Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕТИЛЕНГЛІКОЛЮ МОНОЕТИЛОВИЙ ЕФІР

Група/призначення:

Хімічна речовина, розчинник.

Етиленгліколю моноетиловий ефір (EGEE) раніше широко використовувався в промисловості, є складовою частиною розчинників, різного видів покриття, палива, а також застосовується в  фарбуванні, прибиранні, друкуванні. Серед ефірів етиленгліколю моноетиловий ефір та монометиловий ефір етиленгліколю є дуже токсичними для репродуктивних процесів в експериментальних тварин. Класифікується як небезпечна сполука для використання в косметичних формулах. Коротке рев’ю 1992 року наводить короткий огляд історії використання та регулювання ефірів етиленгліколю.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Споріднена сполука – етоксіоцтова кислота (див. в кінці статті).

Діюча речовина: етиленгліколю моноетиловий ефір.
Рекомендації при вагітності: відсутня інформація
Рекомендації при лактації: відсутня інформація.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про вплив на ембріон/плід.

Американський національний інститут професійної безпеки та здоров’я (National Institute of Occupational Safety and Health, NIOSH) встановив межу впливу EGЕE на рівні 0,5 ppm (частин на мільйон, parts  per million) при 10-годинному робочому дні, 40 годин на тиждень. Вважається, що ацетату EGЕE притаманна токсичність EGЕE. Важливим метаболітом EGЕE та його ацетату є етоксіоцтова кислота (інформація в кінці статті).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Давніші дослідження з оцінки репродуктивної токсичності використовували короткотривалі тести у мишей, які отримували мінімально летальні материнські дози. Виникає потреба в подальшому тестуванні, оскільки доза 3605 мг/кг призводила до значного зменшення числа життєздатного потомства на фоні материнської смертності на рівні тільки 10%. EGEE не асоціювався з підвищенням частоти вроджених вад розвитку при тестуванні у мишей чи щурів інгаляційними дозами до 202 ppm, але доза 767 ppm призводила до загибелі всіх ембріонів. Відзначали скелетні зміни у плодів щурів, співставні із загальною токсичністю та втратою ваги матерями на фоні дози 202 ppm. На фоні 250 ppm підвищувалась частота преімплантаційних втрат у щурів та малих вад, включно з пієлоектазією. Дослідження у щурів з ацетатом EGEE виявило, що інгаляційний вплив 600 ppm спричиняв 100% резорбцію плодів. Доза 390 ppm спричиняла зростання частоти вроджених вад. А на фоні 130 ppm несприятливих наслідків не спостерігали. Потомство щурів з пренатальним впливом 100 ppm продемонструвало порушення поведінки при впливі на 7-13 дні та кондиційного уникнення у випадку впливу на 14-20 дні. Нашкірне нанесення нерозведеного EGEE вагітним щурам 4 рази на день призводило до загибелі плодів та кардіоваскулярних мальформацій. Аналогічні наслідки спостерігали з ацетатом EGEE.

Вплив на вагітних кролів до 617 ppm EGEE призводив до резорбції всіх плодів, а 160 ppm – до підвищення частоти васкулярних вад та дефектів передньої черевної стінки. Інгаляційний вплив на кролів дози до 175 ppm при іншому дослідженні призводив тільки до підвищення частоти малих скелетних дефектів та варіацій. В цьому дослідженні ацетат EGEE спричиняв зменшення ваги плодів на фоні дози 100 ppm і вищих та зменшення числа живих плодів при 400 ppm. Також спостерігали підвищення частоти великих вад на фоні дози 400 ppm, в основному вертебральних мальформацій. Дослідження у вагітних щурів та кролів з ацетатом EGEE продемонструвало материнську токсичність на фоні інгаляційних доз 100 ppm і вищих та мальформації при дозах 200 ppm і вищих в обох видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.
Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловічої статі.

Дослідження у щурів з пероральною дозою до 600 мг/кг/день 6 днів на тиждень протягом 5 тижнів виявило асоціацію EGEE та етоксіоцтової кислоти зі зменшенням кількості та рухливості сперматозоїдів. EGEE є первинно токсичним для пахітенних сперматоцитів. Найнижча ефективна доза в цих експериментах становила 250 мг/кг/день. Вважається, що етоксіоцтова кислота опосередковує вплив EGEE на яєчка. Призначення міченого EGEE щурам продемонструвало певну концентрацію радіоактивно міченої етоксіоцтової кислоти в тканинах яєчок. Також  виявлено зменшення добової продукції сперми та концентрації епідидимальної сперми після 14-денного введення дози 100 мг/кг – дози, яка не впливала на вагу тварин. З цим асоціювалось зниження фертильності. Не повідомляється про несприятливий вплив на парування, що припускає відсутність впливу на продукцію тестостерону.

Дослідження показників сперми художників з впливом EGEE в межах 0-80,5 мг/м³ (в середньому 9,9 мг/м³) разом з іншими хімічними сполуками повідомило про підвищення частоти олігоспермії та азооспермії, зменшення кількості сперми на одну еякуляцію. Однак, ці знахідки не були статистично значимими. Не виявлено залежного від дози зв’язку між впливом EGEE та якістю сперми, також не виявлено впливу на концентрацію в крові тестостерону, фолікулостимулюючого гормону, лютеїнізуючого гормону.

Порівняння концентрації етоксіоцтової кислоти в сечі чоловіків в репродуктивній клініці виявило більшу ймовірність визначення цієї сполуки та порушень в спермограмі у чоловіків з діагнозом непліддя, аніж в пацієнтів з нормальною фертильністю. Наявність етоксіоцтової кислоти в сечі істотно корелює з професійним впливом EGEE. Однак, не виявлено зв’язку з вираженістю аномалій спермограми.

У жіночої статі.

У мишей при введенні 1-2% EGEE з питною водою відзначали зниження фертильності без гістологічних змін та залежних від лікування змін загального стану і ваги. На фоні дози 0,5% з питною водою не відзначали несприятливого впливу на фертильність. Порівняльні дані у жінок відсутні.

Етоксіоцтова кислота має аналогічну репродуктивну токсичність, які і основна сполука. Основним впливом у гризунів є тестикулярна токсичність, в основному за рахунок метаболізму етоксіоцтової кислоти. Ця сполука як індикатор впливу ефірів гліколю  була знайдена тільки в 6% зразків сечі в одній когорті мати-дитина. Найвищий тертиль етоксіоцтової кислоти в сечі асоціювався з нижчим показником при одному визначенні нейрокогнітивної поведінки у 6-річних потомків  (NEPSEY-дизайн дослідження). Ця знахідка може бути артефактом багатьох порівнянь. Дослідження, при якому визначалась концентрація етоксіоцтової кислоти в сечі чоловіків в репродуктивній клініці виявило істотну асоціацію між наявністю цієї сполуки та аномальною спермограмою. Також її наявність в сечі істотно корелювала з професійним впливом EGEE. Однак, не виявлено кореляції зі змінами в спермограмі. Етоксіоцтова кислота також була ембріотоксичною та тератогенною у щурів, які отримували достатню дозу. Тератогенність EGEE у мишей, щурів, кролів також може бути пов’язаною з етоксіоцтовою кислотою. 

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 16.04.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 17.04.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати