МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕТРАВІРИН

Назва англійською мовою: Etravirine.
Група/призначення: противірусний препарат.

Це специфічний ненуклеозидний інгібітор зворотньої транскриптази. Інші препарати цього класу: ефавіренз, делавірдин, невірапін.

Покази: в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами для лікування ВІЛ-1 інфекції у дорослих, які вже отримували антиретровірусні препарати і мають ознаки реплікації вірусу та штами ВІЛ-1, стійкі до ненуклеоздних інгібіторів зворотньої транскриптази та інших противірусних препаратів.

Див. статтю ВІЛ-інфекція та вагітність.

Альтернативні назви / синоніми: інтеленс.
Діюча речовина: етравірин.
Рекомендації при вагітності: 

Сумісний – користь для матері перевищує ембріо-фетальний ризик.

Рекомендації при лактації:  

Протипоказаний/не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Досвід застосування в період вагітності у людини обмежений. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

ЯКЩО ПРЕПАРАТ ПРИЗНАЧЕНО, ТО ЙОГО НЕ СЛІД ВІДМІНЯТИ З НАСТАННЯМ ВАГІТНОСТІ, ОСКІЛЬКИ ОЧІКУВАНА КОРИСТЬ ДЛЯ ВІЛ-ПОЗИТИВНОЇ ЖІНКИ ПЕРЕВИЩУЄ НЕВІДОМИЙ РИЗИК ДЛЯ ПЛОДА

ДОСТУПНИЙ РЕЄСТР ВАГІТНИХ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ЕТРАВІРИН – ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ТА ЛІКАРІВ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬ/МОНІТОРУЮТЬ ЦИХ ЖІНОК – антиретровірусний реєстр вагітних (Antiretroviral Pregnancy Registry)

Проспективних даних з кілінічних досліджень та антиретровірусного реєстру вагітних поки що не достатньо для коректної оцінки ризику великих вроджених вад, самовільних переривань чи несприятливих наслідків для плодів. Щодо етравірину: дані реєстру містять інформацію про 66 випадків впливу в І триместрі вагітності та один випадок вродженої вади в цій групі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. На фоні дози на рівні рекомендованої для людини (400 мг/день) не було виявлено несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики: етравірин метаболізується в печінці до метаболітів, які на 90% менш активні за основну сполуку. Рівень зв‘яування з білками плазми становить 99,6% – з альбуміном та альфа-1-кислим глікопротеїном. Період напіввиведення подовжений і становить 41 ± 20 годин.

Етравірин проникає через плаценту у людини на 34 тижні. Було визначено наступну концентрацію етравірину в пуповинній крові близнюків, мама яких приймала 200 мг двічі на день етравірину: 577 нг/мл та 1020 нг/мл. Присутність препарату в крові плода відповідає його характеристикам (молекулярній вазі, періоду напіввиведення, жиророзчинності). Плацентарний трансфер описано як варіабельний, від помірного до високого. Співвідношення пуповинна кров/плазма матері в пологах склало 0,3. Цей показник в 19 парах мама/немовля коливався в межах 0,19 – 4,25.

Антиретровірусний реєстр вагітних містить проспективні дані за період від січня 1989 до липня 2009 років щодо 4702 народжених живими дітей, які зазнали в І триместрі впливу одного або більше одного антиретровірусних препаратів. Вроджені вади виявлено у 134 випадках (поширеність 2,8%, 95% ДІ 2,4-3,4). В групі 6100 народжених живими з впливом в ІІ-ІІІ триместрах діагностовано 153 випадки (2,5%, 95% ДІ 2,1-2,9). Не виявлено істотної різниці в цих двох групах. При аналізі впливу антиретровірусних препаратів в будь-якому терміні вагітності серед 10803 народжених живими ідентифіковано 288 немовлят з вродженими вадами (2,7%, 95% ДІ 2,4-3,0). Частота не відрізнялась суттєво від очікуваної у групі дітей без такого пренатального впливу. Серед цих випадків етравірин приймався у 18 з них – по 9 в І та ІІ-ІІІ триместрах в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. В цій групі не діагностовано вроджених вад. Реаналіз вроджених вад в реєстрі, проспективний та ретроспективний, дозволив дійти висновку, що, за винятком ізольованих випадків дефектів нервової трубки внаслідок впливу ефавірензу, інших паттернів аномалій (ізольованих чи синдромальних) не виявлено.

Два рев’ю 1996 та 1997 років дійшли висновку, що всі жінки, які отримують антиретровірусну терапію, повинні продовжувати її і при вагітності, а монотерапія є неадекватним лікуванням. До аналогічно висновку дійшли і у 2003 році з додатковою настановою, що лікування повинно продовжуватись для запобігання появи резистентних штамів. У 2009 році оновлена Директива американського департаменту здоров’я та медичної допомоги щодо вживання антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ-1 інфікованих пацієнтів стверджує, що необхідно при вагітності продовжувати лікування за винятком ефавірензу. У 2010 році також видано оновлені рекомендації по використанню антиретровірусних препаратів для зниження перинатальної ВІЛ-1 трансмісії. Тобто, жінки, які отримують антиретровірусне лікування, повинні продовжувати його протягом вагітності і, незалежно від попередніх препаратів, рекомендовано призначати зидовудин інтранатально для профілактики вертикальної трансмісії до новонародженого.

Три інші джерела вивчали використання етравірину у ВІЛ-1 інфікованих вагітних.  Не було виявлено пов’язаних з препаратом несприятливих наслідків для ембріону/плода.

Повідомляється про 15 вагітних, які отримували етравірин в ІІ та ІІІ триместрах вагітності та після пологів в дозі 200 мг двічі на день в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, 13 з цих жінок спостерігались до 6-12 тижнів після пологів. Вплив препарату був вищим в період вагітності в порівнянні з післяпологовим періодом.

Застосування препарату під час вигодовування:

Доступне повідомлення про використання етравірину в період лактації у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, жиророзчинність припускають екскрецію до грудного молока. Проте високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме кількість, яка впливатиме на немовля на грудному вигодовуванні. Наслідки такого впливу на немовля невідомі.

Етравірин додали до схеми високоактивної антиретровірусної терапії ВААРТ (HAART, highly active antiretroviral therapy) 9 жінкам з невизначеним вірусним навантаженням в перший день після пологів на період 14 днів. Перевіряли зразки грудного молока та плазми на 5-й та 14-й дні на 0, 2, 5, 8, 24 години після прийому етравірину. Середня концентрація етравірину в грудному молоці становила 241,46 нг/мл на 5-й день та 797,7 нг/мл на 14-й день. Середнє співвідношення молоко/плазма становило 1,09 та 3,27 на 5-й і 14-й дні відповідно.

Антивірусні препарати для лікування ВІЛ-1 проникають до грудного молока. У розвинутих країнах в такому випадку грудне вигодовування не рекомендується. В країнах, що розвиваються грудне вигодовування не скасовується через недоступність замінників молока.

До 1999 року не проводилось досліджень з вивчення впливу антиретровірусних препаратів на трансмісію ВІЛ-1 до грудного молока. А тоді було опубліковано дані щодо зидовудину, які свідчили про зниження вертикальної трансмісії ВІЛ-1 на 38%, незважаючи на грудне вигодовування, в порівнянні з контрольною групою.

Згідно з деякими джерелами досягнення та підтримка пригнічення вірусу за допомогою антиретровірусної терапії знижує трансмісію при грудному вигодовуванні до 1%, але не до нуля. Тому можна підтримувати бажання жінок годувати немовля, якщо вони перебувають на ретровірусній терапії і досягають невизначуваного рівня вірусного навантаження.

CDC не рекомендує ВІЛ-1 інфікованим жінкам грудне вигодовування новонароджених для уникнення постнатальної трансмісії ВІЛ.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Etravirine (Intelence) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  4. Etravirine: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
  5. Etravirine – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
  6. Etravirine tablet (nih.gov). Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

 

Адаптовано 15.12.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.12.2023 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...