ХОНДРОЇТИН

Назва англійською мовою:  chondroitin.

Група/призначення:

Дієтична добавка; засоби, що застосовуються при захворюваннях опорно-рухового апарату.

Альтернативні назви / синоніми:

Хондроїтин комплекс, хондроїтинсульфат.

Діюча речовина:

Глюкозаміну гідрохлорид, хондроїтину натрію сульфат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання хондроїтину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє належним чином оцінити ризик для ембріону/плода. Відсутність стандартизації не дає змоги встановити точну прийняту дозу у випадку застосування в якості дієтичної добавки. Пероральна біодоступність залежить від молекулярної ваги продукту з вмістом хондроїтинсульфату, а ця інформація не завжди наявна в інструкції до застосування. В той же час хондроїтин є ендогенним агентом, який міститься в тканинах людини, тому ембріон/плід повинні синтезувати його в процесі розвитку. Свідоме або випадкове використання хондроїтину вагітними не асоціюється з істотним клінічним ризиком для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей і щурів з дозами, не порівняльними до добової рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла та AUC*. Введення 1 мл (20 мг) 2% розчину хондроїтинсульфату мишам в період органогенезу спричиняло розщілину піднебіння або закручені хвости. Пероральні дози до 5000 мг/кг хондроїтин полісульфату при введенні мишам і щурам також в період органогенезу не призводили до несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Хондроїтин – це мукополісахарид, який належить до глікозаміногліканів, класу дуже великих молекул. Його виділяють з натуральних джерел, таких як хрящі акули і бика.

До прикладу, в США немає офіційних стандартів регулювання продуктів з хондроїтином, що не дозволяє чітко встановити отриману дозу.  Ендогенний хондроїтин діє як гнучка сполучна матриця (субстрат) між білковими нитками у хрящах більшості ссавців. Цей субстрат розміщений в людини в хрящах, кістках, рогівці, шкірі, стінці артерій. Перорально хондроїтин часто використовується в комбінації з глюкозаміном або марганцем для лікування остеоартриту, ішемічної хвороби серця, остеопорозу, гіперліпідемії тощо. В США не застосовують внутрішньом’язову форму препарату, яка також призначається для лікування остеоартриту. Місцеве застосування проводиться з приводу сухості очей та додатково при хірургічному лікуванні очей. Ефективність застосування хондроїтину потребує підтвердження, за винятком остеоартриту і сухості очей.

Пероральна біодоступність хондроїтину є мінімальною –  в межах 0 – 13%, але залежить від молекулярної ваги в конкретному продукті.

Невідомо, чи хондроїтин проникає через плаценту у тварин і людини. Молекулярна вага та дуже низька концентрація в крові припускають, що до ембріону/плода потраплятиме дуже мала кількість препарату, якщо такий трансфер взагалі відбуватиметься.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання хондроїтину в період лактації у людини. Виходячи з високої молекулярної ваги і дуже низької концентрації в крові невелика кількість препарату проникатиме до грудного молока, якщо такий процес взагалі відбуватиметься. Препарат вважається сумісним з грудним вигодовуванням.

Хондроїтинсульфат визначається в грудному молоці людини, в більшій кількості у випадку передчасних пологів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501855/.

Адаптовано 13.06.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 13.06.2022 р.