ФЕРУЛОВА КИСЛОТА

Група/призначення:

Рослинний продукт. Ферулова кислота (4-гідрокси-3-метоксицинамова кислота) – рослинний продукт, який використовується в якості харчового консерванту та в косметології. Міститься в рослинах, які використовуються як їжа.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: ферулова кислота.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація. Не проводилось досліджень щодо впливу при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у вагітних мишей виявило, що натрію ферулят може пригнічувати поглинання введеного глутамату в головному мозку плода та пригнічувати поведінкові та інші неврологічні ефекти глутамату. Ці результати припустили, що ферулова кислота діє як агоніст NMDA рецептору (N-метил-D-аспартату) і також може діяти як нейропротектор у плода. Одночасний вплив феруляту натрію з тютюном і алкоголем ослаблює затримку розвитку плода внаслідок впливу останніх агентів.

Внутрішньовенне введення ферулової кислоти самкам щурів знижувало моторику матки. Підшкірне введення ферулової кислоти самцям щурів знижувало продукцію поліаміну простатою і, як наслідок, вагу органа. Невідомо, чи ці результати стосуються фертильності у людини. Дози та шляхи введення значно відрізнялися від передбачуваних у людини. У самців перепілок ферулова кислота пригнічувала копулятивну поведінку і знижувала вилуплення з яєць при успішному паруванні.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

Ферулову кислоту виявляли в молоці корів, яких годували їжею з вмістом цієї кислоти та в грудному молоці людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Використання розчину ферулової кислоти для інкубації in vitro сперми чоловіків, здорових та неплідних з астенозооспермією, виявилось корисним для життєздатності та рухливості як у фертильних, так і неплідних чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 27.10.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.10.2019 р.