МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

Теропи

1 2 3 145

ІБАЛІЗУМАБ

Назва англійською мовою: Ibalizumab.
Група/призначення: противірусні препарати.
Альтернативні назви / синоніми: трогарзо.
Діюча речовина: ібалізумаб.
Рекомендації при вагітності: Сумісний – користь для матері перевищує ризик для плода.
Рекомендації при лактації:  протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):  
Відсутні дані про використання у вагітних жінок
Поки що даних для оцінки тератогенності у людини недостатньо
Можливий вплив ібалізумабу на імунну відповідь немовлят, матері яких лікувались в період вагітності
FDA вимагає збору проспективної інформації про жінок з  впливом ібалізумабу під час вагітності для моніторингу та аналізу даних про наслідки для матері та дитини
Медичним працівникам, які лікують ВІЛ-інфікованих вагітних жінок та їхніх новонароджених дітей, наполегливо рекомендується повідомляли про випадки внутрішньоутробного впливу антиретровірусних препаратів (як окремо, так і в комбінації) до антиретровірусного реєстру вагітних.
Антиретровірусний реєстр вагітних (The Antiretroviral Pregnancy Registry (APR) – це епідеміологічний проект зі збору спостережних, неекспериментальних даних про вплив антиретровірусних препаратів під час вагітності з метою оцінки потенційної тератогенності цих препаратів. Дані реєстру будуть використовуватися для доповнення токсикологічних досліджень на тваринах і допомоги клініцистам у зважуванні потенційних ризиків і переваг лікування для окремих пацієнтів. Реєстр є спільним проектом виробників фармацевтичної продукції та дорадчого комітету акушерів і педіатрів.
Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень в експериментальних тварин. Також не проводилось досліджень карциногенності, мутагенності і не вивчався вплив на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Це інгібітор CD4-рецептора. Препарат з’язується з цими рецепторами на поверхні Т-лімфоцитів, які інфікує ВІЛ, запобігаючи вірусу доступу до клітини. Використовується внутрішньовенно в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами для лікування дорослих з мультирезистентною ВІЛ-інфекцією.

Виходячи з даних, отриманих у мавп Cynomologus, які зазнали пренатального впливу ібалізумабу, існує ймовірність зворотної імуносупресії (лімфоцитопенія CD4 Т-клітин і В-клітин) у немовлят, народжених від матерів, які зазнали впливу під час вагітності. Тому слід інформувати про такий ефект у випадку лікування вагітних або якщо жінка вагітніє на фоні такого лікування.

В залежності від дози період напіввиведення коливається в межах 27 – 64 години. Невідомо, чи ібалізумаб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага не припускає такого трансферу принаймні в першій половині вагітності. Перед пологами проникає у великій кількості через плаценту, аналогічно IgG.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи ібалізумаб проникає до грудного молока. Молекулярна вага не припускає  такої екскреції. Але навіть якщо невелика кількість таки проникне до грудного молока, то очікується, що вона перетравиться в кишечнику немовляти без абсорбції. IgG людини присутній в грудному молоці.

Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий.

CDC, Американська академія педіатрії та виробник рекомендують ВІЛ-інфікованим жінкам відмовитись від грудного вигодовування для уникнення постнатальної трансмісії до новонародженого, який ще може бути не інфікованим
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Ibalizumab-uiyk (Trogarzo, IBA): Recommendations for the Use of Antiretroviral Drugs During Pregnancy and Interventions to Reduce Perinatal HIV Transmission in the United States. Інформація з сайту “CLINICALINFO.HIV.GOV”.
  3. Ibalizumab Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Ibalizumab. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
  5. TROGARZO – ibalizumab injection, solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

 

Адаптовано 23.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 23.05.2024 р.

ПАРЕНТЕРАЛЬНА ГІПЕРАЛІМЕНТАЦІЯ

Назва англійською мовою:  Total parenteral hyperalimentation (TPN).
Група/призначення: нутрицієнт.
Альтернативні назви / синоніми: 

Повна парентеральна гіпераліментація, тотальна парентеральна гіпераліментація.

Діюча речовина: парентеральні розчини.
Рекомендації при вагітності: сумісна, звертати увагу на основне захворювання.
Рекомендації при лактації:  обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісна.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):  ймовірно сумісна, але слід враховувати багато факторів
ЧАСТІШЕ ТАКЕ ЛІКУВАННЯ ПРИЗНАЧАЮТЬ ВАГІТНИМ З ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ВАЖКИМ ТОКСИКОЗОМ АБО ВАГІТНИМ З ВАЖКИМ ТОКСИКОЗОМ, ТОМУ УСКЛАДЕННЯ ЗАЛЕЖАТИМУТЬ ВІД ОСНОВНОГО СТАНУ ЖІНКИ, А ТАКИХ ДАНИХ ЩЕ НЕ ДОСТАТНЬО
Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.
Інформація щодо впливу на плід:

Повна (тотальна) гіпераліментація полягає у призначенні внутрішньовенно розчину для повної нутрітивної підтримки пацієнта, нездатного підтримувати достатнє харчування.

Розчин зазвичай містить декстрозу від 5 до 35%, амінокислоти 3,5-5%, вітаміни, електроліти тощо. Для забезпечення незамінними жирними кислотами та калоріями додають внутрішньовенні емульсії ліпідів. Ряд досліджень повідомляє про використання повної гіпераліментації у вагітних. У 1986 році опублікований огляд 4 випадків, а в 1990 році- наступний огляд. Останній огляд також містить детальне обговорення показань: потреба в рідині, калоріях, включно з жирами, електролітах, вітамінах в період вагітності та лактації, а також методи моніторингу. Покази з боку матері різні, тривалість такого лікування можлива від кількох днів до протягом вагітності.

Повідомляється про 11 жінок, лікованих в І триместрі. Не було виявлено ускладнень з боку плодів, включно з гіпоглікемією новонароджених. У 5 немовлят діагностовано внутрішньоутробну затримку росту, одна з цих дітей померла. Затримка росту та загибель найбільш ймовірно були обумовлені основним захворюванням матерів. Інші 8 жінок з вираженим токсикозом народили живих дітей з вагою по відношенню до стандартної ваги за гестаційним віком на рівні >1,0 кожна. Спостерігали акушерські ускладнення: в однієї жінки погіршення ниркової гіпертензії після початку гіпераліментації, проте зв’язку між цими подіями не встановлено. В іншому випадку відзначено резистентність до індукованих окситоцином пологів – також без встановленого зв’язку. Повідомляється про загибель матері і плода, вторинні до тампонади серця під час центральної гіпераліментації. 22-річна жінка в ІІІ триместрі вагітності отримувала парентаральну гіпераліментацію з приводу важкого токсикозу. Через 7 днів від початку терапії пацієнтка відчула гострий різкий загрудинний біль та задишку. Було діагностовано тампонаду серця, але мати і плід померли до стабілізації стану. Було проведено черезшкірний перикардіоцентез і отримано 70 мл рідини – суміші для парентеральної гіпераліментації та ліпідів, які отримала пацієнтка.  Інший випадок: мертвонароджений на 22 тижні вагітності плід  чоловічої статі від 31-річної мами, яку до цього протягом 8 тижнів лікували парентеральною гіпераліментацією з приводу токсикозу ліпідною емульсією (вміст жиру 24% всіх калорій), в коричнево-жовтій плаценті були виявлені вакуолізовані синцитіальні клітини та клітини Гофбауера з вмістом жирів.

Доступна інформація про ретроспективне когортне дослідження з використанням каліфорнійських даних про виписку з пологових відділень за період 2001-2009 років. Метою дослідження було з’ясування асоціації з венозною тромбоемболією (враховувався тромбоз глибоких вен та/або тромбоемболія легеневої артерії). Жінок, які отримували парентеральну гіпераліментацію виявляли за кодом МКХ-9 як інші акушерські захворювання. Всього знайдено 493 випадки, які порівняли з іншими пологами (N=4423556). Жінки, яким призначали парентеральну гіпераліментацію, були старшими за віком, частіше мали артеріальну гіпертензію, захворювання нирок, діабет, багатоплідну вагітність. Скоригований показний венозної тромбоемболії склав 1 на 27 – значне підвищення – в 38 разів при порівнянні з популяційним рівнем – 1 на 1394. Також виявлено підвищення наступних показників: мертвонародження, передчасних пологів, ендометриту, післяпологових кровотеч, відшарування плаценти, важкої прееклампсії. Не виявлено різниці в таких показниках: потреба в кесаревому розтині, передчасний розрив мембран, помірна прееклампсія, хоріоамніоніт. Таким чином виявлено вищу поширеність  тромботичних подій у вагітних, яким проводиться парентеральна гіпераліментація. Також вищою є частота інших акушерських ускладнень. Це може бути пов’язано з тим, що жінки з таким лікуванням мають супутні захворювання, катетеризацію центральної вени тощо, що збільшує ризик тромбозу. Висновок дослідників: є потреба у майбутніх дослідженнях для визначення наявності такого зв’язку, оскільки отримані результати свідчать про те, що можливо слід розглядати венозну тромбопрофілактику у жінок, які проходять парентеральну гіпераліментацію під час вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Не очікується несприятливих наслідків.

Повідомляється, що декілька жінок, які отримували часткове або повне парентеральне харчування успішно годували своїх немовлят грудьми. Слід моніторувати кількість грудного молока для визначення потреби в додаванні суміші. Внутрішньовенне введення амінокислот окремо у матерів після пологів може прискорити початок лактації та сприяти надбавці ваги немовлятами.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Parenteral Nutrition. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
  3. Lee RV, Rodgers BD, Young C, Eddy E, Cardinal J. Total parenteral nutrition during pregnancy. Obstet Gynecol. 1986 Oct;68(4):563-71. PMID: 3092156.
  4. Simon, Valeria & Quant, Cara & Fong, Alex & Pan, Deyu & Ogunyemi, Dotun. (2015). 880: Total parenteral nutrition in pregnancy – a strong association with venous thromboembolism and other obstetrical morbidities. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 212. S419. 10.1016/j.ajog.2014.10.1086.

 

Адаптовано 15.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.05.2024 р.

ГІДРОХІНОН

Назва англійською мовою: Hydroquinone.
Група/призначення: дерматологічний препарат.
Альтернативні назви / синоніми: немає.
Діюча речовина: гідрохінон.
Контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилось, дані від експериментальних тварин не співставні, хоча це безрецептурний препарат, використовувати з обережністю і не тривало

Це безрецептурний засіб для місцевого використання з ціллю усунення пігментації шкіри. Гідрохінон природньо присутній у листях, корі, фруктах деяких рослин та комахах.

Це метаболіт бензену.

Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Контрольованих досліджень у людини не проводилось.

Дослідження 1998 року продемонструвало, що при місцевому нанесенні 2% гідрохінонового крему на 24 години приблизно 45% дози абсорбується до системного кровотоку. В одного з двох видів експериментальних тварин спостерігали підвищення частоти структурних аномалій тільки на фоні токсичних для матерів доз. Невідома різниця між пероральними дозами у тварин та місцевим лікуванням людини з точки зору системного впливу. Очікується, що різниця є значною, в такому випадку дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Досвід застосування у вагітних жінок дуже обмежений, а з іншого боку очікується широке використання гідрохінону місцево в період вагітності, що дозволяє припустити відсутність асоціації такого використання з токсичним впливом на ембріон/плід.

Хоча даних не достатньо, ймовірно ризик використання гідрохінону вагітними є низьким, проте один огляд дійшов висновку, що краще мінімізувати вплив в період вагітності через певну кількість, яка абсорбується до системного кровотоку. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень з місцевим використанням. Пероральні дози проходили тестування в експериментальних тварин. Щурам через зонд вводили  в період органогенезу дози на рівні  ≤300 мг/кг/день – без несприятливого впливу на репродуктивні показники (рівень настання вагітності, число жовтого тіла, сайти імплантації, до- та постімплантаційні втрати, ранні та пізні резорбції, життєздатні плоди, співвідношення статей, вага вагітної матки). Але найвища доза призводила до материнської токсичності (незначне зниження ваги тіла) та відповідно до зниження середньої ваги плодів, а також скелетних варіацій у плодів. Доза, яка не спричиняла токсичного впливу на плід та материнський організм становила 100 мг/кг/день. Дослідження в двох поколіннях щурів не виявило порушення фертильності та несприятливого впливу на ембріон/плід на фоні пероральних доз до 150 мг/кг/день перед та протягом вагітності.

В одному з досліджень вагітним кролям в період органогенезу через зонд вводили дози 75 та 150 мг/кг/день, що асоціювалось з материнською токсичністю (зниження споживання їжі та/або ваги тіла). Доза, яка не призводила до токсичного впливу на організм матері становила 25 мг/кг/день. На фоні дози 150 мг/кг/день на фоні материнської токсичності відзначили неістотне підвищення частоти мальформацій очей та скелету у плодів (мікрофтальмія, дефекти хребців/ребер, зміна форми під’язикової дуги). Доза 75 мг/кг/день не призводила до токсичного впливу на розвиток.

Зв’язок між системним впливом пероральних доз гідрохінону та системним впливом у людини після місцевого застосування невідомий. Зрозуміло, що вплив при пероральному використанні є істотно вищим.

Інформація щодо впливу на плід:

Невідомо, чи гідрохінон проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає пасивну дифузію.

Лікування гіперпігментації, включно з мелазмою, яку також називають «маскою вагітності» стосується жінок репродуктивного віку. Найчастіше за таким показом використовується гідрохінон. Інші препарати для місцевого використання на додаток до гліколевої кислоти – антиоксиданти, третиноїн (для місцевого застосування), флуоцинолон інколи комбінують з гідрохіноном для ефективного лікування мелазми.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про місцеве використання гідрохінону в період лактації у людини. Невідомо, чи гідрохінон проникає до грудного молока. Молекулярна вага припускає таку екскрецію, але, оскільки це сильна основа, більша її частина, якщо потрапить до системного кровотоку перебуватиме в іонізовному стані, не доступному для екскреції до грудного молока. Потенційний вплив на немовля на грудному вигодовуванні видається не значним.

Більшість експертів не вважають препарат протипоказаним, в той же час тривале використання не є оправданим, рекомендують уважно слідкувати, щоб не було контакту дитини зі шкірою матері на тій ділянці, де застосовувався гідрохінон і  щоб дитина випадково не злизала і проковтнула препарат.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Hydroquinone Topical Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  5. Hydroquinone. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

 

Адаптовано 13.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 13.05.2024 р.

ГОМАТРОПІН

Назва англійською мовою: Homatropine.
Група/призначення: парасимпатолітик (антихолінергічний).
Альтернативні назви / синоніми: 

Гоматропін офтальмологічний, Homapin. Комбіновані препарати: Hycodan та Tussigon (гоматропін та гідрокодон) – пероральні протикашльові.

Діюча речовина: гоматропін.
Щодо офтальмологічного використання: для зменшення кількості препарату, яка може досягти системного кровотоку (в період вагітності та грудного вигодовування) РЕКОМЕНДОВАНО після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока принаймні на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась
Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – з обережністю.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Досвід застосування у вагітних обмежений, дані від експериментальних тварин відсутні. Таким чином не має можливості коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

В цілому антихолінергічні препарати не асоційовані з істотним клінічним ризиком токсичного впливу на розвиток. Детальніше в статті Атропін, оскільки більше досвіду накопичено з цим препаратом. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Відсутня інформація від експериментальних тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, 26 з яких застосовували гоматропін в І триместрі, а 86 – в будь-якому терміні вагітності. Тільки в останньому випадку знайдено ймовірну асоціацію з вродженими вадами. Крім того, коли взяти до уваги групу парасимпатолітиків, в цілому (2323 випадки) було виявлено ймовірну асоціацію з малими аномаліями.

Застосування препарату під час вигодовування:

Антихолінергічні препарати можуть впливати на грудне вигодовування. Одноразова доза офтальмологічного гоматропіну гідроброміду навряд чи завадить грудному вигодовуванню; однак під час тривалого застосування слід спостерігати за немовлям на наявність ознак зниження лактації (наприклад, недоїдання, поганий набір ваги).

РЕКОМЕНДОВАНО після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока принаймні на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість препарату, яка не всмокталась
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У 13 жінок з депресією гоматропін знижував концентрацію пролактину в плазмі, у жінок без депресії такого не відбувалося. Клінічне значення такої знахідки поки не відоме.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Homatropine Ophthalmic Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  5. Homatropine. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

 

Адаптовано 07.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 08.05.2024 р.

ГЕКСАХЛОРОФЕН

Назва англійською мовою: Hexachlorophene.
Група/призначення: Протиінфекційний, протимікробний засіб.
НЕ НАНОСИТИ НА УШКОДЖЕНУ ШКІРУ ТА СЛИЗОВІ ОБОЛОНКИ, НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ВАГІНАЛЬНО

Гексахлорофен, поліхлорована біфенольна сполука, є місцевим антисептиком, який використовується переважно як хірургічний скраб для рук і бактеріостатичний засіб для очищення шкіри. Незважаючи на те, що гексахлорофен більше не рекомендується для використання, він міститься в засобах для спринцювання та в спреях для жіночої гігієни. Препарат швидко абсорбується системно після місцевого призначення на пошкоджену шкіру, але також відмічається поглинання через не уражену шкіру. Через дуже швидку абсорбцію не слід використовувати гексахлорофен для слизових оболонок або травмованої шкіри.

Концентрацію препарату в крові зареєстровано у новонароджених у випадку купання з цим засобом та у дорослих після систематичної обробки рук. У пацієнтів з опіками та після вагінального використання цього препарату спостерігали токсичний вплив на центральну нервову систему.

Альтернативні назви / синоніми: pHisoHex
Діюча речовина: гексахлорафен.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний при потребі, тільки для місцевого застосування, на неушкоджену шкіру, за винятком слизових оболонок.

Рекомендації при лактації:  

При потребі ймовірно сумісний, не наносити на соски.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Згідно з одним повідомленням інтенсивне використання гексахлорофену в І триместрі вагітності може призвести до формування вроджених вад, але обстеження, яке стало підставою для повідомлення піддали критиці за використану методологію.

У не в приматів, а інших видів тварин тільки дуже великі дози, які наближені до токсичних для материнського організму доз, є тератогенними.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Ряд досліджень вивчали репродуктивну токсичність гексахлорофену у різних видів тварин. У самців щурів відзначили істотне зменшення числа сперматозоїдів на фоні одноразової дози 125 мг/кг. У вагітних шурів після гострого та тривалого використання спостерігали залежну від дози тератогенність. Відносно низькі дози не призводили до формування вроджених вад, але високі асоціювались з розщілиною піднебіння, мікроофтальмією, анофтальмією, аномаліями ребер. Інтравагінальне введення вагітним щурам викликало частіше мікрофтальмію, анофтальмію, хвилясту деформацію ребер і рідше розщілину піднебіння. Концентрація в крові у 6-10 разів була вищою при введенні перорально або вагінально, у порівнянні з нашкірним нанесенням. Пероральні дози 6 мг/кг/день у вагітних кролів призводили до дефектів ребер в невеликої частини потомства.

Три дослідження описали розподіл гексахлорофену у плодів мишей, щурів і мавп.  У плодів мишей препарат селективно накопичувався у головному мозку, зорових везикулах, нервовій трубці на ранніх термінах вагітності, надалі, на пізніх термінах високий рівень визначали в крові, печінці, кишківнику. Аналогічний розподіл виявляли у плодів мавп. У мишей і мавп виявлено часткове подолання гематоенцефалічного бар’єру перед пологами. Гексахлорофен проникає через плаценту у вагітних щурів після перорального та нашкірного використання з виявленням препарату у плаценті, амніотичній рідині та у плода.

Інформація щодо впливу на плід:

Гексахлорофен проникає через плаценту у людини. В одному з досліджень продемонстрували концентрацію в пуповинній крові – в межах 0,003-0,182 мкг/грам, в середньому  0,022 мкг/грам (1 мкг/грам=1 ppm; parts per million; частин на мільйон). На думку дослідників джерелом гексахлорофену був вагінальний спрей та нанесені на шкіру препарати безпосередньо перед пологами. В другому дослідженні 3% емульсія гексахлорофену була використана в якості антисептичного лубриканту для обстеження піхви в процесі пологів. Після пологів препарат визначався у пуповинній крові 12 з 28 жінок в межах 0,142-0,942 мкг/мл та у пуповинній крові 9 з 28 новонароджених в межах 0,177-0,617 мкг/мл. Через потенційну токсичність гексахлорофену автори пропонують використовувати інші лубриканти.

Одне дослідження пов’язує рутинне використання гексахлорофену з тератогенністю у людини. Ретроспективний аналіз результатів вагітностей у медичних сестер, які обробляли руки гексахлорофеном в І триместрі вагітності продемонстрував 25 важких вроджених вад серед 460 новонароджених. Контрольну групу склали медичні сестри, які не використовували для обробки рук гексахлорофен і серед 233 новонароджених не виявлено вроджених вад. Медичні сестри, які застосовували гексахлорофен, працювали в 6-ти лікарнях Швеції у період 1969-1975 років і обробляли руки 10-60 разів на день 0,5% або 3% рідким милом з вмістом гексахлорофену. У 3 з цих медичних закладах також використовували 0,3% або 0,5% крем для рук з гексахлорофеном. В основній групі 46 немовлят, крім тих 25 з великими вадами, мали малі аномалії і разом це складає 71 дитину (15,4%). Великі аномалії були наступними: розщілини піднебіння та/або губи, мікрофтальмія, атрезія ануса, гіпоспадія, полікістоз нирок, атрезія стравоходу, редукційні вади кінцівок, діафрагмальна кила, дефекти нервової трубки, стеноз легеневої артерії, вади серця. Малі аномалії були наступними: вивих кульшового суглобу, крипторхізм, полідактилія, аномалії стопи, невеликі вади серця. Перелік і визначення великих вад і малих аномалій від авторів дослідження. В контрольній групі виявили 8 (3,4%) малих аномалій. Це дослідження критикували за методологію: більшість медичних сестер, які зазнали впливу гексахлорану, відібрали через аномалію в дитини, а не первинно через пренатальний вплив, тому це призвело до вищої частоти вродженої патології в основній групі. Вибір контрольної групи також розкритикували за не рандомізованість та яким чином виявлялись малі аномалії в різних медичних закладах. Інше дослідження оцінювало пологи жінок, які працювали в шведських лікарнях за період 1973-1975 років в порівнянні з пологами в загальній шведській популяції за той самий період. Було виявлено аналогічні вроджені вади розвитку за період 1973-1974, проте рівень перинатальної смертності та вроджених вад не відрізнявся між 3007 немовлятами, матері яких інтенсивно користували гексахлорофен  в 31 лікарні та 1653 немовлятами, мами яких працювали у 18 лікарнях і не використовували цей антисептичний препарат взагалі або тільки спорадично.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гексахлорафен визначався в грудному молоці після використання в якості антисептика для сосків між годуваннями дитини. 6 зразків молока містили гексахлорофен від слідів (<2 ppb, parts per billion; частина на мільярд) до 9,0 ppb (1 нг/грам=1 ppb). Автори дійшли висновку, що низька концентрація в грудному молоці не асоціюється з ризиком для новонародженого на грудному вигодовуванні.

У 2021 році Американська академія педіатрії зазначила, що не знайдено жодного повідомлення з описом ознак і симптомів у немовляти або впливу на лактацію після використання гексахлорофену але було зазначено наступне:

ОБРОБКА СОСКІВ ГЕКСАХЛОРОФЕНОМ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО КОНТАМІНАЦІЇ ГРУДНОГО МОЛОКА ЦИМ ПРЕПАРАТОМ
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  4. Phisohex. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

 

Адаптовано 06.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 06.05.2024 р.

ГЕМІН

Назва англійською мовою: Hemin.
Група/призначення: гематопоетичні препарати.

Покази: лікування гострої переміжної порфірії, полегшення рецидивів, пов’язаних з менструальним циклом.

ЦЕ ПРЕПАРАТ, ЯКИЙ БУДЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ СПЕЦИФІЧНА ГРУПА ВАГІТНИХ ВІДПОВІДНО ДО ПОКАЗІВ
НЕ СЛІД ПРИЗНАЧАТИ ГЕМІН У ВИПАДКУ ВАЖКОЇ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ЧЕРЕЗ ТЕОРЕТИЧНИЙ РИЗИК ПОСИЛЕННЯ ЗГОРТАННЯ КРОВІ
Порфірія – це спадкове захворювання з аутосомно-домінантним типом успадкування та неповною пенетрантністю. Частота найчастішої форми – гострої переміжної порфірії в Європі становить 1 випадок на 20000 населення, частіше вражаються жінки, співвідношення статей – 1,5-2:1.

Гемін є частиною гемоглобіну, тобто гему з молекулою заліза, зв’язаною з хлором. Препарат виготовляється з крові людини. Гемін, подібно до гему, обмежує продукцію протопорфірину шляхом пригнічення дельта-амінолевулінової кислоти. Незважаючи на те, що було вжито багато заходів, щоб зменшити ймовірність зараження через кров, все ще існує ризик передачі інфекційних агентів, таких як віруси, і агента, що викликає хворобу Крейтцфельда-Якоба.

Альтернативні назви / синоніми: нормосанг, пангематин.
Діюча речовина: гемін.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:  

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

50% жінок з гострою переміжною порфірією мають гострі напади  в період вагітності або/та в післяпологовому періоді. Найважче ці напади перебігають на ранніх термінах вагітності і можуть призвести до фатальних наслідків.

Слід використовувати цей препарат для лікування вагітних тільки у випадках, якщо користь для матері перевищує ризик для плода. Основний ризик пов’язаний з трансмісією вірусів або інших агентів через гемін або з ускладненнями з боку матері (тромбоцитопенія, коагулопатія).

Інформація щодо досліджень на тваринах:  

Репродуктивних досліджень в експериментальних тварин не проводилось. Підшкірне введення геміну щурам в дозі 30 мкмоль/кг протягом 1-11 днів не впливало на естральний цикл, а введення аналогічної дози протягом 10 днів в період лактації не впливало на продукцію молока. Гемін знижував кровяний тиск у щурів з гестаційною гіпертензією.

Інформація щодо впливу на плід:

Плацентарний трансфер: невідомо, чи гемін проникає через плаценту у людини. Оскільки це є природнім компонентом крові, малоймовірним є проникнення клінічно істотної кількості до плодової частини.

Огляд 1989 року проаналізував поширеність, генетику, біохімію, класифікацію та лікування гострої переміжної порфірії. Також наведено докази впливу жіночих гормонів на початок і прояви цього захворювання. Давніше порфірія асоціювалась зі значною материнською смертністю та несприятливим результатом вагітності. Жінок з гострими атаками необхідно госпіталізувати для симптоматичного лікування. А лікування геміном може скоротити тривалість атаки та зменшити її важкість.

Перед цим коротке повідомлення щодо порфірії та вагітності вказало на потенційну важкість захворювання. Також зазначено відсутність інформації про потенціал спричинення несприятливих наслідків вагітності, як і раніше, рекомендована терапія геміном при гострому нападі порфірії перед розглядом питання про переривання вагітності. У відповідь на це інший дослідник припустив, що безпечнішими є інфузії глюкози і висловив стурбованість про те, що антикоагулянтний ефект геміну може загрожувати вагітності. В той же час вважається, що низькі дози геміну не призводять до антикоагулянтного ефекту і можливе застосування його у вагітних, якщо інфузії глюкози не ефективні.

Повідомляється про 34-річну жінку в терміні 1 або 2 місяця вагітності, яку з приводу загострення гострої переміжної порфірії лікували геміном в дозі 3 мг/кг/день у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 5 днів. Другий курс з дозою 1,5 мг/кг/день протягом 2 тижнів розпочали через 41 день. Не було виявлено несприятливого впливу на плід, на 39 тижні народився здоровий хлопчик вагою 2570 грам. Спостереження за дитиною до віку 5 років не виявило відхилень.

Дослідження 1984 року вивчало вплив геміну на зв’язування білірубіну. Вважалося, що пуповинна кров новонароджених з гемолітичною хворобою за системою АВО містить ендогенний гемін, що може сприяти ризику ядерної жовтяниці. У дослідженні in vitro гемін додавали до збагаченої білірубіном пуповинної крові і виявили значний несприятливий вплив на зв’язування білірубіну. Однак, необхідні для такого несприятливого наслідку концентрації не були фізіологічними, тому було вирішено, що це не має клінічного значення у випадку АВО-гемолізу.

Огляд 2010 року щодо лікування гострої переміжної порфірії в період вагітності дійшов висновку про недостатність інформації щодо безпечності геміну для вагітних.Дослідження у форматі анкетування виявило 3 вагітності з впливом геміну з нормальними результатами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання геміну в період лактації у людини. Малоймовірною є екскреція до грудного молока, позаяк гемін є природнім компонентом еритроцитів, але якщо навіть невелика кількість потрапить до грудного молока, вона буде перетравлена в шлунку немовляти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
    1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
    2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
    3. Hemin Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
    4. Panhematin. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
    5. Panhematin – hemin powder, for solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

 

Адаптовано 06.05.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 06.05.2024 р.

ГУАНФАЦИН

Назва англійською мовою: Guanfacine.
Група/призначення: антигіпертензивні засоби. Альфа-адреноміметики центральної дії.
Альтернативні назви / синоніми: естулік, tenex, інтунів.

Інтунів як альфа2агоніст використовують в комплексі лікування РДУГ (розлад дефіциту уваги з гіперактивністю).

Діюча речовина: гуанфацин.
Рекомендації при вагітності: обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.
Рекомендації при лактації:відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):  досвід застосування гуанфацину у вагітних обмежений, в той же час не отримано інформації про токсичний вплив на розвиток ембріону/плода.
ЯКЩО СТАН ВАГІТНОЇ ПОТРЕБУЄ ПРИЗНАЧЕННЯ ГІПОТЕНЗИВНОГО ПРЕПАРАТУ, ТО ПЕРЕВАГУ СЛІД НАДАТИ БІЛЬШ ВИВЧЕНИМ ТА  З БІЛЬШИМ ДОСВІДОМ ЛІКУВАННЯ ВАГІТНИХ ПРЕПАРАТАМ
Інформація щодо досліджень на тваринах:

Відсутня інформація про репродуктивну дисфункцію або несприятливі наслідки для плодів у щурів та кролів, яким вводили дози, що у 70 та 20 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини. На фоні доз, 200 та 100 кратних максимальній рекомендованій для людини відповідно, у цих тварин спостерігали підвищення рівня загибелі плодів на фоні токсичного впливу на організм матері.

Довготривалі дослідження у мишей і щурів не продемонстрували карциногенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики: період напіввиведення становить 17 годин, рівень зв’язування з білками плазми становить приблизно 70%.

Гуанфацин проникає через плаценту у тварин. Щодо людини, то цей процес не вивчений. Молекулярна вага препарату припускає такий трансфер.

Виробнику відомо про два не зареєстровані випадки впливу в період вагітності, які закінчились народженням здорових дітей. Третя пацієнтка – учасниця клінічного дослідження по гіпертензії завагітніла в період лікування, яке припинили на 8 тижні, народилась здорова дитина.

Гуанфацин не схвалений для лікування прееклампсії, але одне дослідження повідомляє про такий досвід. Німецьке повідомлення 1980 року описало використання гуанфацину для лікування гіпертензії, вторинної до прееклампсії у 30 жінок. Гестаційний вік жінок не вказано. Лікування призначали у терміні 16-68 днів в дозах від 1-го до 4 мг/день (середня доза приблизно 2 мг/день). Середній систолічний тиск (лежаче/стояче положення) перед лікуванням становив приблизно 160/164 мм рт.ст., а перед пологами 139/139 мм рт. ст. Середній діастолічний тиск (лежаче/стояче /положення) становив 105/106 та 88/92 мм р. ст. відповідно. В ході даного дослідження не було виявлено істотних змін частоти серцевих скорочень плодів. 6 новонароджених мали затримку росту, ймовірно, вторинну до гіпертензії матері. В жодного з немовлят не виявлено пов’язаних з препаратом несприятливих наслідків, всі розвивались нормально.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання гуанфацину в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока.

Гуанфацин знижує концентрацію пролактину в сироватці в деяких пацієнтів і тому, теоретично, може пригнічувати секрецію грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Guanfacine Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  5. Guanfacine Hydrochloride. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
  6. Guanfacine. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
  7. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)”.

 

Адаптовано 17.04.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 17.04.2024 р.

ГРИЗЕОФУЛЬВІН

Назва англійською мовою: Griseofulvin.
Група/призначення: протигрибкові препарати для системного застосування. Гризеофульвін є антибіотиком, що продукується пліснявим грибком Penicillinum nigricans.

Покази: мікози шкіри, волосся, нігтів.

 Альтернативні назви / синоніми: фульвін, фульвіцин, гризовин, грифульвін.
Діюча речовина: гризеофульвін.
Рекомендації при вагітності: протипоказаний принаймні в І триместрі.
Рекомендації при лактації:  не сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):  
ПРОТИПОКАЗАНИЙ В ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ

Дані від експериментальних тварин припускають ризик для ембріону/плода, але досвід застосування у людини занадто обмежений для оцінки наслідків такого впливу. Виробник вважає препарат протипоказаним в період вагітності.

РЕКОМЕНДОВАНО:
ЖІНКАМ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ:
  1. ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЛІКУВАННЯ ОТРИМАТИ НЕГАТИВНИЙ ТЕСТ НА ВАГІТНІСТЬ;
  2. ВИКОРИСТОВУВАТИ ДВА НАДІЙНІ МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ* ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ТА ЩЕ ПРИНАЙМНІ
*ГРИЗЕОФУЛЬВІН МОЖЕ ЗНИЖУВАТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРАЛЬНИХ КОНТРАЦЕПТИВІВ, ТОМУ СЛІД ДОДАТКОВО ВИКОРИСТОВУВАТИ НАДІЙНІ БАРЄРНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
ЧОЛОВІКАМ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ: НАДІЙНА КОНТРАЦЕПЦІЯ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ЛІКУВАННЯ ТА ЩЕ ПРИНАЙМНІ ШІСТЬ МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ОСТАННЬОЇ ДОЗИ
Інформація щодо досліджень на тваринах:

Гризеофульвін продемонстрував ембріотоксичність та тератогенність у вагітних мишей, щурів, котів, собак. Хронічне пероральне введення мишам призводило до розвитку пухлин печінки та щитоподібної залози. Щурам щоденно вводили дози 1250-1500 мг/кг, які у 60-75 разів перевищують рекомендовану дозу для людини) від 6 до 15 днів вагітності, що призводило до дефектів хвоста та періодично до екзенцефалії.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: період напіввиведення коливається в межах 9-24 годин. Молекулярна вага припускає плацентарний трансфер протягом вагітності.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 34 новонароджені з впливом гризеофульвіну в І триместрі  (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього діагностовано 1 (2,9%) велику вроджену ваду при 1 очікуваній. В цьому проекті специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), з яких не виявлено жодної. Цих даних замало для виведення висновків щодо впливу препарату.

Виходячи з даних дослідження в групі 22 жінок було припущено наявність взаємодії між гризеофульвіном та оральними контрацептивами: транзиторні міжменструальні кровотечі у 15 жінок, аменорея у 5, небажана вагітність у 2 жінок.

Доступний звіт від FDA про два випадки зрощених близнюків серед понад 20000 вроджених вад з відомим впливом медикаментів у І триместрі. Перший  випадок: двійня жіночої статі, зрощена на рівні голови і грудної клітини (craniothoracopagus syncephalus); другий випадок: дицефальні близнюки чоловічої статі, з’єднані в грудній та поперековій частинах з семикамерним серцем. В обох випадках матері приймали гризеофульвін на ранніх термінах вагітності. З точки зору ембріонального розвитку вплив, який порушив поділ мав відбутися до 20-го дня після овуляції. В обох цих випадках жінки приймали тільки один препарат з тих, що наглядаються FDA, а саме гризеофульвін. Частота зрощених близнюків становить 1 випадок на 50000 народжень, а торакопагів – 1 випадок на 250000. Тому автори дійшли висновку про асоціацію з гризеофульвіном. Дослідники від FDA проаналізували дані 55736 народжень в одній географічній популяції за період між 1980 і 1983 роками щодо впливу гризеофульвіну в І триместрі. Серед цих випадків гризеофульвін в І триместрі приймало 37 жінок, 2 з яких народили дітей з вродженими вадами: вроджена вада серця та невідомий дефект відповідно. Частота 5,4% (2 з 37) приблизно відповідала показнику всієї,  групи. В групі 4264 жінок зі спонтанним абортом або загрозою аборту 7 отримали рецепт на гризеофульвін за три місяці до вагітності, що склало відносний ризик 2,5 (95% ДІ 1,01-6,1).

Дослідники ще двох країн також переглянули дані відповідних реєстрів вроджених вад. В угорському реєстрі виявили 39 випадків зрощених близнюків серед 100000 випадків вроджених вад за період 1970-1986 років (гризеофульвін зареєстрований в Угорщині у 1970 році). Жодна з жінок не приймала гризеофульвін. Частота зрощених близнюків в Угорщині становить 1 випадок на 60000 народжень. Також було повідомлено дані моніторингової системи за принципом випадок-контроль за період 1980-1984 років: 6786 випадків вроджених вад, 2 з них з впливом гризеофульвіну: 1) вроджена вада серця (вплив у ІІ і ІІІ триместрах); 2) пілоростеноз (вплив на першому місяці вагітності). Зареєстровано три випадки прийому гризеофульвіну в пізньому ІІ та ІІІ триместрах серед 10962 вагітних контрольної групи. Інший аналіз надано Міжнародною палатою з моніторингу і дослідження вроджених вад розвитку (International Clearinghouse for Birth Defects Monitoring Systems): не виявлено впливу гризеофульвіну в 47 випадках зрощених близнюків серед 3000000 народжень. Таким чином жодний з аналізів не підтвердив повідомлення FDA про асоціацію гризеофульвіну зі зрощеними близнюками.

Огляд 2003 року дійшов висновку про заборону прийому гризеофульвіну в період вагітності через високий ризик тератогенності та доступність безпечніших альтернатив.

На противагу цьому популяційне дослідження випадок-контроль 2004 року не виявило тератогенного ризику від перорального лікування гризеофульвіном в період вагітності.  Дослідження аналізувало дані угорського наглядового дослідження випадок-контроль вроджених вад за період 1980-1996 років (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Anomalies) та угорського реєстру вроджених вад за період 1970-2002 (Hungarian Congenital Abnormalities Registry). Контрольну групу склали 38151 вагітна жінка, яка народила здорових дітей, а основну – 22843 жінки, які мали плодів або дітей з вродженими вадами. Гризеофульвін використовували 7 жінок (0,03%) основної групи та 24 (0,06%) контрольної. Не виявлено тератогенності гризеофульвіну, також не зафіксовано впливу цього препарату у 55 випадках зрощених близнюків.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання гризеофульвіну в період лактації у людини.

Слід робити вибір між лікуванням матері та грудним вигодовуванням, керуючись станом матері
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
  3. Griseofulvin – Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
  5. Griseofulvin. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

 

Адаптовано 12.04.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 12.04.2024 р.

ГЛЮКАРПІДАЗА

Назва англійською мовою: Glucarpidase.
Група/призначення: антидот, інактивує метотрексат.
ЦЕ ПРЕПАРАТ, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄ ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ ВАГІТНИХ, ВИХОДЯЧИ З ПОКАЗІВ

Глюкарпідаза — це карбоксипептидаза, отримана за допомогою технології рекомбінантної ДНК. Фермент є гомодимерним білком, який перетворює метотрексат на його неактивні метаболіти. Він показаний для лікування токсичних концентрацій метотрексату в плазмі (>1 мкмоль/л) у пацієнтів із уповільненим кліренсом метотрексату внаслідок порушення функції нирок.

Альтернативні назви / синоніми: вораксаз.
Діюча речовина: глюкарпідаза.
Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини, призначається з метотрексатом, тому слід керуватись інформацією про метотрексат, який протипоказаний вагітним.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини, призначається з метотрексатом, тому слід керуватись інформацією про метотрексат, який протипоказаний в період лактації.

Примітка: у дітей було продемонстровано безпечність та ефективність глюкарпідази, призначеної за показами.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання глюкарпідази в період вагітності в людини та експериментальних тварин. Подібні повідомлення є малоймовірними через специфічні покази препарату. Метотрексат протипоказаний вагітним і навіть в період планування вагітності, оскільки він є доведеним тератогеном для людини. У випадку застосування метотрексату вагітною користь від глюкарпідази перевищує ймовірний ризик.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились. Також не проводилось досліджень карциногенності, мутагенності та впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики: метаболізм та рівень зв’язування з білками плазми не відомі. Період напіввиведення становить 9 годин.

Невідомо, чи глюкарпідаза проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату припускає, що плацентарний трансфер не відбуватиметься принаймні на ранніх термінах вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про застосування глюкарпідази в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає, що препарат може проникати до молозива, а екскреції до зрілого молока не відбуватиметься. В той же час, виходячи з показів до призначення, не очікується повідомлень про застосування в період грудного вигодовування, оскільки метотрексат протипоказаний в цей період.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Glucarpidase Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  3. Glucarpidase: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
  4. Voraxaze – glucarpidase injection, powder, for solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

 

Адаптовано 01.04.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 01.04.2024 р.

ГЛАСДЕГІБ

Назва англійською мовою: Glasdegib.
Група/призначення: протипухлинні препарати, інгібітори сигнального шляху  Hedgehog.

Покази: гострий мієлоїдний лейкоз. Призначається в комбінації з низькими дозами цитарабіну.

Альтернативні назви / синоніми: даурісімо.
Діюча речовина: гласдегіб.
Рекомендації при вагітності: протипоказаний.
Рекомендації при лактації:  протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання гласдегібу в період вагітності у людини.

РЕКОМЕНДОВАНО:
ЖІНКАМ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ:

  1. ЗА 7 ДНІВ ДО ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ ОТРИМАТИ НЕГАТИВНИЙ ТЕСТ НА ВАГІТНІСТЬ;
  2. ВИКОРИСТОВУВАТИ НАДІЙНІ МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ТА ЩЕ ПРИНАЙМНІ 30 ДНІВ ПІСЛЯ ОСТАННЬОЇ ДОЗИ
ЧОЛОВІКАМ РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ:
ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ЛІКУВАННЯ ГЛАСДЕГІБОМ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРЕЗЕРВАТИВИ, НАВІТЬ ПІСЛЯ ВАЗЕКТОМІЇ ТА ЩЕ ПРОТЯГОМ ПРИНАЙМНІ 30 ДНІВ ПІСЛЯ ОСТАННЬОЇ ДОЗИ
  • ОСКІЛЬКИ НЕВІДОМО, ЧИ ГЛАСДЕГІБ ПРОНИКАЄ В СПЕРМУ, НЕ РЕКОМЕНДОВАНО ЗДАВАТИ ЗРАЗКИ СПЕРМИ (ДОНАЦІЯ) ТА КРОВІ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ЛІКУВАННЯ ТА ЩЕ ПРИНАЙМНІ 30 ДНІВ ПІСЛЯ ОСТАННЬОЇ ДОЗИ
  • ГЛАСДЕГІБ НЕСПРИЯТЛИВО ВПЛИВАЄ НА ФЕРТИЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ, ТОМУ ПЕРЕД ЛІКУВАННЯМ ЧОЛОВІКАМ СЛІД ЗВЕРНУТИСЬ ЗА ПОРАДОЮ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ФЕРТИЛЬНОСТІ
Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів та кролів при використанні в період органогенезу доз, нижчих від рекомендованих для людини, спостерігали ембріотоксичність, фетотоксичність і тератогенність. Досліджень карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності, але призводив до несприятливих тестикулярних ефектів у самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: середній період напіввиведення становить 17 годин, рівень зв’язування з білками плазми – 91%. Невідомо, чи гласдегіб проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага такий трансфер припускає.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи гласдугіб проникає до грудного молока. Молекулярна вага припускає таку екскрецію.

ГЛАСДЕГІБ НЕ СУМІСНИЙ З ГРУДНИМ ВИГОДОВУВАННЯМ ЯК САМОСТІЙНО, ТАК І В КОМБІНАЦІЇ З ЦИТАРАБІНОМ
ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ МОЖНА ВІДНОВИТИ ЧЕРЕЗ 30 ДНІВ ПІСЛЯ ОСТАННЬОЇ ДОЗИ
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Гласдегіб може несприятливо впливати на фертильність чоловіків, тому рекомендовано проконсультуватись щодо збереження фертильності перед початком лікування. В період лікування чоловікам не здавати зразки сперми (донація) та крові.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
  2. Glasdegib Uses, Side Effects & Warnings Інформація з бази даних “Drugs.com”.
  3. Glasdegib: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
  4. Glasdegib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

 

Адаптовано 15.03.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.03.2024 р.
1 2 3 145


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!