МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

КАРБІНОКСАМІН

Назва англійською мовою:  carbinoxamine.
Група/призначення: антигістамінні.
Альтернативні назви / синоніми: немає.
Діюча речовина: карбіноксамін.

Комбінований препарат: рінопронт (карбіноксамін та фенілефрин).

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період вагітності у людини. До цього класу препаратів належать також клемастин та дифенгідрамін, які є сумісними з вагітністю. Однак, цим препаратам притаманний седативний ефект, що необхідно враховувати.

Перевагу слід надавати антигістамінним препаратам без седативного ефекту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:  

У щурів та кролів не продемонстровано підвищення частоти мальформацій. Довготривалих досліджень карциногенезу, мутагенезу, впливу на фертильність також не було.

Інформація щодо впливу на плід:

Це антигістамінний препарат першого покоління (Н1) з антихолінергічними та седативними властивостями.

Невідомо, чи карбіноксамін проникає через плаценту у людини, але його молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання карбіноксаміну в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає його екскрецію до грудного молока. У випадку лікування матері цим препаратом немовля слід моніторувати на предмет седації.

На думку виробника препарат є протипоказаним в період лактації по причині підвищеної чутливості новонародженого або недоношених до антигістамінних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501270/.

 

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Всього статей

1233

Наша подяка
 
Представляємо


Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information