ІМУНОГЛОБУЛІН ПРОТИ ВІТРЯНОЇ ВІСПИ
Вітряна віспа – гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу (див. статтю Вітряна віспа та вагітність.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про застосування у людини.
Імуноглобулін проти вітряної віспи під час вагітності (короткий висновок):
Імуноглобулін проти вірусу вітряної віспи не наносить шкоди плоду при вагітності. Призначений для пасивної імунізації проти вірусу вітряної віспи. Імуноглобулін використовують для пацієнтів з імунодефіцитом та немовлят, народжених матерями, з діагностовано вітряною віспою за кілька днів після пологів.
Інформація щодо впливу на плід:
Досвід застосування при вагітності обмежений.
Призначення імуноглобуліну проти вітряної віспи вагітним може попередити або пом’якшити перебіг інфекції у матері та знизити частоту вродженого синдрому вітряної віспи* у немовляти. Рекомендується призначення імуноглобуліну протягом 72-96 годин після контакту з хворим вітряною віспою, а у 2012 році FDA схвалив таке призначення до 10 днів після контакту.
|
*Синдром вродженої вітряної віспи часто характеризується низькою вагою при народженні, до інших його ознак відносяться наступні: 1) шкірні: рубці на шкірі, оголена шкіра; 2) неврологічні: мікроцефалія, атрофія кори, міоклонічні судоми, гіпотонія, гіпорефлексія, енцефаломієліт, дорзальний радикуліт, синдром Горнера (окулосимпатичний синдром: птоз, міоз, енофтальм, дизгідроз), бульбарна дисфагія, глухота, затримка розумового розвитку; 3) офтальмологічні: мікрофтальмія, хоріоретинит, катаракта, ністагм, анізокорія, енофтальм, гіпоплазія дисків зорового нерву, косоокість, атрофія зорового нерву; 4) скелетні: гіпоплазія кінцівок кісткова та м’язова, як правило на тій же стороні, що і рубці; гіпоплазія нижньої щелепи, ключиці, лопатки, ребер, пальців кистей та стоп, клишоногість; 5) шлунково-кишкові: гастроезофагеальний рефлюкс, стеноз 12-ти палої кишки, дилятація тонкого кишечника, мікроколон, атрезія сигмовидної кишки, порушення функції анального сфінктера; 6) сечостатеві: нейрогенний сечовий міхур. |
Повідомлення з Індії інформує про двійню, з якої обом дітям почали введення доз імуноглобуліну через 8 годин після народження. В обох немовлят розвинулась фатальна легенева кровотеча через 15 хвилин після введення всіх доз. Було припущено виникнення рідкісної анафілактичної реакції на глобулін.
Невелике дослідження 2002 року порівнювало ефективність використаного внутрішньовенно імуноглобуліну Varizig зі старішою формою VZIG, введеною внутрішньом’язово і виявило їх співставність. Varizig схвалений тільки для внутрішньом’язевого введення.
Хоча досвід використання імуноглобуліну проти вітряної віспи при вагітності обмежений, він не припускає несприятливих репродуктивних наслідків. Рідко може виникати алергічна реакція та анафілаксія.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про проникнення імуноглобуліну до грудного молока.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
Адаптовано 07.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 09.03.2016 р.
 Loading ... | Loading ... |
| Loading ... | Loading ... |
 Мистецтво |
 Навчання |
 Інформація |
Information |
