ДЕЦИТАБІН

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, антиметаболіт. Це аналог природного нуклеозиду, що в малих дозах селективно інгібує фермент ДНК-метилтрансферазу, в результаті чого активація генного гіпометилювання призводить до реактивації супресії пухлинного гена, індукції клітинної диференціації або старіння з наступною загибеллю клітин. У високих концентраціях (>10-4 М) децитабін є цитотоксичним.

Аналогічного класу препарати: азацитидин, неларабін.

Альтернативні назви / синоніми: дакоген.

Діюча речовина: децитабін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання децитабіну при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин з використанням неповної дози, рекомендованої для людини, припускають ризик, але цього не достатньо для оцінки ембріо-фетального ризику. Не слід призначати вагітним цей препарат, особливо в І триместрі. Якщо жінка випадково приймала препарат (не знаючи про вагітність), то її необхідно попередити про потенційний серйозний несприятливий вплив на ембріон та плід. Також виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, чоловікам, які приймають децитабін, не рекомендовано планувати дітей в цей період та ще протягом двох місяців після закінчення лікування.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей та щурів. У вагітних мишей одноразова інтраперитонеальна доза, введена на 8, 9, 10 чи 11 гестаційний день, що становило 2% добової рекомендованої клінічної дози, виходячи з площі поверхні тіла, асоціювалась зі зменшенням ваги плодів та наявністю надлишкових ребер. Доза, яка становила 7% від рекомендованої для людини, призводила до зменшення ваги плодів, загибелі плодів, наступних дефектів: додаткових ребер, зрощених  хребців та ребер, розщілини піднебіння, дефектів хребців, дефектів задніх кінцівок, дефектів пальців передніх та задніх кінцівок. Більш того, 7% доза, введена на 10 день, істотно зменшувала вагу потомства, що виявлялось протягом всього періоду постнатального розвитку. Ні доза 2%, ані 7% не викликали материнської токсичності.

У вагітних щурів одноразові інтраперитонеальні дози, введені на 9-12 гестаційні дні, які становили 5%, 8% або 13% від рекомендованої для людини, відповідно, не були токсичними для матерів, але призводили до порушення розвитку. При введенні будь-якої дози препарату на 9-й день жоден з плодів не вижив. Доза ≥8% від рекомендованої для людини на 10-й день спричиняла зменшення рівня виживання плодів та ваги плодів. Також спостерігали залежні від дози мальформації: підвищення частоти аномалій ребер та хребців (при всіх дозах); дефекти пальців передніх кінцівок (доза ≥8%); екзофтальмію, екзенцефалію, розщілину піднебіння (13% від рекомендованої терапевтичної дози). Найвищі дози також асоціювались зі зменшенням розміру та оссифікації довгих кісток кінцівок.

Карциногенність децитабіну не вивчалась, але він був мутагенним і призводив до хромосомних перебудов в личинок фруктових мух.

Фертильність вивчалась у мишей. При паруванні з самцями, що зазнали пренатального впливу препарату, у нелікованих самок зменшувалась плідність. У самців мишей, які отримували внутрішньоперитонеально дози, що становили 0,3-1% від рекомендованої для людини, тричі на тиждень протягом 7 тижнів не реєстрували несприятливих наслідків впливу на виживання, набирання ваги, гематологічні показники. Однак, доза біля 0,7% від терапевтичної асоціювалась зі зменшенням ваги яєчок, аномальною гістологією, істотним зменшенням кількості сперматозоїдів. При паруванні самок мишей з цими самцями знижувався рівень настання вагітності, а рівень постімплантаційних втрат значно зростав.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування. Метаболізм децитабіну невідомий, кінцевий період напіввиведення становить приблизно 0,5 години, зв’язування з білками менше 1%.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага та відсутність зв’язування з білками припускають такий трансфер, але дуже короткий період напіввиведення обмежить кількість препарату, що потрапить до плоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату та відсутність зв’язування з білками припускають екскрецію до грудного молока, яку буде обмежувати дуже короткий період напіввиведення. Потенційні наслідки такого впливу невідомі, але можуть бути дуже важкими. У дорослих найчастішими несприятливими наслідками є нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, нудота, пірексія (напад лихоманки), кашель, діарея, слабість, закрепи, петехії, гіперглікемія.

Децитабін не сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація. Виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, чоловікам, які приймають децитабін, не рекомендовано планувати дітей в цей період та ще протягом двох  місяців після закінчення лікування.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 20.11.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.11.2017 р.