ФЛУОЦИНОНІД | Українська тератологічна інформаційна система

Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ФЛУОЦИНОНІД

Група/призначення:  

Кортикостероїд для місцевого застосування. Доступний у вигляді мазі, крему, гелю, розчину в концентрації 0,05-0,1%.

Альтернативні назви / синоніми:

Лідекс, флуоцинолон ацетонід, флуцинар, сінафлан, синалар.

Діюча речовина: флуоцинонід.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Єдине повідомлення про використання флуоциноніду при вагітності у людини стосується жінки в ІІІ триместрі. Проникнення місцево нанесеного флуоцинолону до системного кровотоку є непевним, але пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи спостерігають у невагітних пацієнтів. Більше того, невідомо чи така кількість абсорбованого препарату може призводити до вроджених вад чи затримки розвитку, що спостерігається при застосуванні системних кортикостероїдів. Один виробник рекомендує призначати лікування не довше, ніж на 2 тижні із загальною дозою 60 г/тиждень. Якщо жінка в період лактації потребує тривалого місцевого лікування кортикостероїдами, перевагу слід надати менш потужним препаратам цієї групи

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Ряд досліджень в експериментальних тварин продемонстрували, що кортикостероїди спричиняють токсичний вплив на розвиток плода (затримку розвитку, структурні аномалії, загибель). Сильнодіючі місцеві кортикостероїди також можуть призводити до структурних аномалій після нашкірного нанесення.

Призначення флуоцинолону ацетоніду вагітним кролям асоціювалось з підвищною частотою резорбції плодів. Як в кролів, так і в щурів доза 50 мкг/кг знижувала вагу плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Системна абсорбція відбувається при місцевому застосуванні, її об’єм залежить від вираженості запалення, цілісності епідермісу, використання оклюзійного/герметичного одягу/покриття. Потенційним ускладненням є пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Нанесення 0,1% крему двічі на день дітям та дорослим асоціюється з таким пригніченням.

Невідомо, чи флуоцинонід проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага такий трансфер припускає. Плацента містить фермент, який знижує концентрацію ліків (деградує), але якась кількість активного препарату таки переходить до плода. Кількість флуоциноніду, яка досягає системного кровотоку невиміряна, але клінічно продемонстровано, що її достатньо для пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.

Повідомлення 2006 року інформує про 21-річну жінку в ІІІ триместрі вагітності з діагнозом гострий харчовий екзентематозний пустульоз. Її успішно лікували кремом флуоциноніду 0,05% та поступово знижуваними дозами системного метилпреднізолону (доза та тривалість не наводяться). На 40 тижні вагітності народився здоровий хлопчик.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання препарату в період лактації. У випадку досягнення флуоцинонідом системного кровотоку, виходячи з його молекулярної ваги припускається проникнення до грудного молока. Проникнення місцево нанесеного флуоциноніду до системного кровотоку є непевним, але пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи спостерігають у невагітних пацієнтів. Через цю непевність, якщо жінка в період лактації потребує тривалого місцевого лікування кортикостероїдами перевагу слід надати менш потужним препаратам цієї групи.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація. 
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 25.07.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 25.07.2017 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати