Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ДИМЕТИЛАРСИНОВА КИСЛОТА

Група/призначення:

Хімічний елемент. Какодилова кислота є токсичною при попаданні всередину, при її вдиханні або ж контакті зі шкірою.

Альтернативні назви/синоніми:

Какодилова кислота, оксид гідроксидиметил арсену.

Діюча речовина:

Оксид гідроксидиметил арсену.

Рекомендації при вагітності: уникати впливу.
Рекомендації при лактації: уникати впливу.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Експерименти над тваринами проявили токсичний вплив на плід какодилової кислоти при рівнях впливу, які викликали токсичність у матерів, підвищуючи можливість того, що вплив на матерів є найсуттєвишим в кінцевому результаті.

Какодилова кислота є п’ятивалентною органічною сполукою миш’яку, яка використовується як гербіцид.

Какодилова кислота також є метаболітом, який формується після прийому неорганічного миш’яку експериментальними тваринам та людиною.

Міра метилювання какодилової кислоти сильно варіюєтьєя серед різних видів ссавців та навіть між окремими людьми.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження на хом’яках визначило, що какодилова кислота швидко виводиться організмом з сечею та фекаліями після перорального застосування.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження у вагітних та новонароджених щурів показало, що підвиди миш’яку проходять через плаценту та гематоенцефалічний бар’єр у щурят. Введення цієї сполуки вагітним мишам призвело до токсичного впливу на матерів при дозі 200 мг/кг/день разом із розщілиною піднебіння у потомства при дозі 400 мг/кг/день. Вагітні щури в цьому ж дослідженні отримали дозу до 60 мг/кг/день. Аномалії в піднебінній складці спостерігалися в потомства при рівні материнської дози 30 мг/кг/день, материнська токсичність спостерігалася при дозі 40 мг/кг/день.

В іншому дослідженні цієї ж групи, токсична доза какодилової кислоти для матерів спровокувала пониження ваги плода в щурів та аномалії у плодів мишей. Аномалії у потомства мишей включали розширення шлуночків головного мозку та ниркових мисок, при рівнях материнської дози 1600 та 2400 мг/кг/день.

Дослідження щодо токсичного впливу на розвиток щурів та кролів, яке проводилось у 1980 роках відповідно до законодавства, та було опубліковане у 2006 році, показало, що пероральне застосування какодилової  кислоти в дозах 36 мг/кг/день підвищувало частоту діафрагмальної кили у потомства.

Рівні дози 48 мг/кг/день у кролів були значно токсичними для матерів і це спровокувало абортування всіх плодів. Не виявлено залежного від лікування токсичного впливу на розвиток плодів та матерів у щурів і кролів при дозі 12 мг/кг/день.

Опираючись на ці дані, дослідники підсумували, що при екологічно релевантних рівнях впливу какодилова кислота навряд чи представляє ризик для вагітних жінок та їхніх дітей

Інформація щодо впливу на плід:

У дослідженні 324 вагітних жінок з Бангладеш, які піддалися впливу миш’яку з питної води та їжі, метаболізм миш’яку до какодилової кислоти оцінювався за екскрецією миш’яку з сечею. Метаболізм істотно зростав протягом вагітності, з найвищим показником в першому триместрі. На рівень метаболізму не вплинув материнський нутрітивний статус, включаючи рівень вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Дослідники дійшли висновку, що ефективність метаболізму до менш токсичної какодилової кислоти може зменшити ризик для здоров’я плода.

Один коментатор, аналізуючи токсичний вплив на розвиток миш’яково містких компонентів припустив, що близькість фетотоксичних доз до токсичних для матерів доз цих сполук робить материнську токсичність показником найвищої стурбованості.

В цілому, неорганічні миш’якові олії є більш токсичними ніж органічні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Вплив органічного миш’яку на вагітних щурів протягом вагітності відобразився у низькій концентрації його в молоці щурів в порівнянні з концентрацією, знайденою у печінці та мозку щурят. У дослідженні з Бангладеш какодилова кислота була виявлена у 38 з 79 зразків грудного молока жінок.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Вторинне джерело виявило, що годування лабораторних тварин какодиловою кислотою понизило фертильність. Самці щурів, яких годували дозою 226 мг/кг протягом 3 тижнів, мали понижений виробіток сперми.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 15.10.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 16.10.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати