Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕТТОЇН

Група/призначення: антиконвульсанти.

Це препарат з групи гідантоїнових антиконвульсантів.

Альтернативні назви / синоніми:

Пеганон, етотоїн, цетоїн.

Діюча речовина: еттоїн.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ризик для ембріона і плода.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Оскільки препарат належить до групи гідантоїнових антиконвульсантів, він також може підвищувати частоту вроджених вад розвитку. Така можливість підтримується клінічними випадками та даними від експериментальних тварин. Інший гідантоїн – фенітоїн – асоціюється в деяких випадках з характерним синдромом вроджених вад розвитку – фетальним гідантоїновим синдромом (описаний в статті Фенітоїн).

Хоча досвід застосування при вагітності у людини дуже обмежений, все ж таки ембріо-фетальний ризик є нижчим, ніж при використанні фенітоїну.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

В дослідженнях у мишей препарат призводив до токсичного впливу на розвиток, аналогічно до інших гідантоїнів, що проявлялось порушенням росту плода, формуванням розщілини піднебіння, вад скелету, серцево-судинної системи, центральної нервової системи. У щурів доза, яка призводила до концентрації в крові матерів в 10 раз вищій від отримуваної в людини на фоні терапевтичної дози, асоціювалась з підвищенням рівня пре- та постнатальної загибелі.

При порівнянні еттоїну та фенітоїну несприятливих поведінкових ефектів, спричинених фенітоїном не відзначали у щурів з пренатальним впливом тільки еттоїну.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Цей препарат не часто використовується при вагітності у людини. Описано всього 6 випадків впливу в І триместрі, в двох дітей спостерігали вроджені вади: розщілину губи та піднебіння і персистуючу артеріальну протоку. Мама першої дитини приймала еттоїн та барбітурати. Хоча ці кілька випадків не встановлюють причинного зв’язку з вродженими вадами, подібність до інших гідантоїнів припускає потенційний токсичний вплив на розвиток, аналогічний фенітоїну. Еттоїн не метаболізується до проміжних продуктів оксиду арену, саме які, на думку деяких дослідників, опосередковують токсичність фенітоїну.

Як повідомляється в інструкції до еттоїну, антиепілептичні препарати асоціюються з порушенням коагуляції в неонатальному віці у випадку пренатального впливу. Щодо еттоїну, докази таких несприятливих наслідків у новонароджених відсутні (стаття Протисудомні препарати при вагітності та геморагічна хвороба новонароджених).

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату еттоїн проникає до грудного молока людини, тому не рекомендовано матерям лікуватись цим препаратом в періоді грудного вигодовування.

Інформація про використання еттоїну в період лактації відсутня, в свою чергу фенітоїн вважається сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Вторинні джерела зазначають, що естроген- та прогестинвмісні контрацептиви можуть не спрацювати, що призводитиме до виникнення кровотеч внаслідок підвищення швидкості метаболізму стероїдів печінковими ферментами при застосуванні гідантоїнових антиконвульсантів. Проте цієї інформації немає в інструкції до еттоїну. Повідомляється про вагітності у жінок, які отримували фенітоїн та гормон-вмісні контрацептиви одночасно. Згідно з одним джерелом, жінки, які приймають антиконвульсанти та оральні контрацептиви, мають ризик виникнення дефіциту фолієвої кислоти, оскільки адитивні ефекти фолатного метаболізму підвищують ризик дефектів нервової трубки, якщо контрацептиви не спрацюють.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

 

Адаптовано 24.07.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 25.07.2019 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати