ЕКАЛАНТИД

Назва англійською мовою:  Ecallantide.

Група/призначення: інгібітор калікреїну.

Екалантид є селективним інгібітором калікреїну в плазмі. Це єдиний препарат цього класу.

Покази: лікування гострих нападів спадкового  ангіоневротичного набряку у пацієнтів від 16-ти років.

Альтернативні назви / синоніми: калбітор.

Діюча речовина: екалантид.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик..

Рекомендації при лактації:  

Відсутня інформація про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання екалантиду в період вагітності у людини. В одного виду тварин цей білок чинив токсичний вплив на розвиток і призвів до загибелі, але дози порівнювали виходячи з  ваги тіла, а не площі поверхні тіла чи AUC (AUC –це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою), на фоні материнської токсичності.

Спадковий ангідротичний набряк є рідкісним захворюванням. Якщо вагітна жінка потребує лікування екалантидом слід максимально уникати призначення на ранніх термінах вагітності. Жінку слід інформувати про відсутність досвіду застосування та потенційний ризик загибелі ембріону. Крім того слід брати до уваги ризик реакцій гіперчутливості, які виникають у 3,9% лікованих пацієнтів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Щурам вводили внутрішньовенно дози, які у 13 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з ваги і це підвищувало частоту ранніх резорбцій на фоні помірної материнської токсичності. 8-кратні дози не спричиняли токсичного впливу на розвиток. Підшкірні дози, які у 2,4 рази перевищували максимально рекомендовану для людини, виходячи з AUC не призводили до несприятливого впливу на ембріон/плід. У кролів внутрішньовенні дози, 6-кратні максимальній рекомендованій для людини, виходячи з AUC, не асоціювались з несприятливими наслідками для ембріону/плода.

Досліджень карциногенності чи мутагенності не проводилось. Підшкірні дози, що у 21 раз перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з ваги тіла, не впливали на фертильність та репродуктивну поведінку щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Після одноразової підшкірної дози здоровим особам середній період напіввиведення склав 2 години. Відсутня інформація про метаболізм і рівень зв’язування з білками плазми.

Невідомо, чи екалантид проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення препарату припускають, що клінічно значима кількість не потрапить до ембріону/плода.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання екалантиду в період лактації у людини. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення препарату припускають, що клінічно значима кількість не потрапить до грудного молока. Тому ризик для немовляти на грудному вигодовуванні видається низьким, якщо взагалі існує.

Найчастішими несприятливими наслідками у невагітних дорослих є головний біль, нудота, діарея, пірексія, назофарингіт. Тому у випадку лікування матері немовля слід моніторити на подібні побічні ефекти.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Ecallantide (Kalbitor) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Ecallantide Injection: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Ecallantide – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Kalbitor – ecallantide injection, solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 14.09.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 14.09.2023 р.