КОРДАРОН

Група/призначення: антиаритмічні препарати.

Це антиангінальний та антиаритмічний кардіологічний препарат, який діє шляхом блокування натрієвих каналів у серці. Препарат структурно подібний до тироксину.

Альтернативні назви/синоніми: аміодарон.

Діюча речовина: аміодарон.

Рекомендації при вагітності: уникати впливу.

Рекомендації при лактації: уникати впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Застосування аміодарону протягом вагітності може бути асоційоване з токсичністю для щитоподібної залози плоду. Не передбачається зростання частоти структурних вад розвитку, виходячи з досліджень в експериментальних тварин та обмеженого досвіду застосування у людини.

Повідомляється про широкий спектр токсичних ефектів цього препарату, включно з гепатитом, легеневою токсичністю та порушенням функції щитоподібної залози.

Аміодарон має довготривалу дію, що може призвести до впливу ще протягом тижнів та місяців після припинення лікування. Цей вплив аміодарону на функцію щитоподібної залози очевидно корелює з йодним статусом пацієнта, з більшою ймовірністю індукування гіпертиреозу в осіб з дефіцитом йоду та гіпотиреозу у пацієнтів з достатнім вмістом йоду.

Інформація щодо дослідження на тваринах:

Аміодарон не асоціювався зі зростанням частоти вроджених вад при тестуванні у щурів та кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Аміодарон проникає через плаценту на пізніх термінах, а концентрація його метаболіту дезетил аміодарону в пуповинній крові за повідомленням одного дослідника була вищою за концентрацію в материнській сироватці. Інші дослідники виявили концентрацію дезетил аміодарону в пуповинній крові на рівні 20-29 % від концентрації в материнській сироватці. Концентрація самого аміодарону в пуповинній крові була в межах 9-15% від концентрацій в материнській сироватці.

Через те, що аміодарон містить 37% йоду за вагою, було висловлене занепокоєння, що застосування цих ліків протягом вагітності може призвести до зобу у плода та/або дисфункції щитоподібної залози.

Більшість повідомлень про малюків, які піддавалися впливу цих ліків внутрішньоутробно не виявили ні зобу, ні аномалій функціонування щитоподібної залози, хоча є повідомлення про фетальний та неонатальний гіпотиреоз та гіпертиреоз. В одному випадку плід, який піддався впливу аміодарону протягом вагітності при народженні мав дефект міжшлуночкової перетинки та пупкову килу. Це дослідження не є достатнім для висновку про те, що аміодарон був причиною вродженої вади серця. Було повідомлено про інших дітей з впливом аміодарону протягом вагітності. У деяких з цих випадків ліки приймались матерями для контролю аритмії у плодів. В інших аміодарон вводився безпосередньо плоду. Однак, лише у 18 повідомлених випадках вплив аміодарону відбувся в першому триместрі. Наступне дослідження 12 дітей, які піддавалися впливу, а 6 з них в першому триместрі, виявило затримку внутрішньоутробного розвитку або затримку розвитку в 4 з них, хоча затримку розвитку плоду можна пояснити і супутньою терапією бета блокаторами. Один малюк із затримкою розвитку також мав мікрогнатію та гіпертелоризм.

Сербські лікарі повідомили про малюка, якого лікували аміодароном починаючи з 26 тижня вагітності та протягом 2 років після народження і який мав порушений нейроповедінковий розвиток, який вони не прямо пов’язали з довготривалим впливом цього препарату. В цій серії повідомлень був додатковий випадок неврологічного розладу, який характеризувався ністагмом та титубацію голови (тремор). Більш довготривале спостереження за 10 дітьми не виявило істотних дефектів розвитку.

В одному випадку, доступному в абстракті, малюк з транзиторним гіпотиреозом після внутрішньоутробного впливу отримував раннє лікування і нормально розвивався при наступному нагляді.

Рекомендовано обмежити застосування аміодарону вагітними з загрозливими аритміями, стійкими до інших препаратів.

Крім того слід звернути увагу на те, що для уникнення впливу на плід потрібно ще декілька місяців після припинення лікування. Якщо вплив аміодарону виникає при вагітності, необхідно проводити ультразвуковий моніторинг розміру щитоподібної залози плоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Аміодарон проникає до грудного молока людини в концентрації в межах від 0,5 до 14,4 мг/л. Метаболіт дезентил аміодарону також визначався в молоці в межах від 0,5 до 5,7 мг/л. Ці дані отримані на основі зразків молока 12 жінок.

Одна група дослідників виявила концентрацію аміодарону в плазмі у немовлят, які знаходились на грудному вигодовуванні на рівні 0,4 мг/л, в той час як концентрація в материнській плазмі становила 1,6 мг/л. Та сама група пізніше повідомила про додатковий випадок щодо жінки з концентрацією аміодарону в молоці до 5 мг/л. Рекомендації цієї групи дослідників для жінок, які приймають аміодарон, полягали в тому, щоб вони уникали годування грудьми, оскільки така концентрація препарату в плазмі дітей може мати фармакологічний ефект. Виходячи з цих даних робоча група ВООЗ щодо ліків та лактації також рекомендувала уникати застосування аміодарону в період лактації.

Однак, інші лікарі вважають аміодарон безпечним для застосування протягом лактації, якщо доза утримується на найнижчому допустимому рівні, а новонароджені ретельно обстежуються на предмет порушення тиреоїдної функції. Доступні повідомлення про жінок, які продовжували терапію аміодароном протягом грудного вигодовування.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Аміодарон та дезетил аміодарону присутні у яєчках в концентрації, вищій за показник в інших органах, що викликає симптоми, подібні до епідидиміту навіть у дітей і що може включати зміну кольору сперми.

В деяких чоловіків застосування аміодарону асоціюється зі зміною статевих гормонів та сексуальною дисфункцією.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано: 02.06.2019 р.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.06.2019 р.