-22 тижні вагітності). Через 2 місяці після останньої дози діагностували вагітність. На 33 тижні шляхом кесаревого розтину народилась нормальна дівчинка вагою 1490 грам з нормальним каріотипом, оцінкою за шкалою Апгар 8, 9 та 10 балів на 1-й, 5-й та 10-й хвилинах, відповідно. Дитина нормально розвивалась у віці 10 місяців.

В іншому випадку 38-річну жінку лікували з приводу раку легенів на 25 тижні вагітності гемцитабіном (1000 мг/м² на 1-й і 8-й дні) та карбоплатин AUC 5 (1-й день). На 28 тижні шляхом кесаревого розтину народилась дівчинка з оцінкою за шкалою Апгар 7 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах, відповідно. У немовляти відзначали численні ускладнення, вторинні до недоношеності. На 8 місяці життя припинено оксигенацію; неврологічний розвиток відповідав віку.

Щодо наслідків професійного впливу антинеопластичних препаратів на результати вагітностей див. статтю циклофосфамід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи гемцитабін проникає до грудного молока у людини. Молекулярна вага препарату та незначний рівень зв’язування з білками припускають такий трансфер, однак, дуже короткий період напіввиведення обмежуватиме кількість, яка приникне до молока. Однак, цитотоксичність гемцитабіну та застосування в комбінації з іншими антинеопластичними препаратами свідчать про необхідність відмови від грудного вигодовування у випадку такого лікування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату інтраперитонеальні дози 0,5 мг/кг/день (приблизно 1/700 рекомендованої дози для людини, виходячи з мг/м²), введені самцям щурів призводили до гіпосперматогенезу помірного чи  важкого ступеню, зниження фертильності та рівня імплантації. У самок фертильність не порушувалась при дозах до 1,5 мг/кг/день (приблизно 1/200 терапевтичної дози).

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 13.05.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.05.2017 р.