ГАДОВЕРСЕТАМІД

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадофосвесет.

Альтернативні назви / синоніми: оптімарк.

Діюча речовина: гадоверсетамід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів добова внутрішньовенна доза протягом 5 тижнів (включно з періодом вагітності), аналогічна рекомендованій для людини, виходячи з площі поверхні тіла, призводила до зменшення ваги дитинчат від народження до відлучення. Доза на рівні 0,2 від рекомендованої для людини не спричиняла такого ефекту. Жодна з цих доз не була токсичною для матері. Добова внутрішньовенна доза, введена на 7-17 дні вагітності і яка в 10 разів перевищувала рекомендовану для людини, викликала материнську токсичність, зменшення ваги потомства, аномалії поділу печінки на лобули, затримку осифікації грудини, затримку розвитку поведінки (стресовий рефлекс та air rights reflex). На фоні доз на рівні рекомендованої для людини таких наслідків не спостерігали. У кролів внутрішньовенне введення препарату в терміні 6-18 днів вагітності дозами на рівні або 4-кратними рекомендованій для людини, у плодів відзначали викривлення передніх лап і кардіоваскулярні зміни (мальформацію грудних артерій, дефекти перетинок, аномалії шлуночків). Таких ефектів не спостерігали при використанні доз, які становили 0,3 від рекомендованої для людини. На фоні жодної з цих доз не спостерігали токсичного впливу на організм матері.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Дослідження генотоксичності були негативними, а хромосомних аберацій – позитивними. Дослідження фертильності з використанням внутрішньовенних доз протягом 4 і 7 тижнів, які в 6 і 4 рази перевищували рекомендовану для людини дозу спричиняли незворотний токсичний вплив на репродуктивні органи самців щурів  і порушували фертильність. Такі наслідки не відзначали при використанні дози на рівні рекомендованої для людини, а також у собак. У щурів з використанням одноразової дози не спостерігали несприятливого впливу на репродуктивну систему самців щурів через 24 годин та 14 днів після дози, яка становила 1-25 від рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадоверсетамід – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом (версетамідом) і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї. Також використовується для посилення контрасту та покращення візуалізації уражень патології судин печінки при підозрі, виявленій при МРТ.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 104 ± 20  хвилин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoversetamide/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501411/).

Адаптовано 12.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 13.10.2020 р.