ЕНДОСУЛЬФАН

Група/призначення:

Інсектицид. Використовується в сільському господарстві; людина може контактувати при виробничій діяльності або з навколишнього середовища, де застосовуються пестициди.

Альтернативні назви / синоніми:

Малікс, циклодан, ендосел, тімул, тіонекс, тіфор, тіодан, тіосульфат.

Діюча речовина: ендосульфан.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про вплив на людину.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про вплив на людину.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Тестування у щурів не припускає несприятливих результатів вагітностей. Непідтверджені дослідження повідомляють про асоціацію між дитячим аутизмом та пренатальним впливом ендосульфану та дикофолу (пестицид).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Ендосульфан тестували у риб з виявленою репродуктивною токсичністю у самок та самців. Ці дані не підходять для оцінки ризику у людини.                                               

Тератологічні дослідження на перепелиних яйцях з ендосульфаном дали  негативні результати, в той час як на курячих продемонстрували зростання частоти аномалій при поєднанні ендосульфану з іншими хлорорганічними інсектицидами.

Тестування у вагітних щурів дозами до 10 мг/кг/день не призводило до зростання частоти вроджених вад, незважаючи на ембріотоксичність, яка проявлялась затримкою оссифікації.

Ендосульфан викликав зміни опосередкованої серотоніном поведінки у щурів, лікованих в неонатальному періоді, який використовується для моделювання ІІІ триместру вагітності у людини. Невідомо, чи ендосульфан порушує поведінку у людини.

Пероральне введення вагітним щурам дельтаметрину (піретроїд, синтетичний інсектицид) в дозі 4 мг/кг/день та ендосульфану в дозі до 3 мг/кг/день не призводило до несприятливих наслідків вагітностей та не впливало на пубертатний розвиток самок щурів. Самок щурів лікували ендосульфаном в дозі 6-600 мкг/кг/день на 1, 3, 5 та 7 постнатальні дні, а потім спарювали на 90 постнатальний день. Спостерігали 23% зменшення настання вагітностей при найвищих дозах та зменшення імплантації при будь-яких дозах.

Інформація щодо впливу на плід:

Рев’ю 2009 року проаналізувало результати деяких епідеміолоігчних досліджень щодо ендосульфану та їхні обмеження. Повідомлення 2011 року від китайських дослідників інформує про вищу концентрацію ендосульфану та інших поліциклічних вуглеводнів у плаценті немовлят з дефектами нервової трубки (ДНТ: аненцефалія, розщілина хребта, енцефалоцеле).  Проте не виявлено залежного від дози ендосульфану ризику ДНТ.

Дослідження випадок-контроль в певних районах Каліфорнії серед дітей, які проживають в межах 500 метрів від регіонів сільськогосподарського використання дикофолу та ендосульфану, виявило асоціацію з аутизмом (співвідношення шансів 6,1, 95% ДІ 2,4-15,3) при впливі препаратів в період ембріонального закриття нервової трубки. Висновки зроблено, виходячи з 8 виявлених випадків при найвищому впливі. Автори проаналізували 249 можливих асоціацій комбінацій пестицидів, терміну впливу та відстані проживання. Ці знахідки потребують незалежного підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про проникнення ендосульфану та його метаболітів до грудного молока. Єгипетські вчені виявили підвищену концентрацію різних хлорованих вуглеводних пестицидів, включно з ендосульфаном, в грудному молоці матерів, у чиїх дітей проявились тенденції до кровотеч. Не було виявлено зв’язку з жодним окремим препаратом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Проводились дослідження для з’ясування впливу ендосульфану на функцію яєчок у гризунів. У щурів дози до 10 мг/кг/день протягом 58 днів призводили до зменшення числа та рухливості сперматозоїдів. При інших дослідженнях у щурів ендосульфан асоціювався із структурними змінами яєчок. Дегенерацію насіннєвих канальців та зменшення ваги яєчок спостерігали у щурів, які отримували дозу 10 мг/кг/день перорально протягом 15 днів.

Годування мишей ендосульфаном в дозі 3 мг/кг/день спричиняло зменшення концентрації сперми та аномалії сперматозоїдів. Цей ефект був частково попереджений пероральним введенням 20-40 мг/кг/день вітаміну С. У щурів вплив ендосульфану при вагітності та лактації призводив до зменшення продукції сперми у потомства чоловічої статі в період дозрівання. Вплив тільки в період вагітності призводив до аналогічних наслідків.

Дослідження in vitro зі спермою чоловіків продемонструвало пригнічення акросомальної реакції при концентрації ендосульфану на рівні 1 нМ і вищих. Така концентрація препарату була виявлена в тканинах деяких тварин та грудному молоці людини. Однак, асоціації між впливом ендосульфану з навколишнього середовища та чоловічою неплідністю не доведено.

Індійське епідеміологічне дослідження вивчало ймовірність впливу ендосульфану  на хлопчиків у вигляді затримки статевого дозрівання та порушення синтезу статевих гормонів. Дослідники порівнювали статеве дозрівання 117 школярів (віком 10-19 років), які проживали в селі біля плантацій кеш’ю, на яких розпилювали ендосульфан понад 20 років та 90 школярів контрольної групи з інших територій.  У 70 хлопчиків основної групи виявлено вищі концентрації ендосульфану в сироватці в порівнянні з 47 з контрольної групи. Результати фізікальних досліджень та аналізи крові також продемонстрували різницю в сексуальному розвитку між двома групами. Вплив інших пестицидів не аналізували.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 24.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.07.2016 р.