Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ХЛОРДАН

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, пестицид. В США заборонений з 1988 року. За рішенням Стокгольмської конвенції від 23 травня 2001 року заборонені застосування, виробництво та реалізація хлордану.

Альтернативні назви/синоніми: немає.
Діюча речовина: хлордан.
Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.
Рекомендації при лактації: уникнення впливу.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

В експериментальних тварин при дозах, токсичних для матері, порушує розвиток ембріону.

Відсутня інформація про виникнення вроджених вад у людини внаслідок впливу хлордану при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При одному тестуванні у щурів не спостерігали тератогенності, але при іншому – зростання частоти краніофаціальних дефектів на фоні токсичних доз для матері.

У 2002 році дослідники повідомили результати дослідження у двох поколіннях щурів – хронічний вплив низьких доз порушував деякі аспекти репродукції. Неможливо визначити значимість таких даних, виходячи з цієї інформації. Дослідження у мишей продемонстрували порушення клітинного та/або гуморального імунітету у потомства з антенатальним впливом.

Існує побоювання щодо впливу хлордану на статеві гормони та залежну від них поведінку. Доступні дані від експериментальних тварин були переглянуті у 1994 році і виявились не дуже переконливими.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про підвищення частоти гіпоспадії та крипторхізму, асоційоване з концентрацією хлордану та його похідних у жінок, включених до програми спостереження спільного перинатального проекту за період 1959-1969 років (Collaborative Perinatal Project). Концентрацію цих похідних в материнській сироватці вимірювали в ІІІ триместрі у матерів 217 синів з крипторхізмом, 197 синів з гіпоспадією, 557 синів без таких вад. Не виявлено асоціації між концентрацією агенту в материнській сироватці та аномаліями у хлопчиків.

Концентрацію хлордану, поліхлорованих біфенілів та гексахлорбензену у 44 матерів чоловіків з раком яєчок порівнювали з 45 матерями контрольної групи. Статистично значиме співвідношення шансів виявлено для цис-нонахлордану (3,1, 95% ДІ 1,2-7,8) та транс-нонахлордану (1,9, 95% ДІ 0,7-5,0), а також для поліхлорованих біфенілів та гесахлорбензену. Не виявлено різниці ризику для раку яєчок – як семіноми, так і не семіноми.

Повідомлення 2008 року від Американського національного інституту раку інформує про істотну асоціацію між концентрацією в сироватці молодих чоловіків деяких похідних хлордану та наступним розвитком семіноми. Автори відзначають велику кількість порівнянь при цьому дослідженні, що могло вплинути на результати.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Хлордан виявляється в грудному молоці людини.

У 1994 році ВООЗ встановила прийнятну добову дозу хлордану на рівні 0,0005 мг/кг ваги тіла.

Визначали рівень хлордану в немовлят жінок інуїтів (етнічна група корінних народів Північної Америки) та в Канаді, який вони отримували з грудного молока; він перевищував визначену ВООЗ прийнятну добову дозу. В Австралії дослідження 1992 року виявило хлордан в 48% немовлят в дозі, що перевищує визначену ВООЗ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження сперми in vitro продемонструвало пригнічення акросомної реакції* при концентрації хлордану 1 нмоль та вищій. Таку концентрацію хлордану виявляли в тканинах деяких тварин та грудному молоці. Не було виявлено асоціації між  впливом хлордану з навколишнього середовища та проблемами чоловічої плідності.

*Акросомна реакція — екзоцитоз вмісту акросоми для локального руйнування жовткової оболонки яйцеклітини (у ссавців та людини) та подолання сперматозоїдом цього бар’єру.

Ісландська клініка по лікуванню чоловічої неплідності вивчала наявність метаболітів хлордану (нонахлору та оксихалордану) в сироватці та спермі. Концентрація цих хімічних речовин не асоціювалась з об’ємом, кількістю, концентрацією, рухливістю сперми.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 07.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати