БУСПІРОН

Група/призначення:

Засоби, що впливають на нервову систему. Анксіолітики.

Буспірон не пов’язаний хімічно та фармакологічно з іншими седативними і анксіолітичними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: буспар.

Діюча речовина: буспірон.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування при вагітності у людини дуже обмежений для належної оцінки безпечності препарату. В той же час, доступні повідомлення не свідчать про зв’язок з вродженими вадами у випадку впливу в І триместрі. Причина внутрішньоутробної загибелі плода в одному нижченаведеному випадку невідома. Крім того, дослідження не було чутливим до діагностики малих аномалій через відсутність стандартизованого обстеження. Великі вади, які діагностуються пізніше, також могли бути пропущеними через терміни проведення опитування.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та кролів на фоні доз, які приблизно в 30 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, не продемонстрували несприятливого впливу на плід чи фертильність (згідно з інструкцією до препарату). У щурів доза до 75 мг/кг/день не підвищувала частоти вроджених вад, хоча високі дози асоціювались зі зниженням активності матері, перинатального виживання і ваги новонароджених.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомлення 1993 року описало використання буспірону в комбінації з 4 іншими препаратами (всі стартували до запліднення) у вагітної з вираженою депресією, панічним розладом, мігренню. Вагітність перервали після 12 тижня, плід чоловічої статі мав нормально сформовані органи, плацента не мала змін; при повному макро- і мікроскопічному обстеженні, включно з нормальним чоловічим каріотипом (46,ХУ) не виявлено відхилень.

В моніторинговому дослідженні  Michigan  Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 42 новонароджених з впливом буспірону в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстрована 1 (2,4%) велика вроджена вада при 2 очікуваних. Специфічні дані доступні для наступних категорій вроджених вад, до яких виявлена не належала.

Неінтервенційне обсерваційне когортне дослідження 1998 року описало результати вагітностей жінок, яким лікарі загальної практики в Англії виписали рецепт на 1 з  34 нових препаратів. Інформацію отримували шляхом опитування лікарів через місяць  після передбачуваних пологів. При 831 (78%) вагітності вплив таких препаратів відбувався в І триместрі, вроджені вади виявлено при 14 (2,5%) одноплідних вагітностях серед 557 новонароджених (10 випадків двійні). Крім того, дві вроджені вади діагностували у абортованих плодів, правда тільки невелику кількість таких плодів обстежували. Буспірон приймався в І триместрі при 16 вагітностях з наступними результатами: 2 медичні аборти, 1 завмерла вагітність, 12 здорових новонароджених, 1 дитина зі спадковим захворюванням (муковісцидоз).

Доступна інформація від 1998 року щодо 32-річної жінки з біполярним розладом, яка приймала буспірон (45 мг/день), флуоксетин (20 мг/день), карбамазепін (600 мг/день) протягом вагітності. На 42 тижні народилась здорова дівчинка вагою 3940 грам. Мати продовжила лікування на фоні виключно грудного вигодовування ще протягом 3 тижнів. Жінка повідомила про подібну до судом активність дитини у віці 3 тижнів, 4 місяців, 5,5 місяців життя.

Застосування препарату під час вигодовування:

Досліджувалось проникнення буспірону до грудного молока. Це випадок 1998 року щодо 32-річної жінки (згадувався в попередньому розділі) з біполярним розладом. Жінка приймала буспірон в дозі 45 мг/день, флуоксетин 20 мг/день, карбамазепін 600 мг/день протягом вагітності та перші 3 тижні після пологів. Мати повідомила про появу у дитини подібних до судом рухів у віці 3 тижнів, 4 місяців, 5,5 місяців життя. Визначали вміст буспірону в грудному молоці, сироватці матері, сироватці немовляти на 13 день після пологів, але препарат не виявили в жодному із зразків.  Аналогічно визначали вміст флуоксетину, норфлуоксетину, карбамазепіну на 13 та 21 дні після пологів. Неврологічне обстеження немовляти, включно з електроенцефалографією не виявило відхилень. Автори не змогли визначити причину таких рухових змін у дитини, якщо вони взагалі були, оскільки жодного разу при цьому не був присутній медичний працівник. У віці одного року неврологічний розвиток дитини був у межах вікової норми. Хоча буспірон не виявили в грудному молоці, сироватці матері і дитини у цьому випадку, автори не наводять інформації щодо часу відбору зразків по відношенню до прийому медикаменту мамою та чутливості тесту. Відомо, що інші препарати цього фармакологічного класу проникають до грудного молока (наприклад, діазепам), тому це саме очікується і з буспіроном.

Повідомляється про дитину віком 11 тижнів на виключно грудному вигодовуванні, яка зазнала пренатального впливу буспірону в дозі  мг/день та венлафаксину 300 мг з подовженим вивільненням протягом вагітності та лактації без несприятливих змін.

Через потенційний вплив на центральну нервову систему немовляти на грудному вигодовуванні, слід дуже обачно відноситись до лікування матері буспіроном, особливо, якщо це відбувається тривалий період.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інші препарати для лікування тривожних станів, як ліки з невідомим впливом на новонародженого, які викликають занепокоєння, оскільки наслідки такого впливу на головний мозок, який розвивається,  можуть проявитись пізніше.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): 

Буспірон не зв’язується з рецепторами бензодіазепінів, а зв’язується з рецепторами серотоніну і дофаміну. Зв’язування з рецепторами дофаміну може відповідати за підвищення концентрації пролактину в плазмі. Домаркетингові дослідження включали скарги деяких чоловіків, лікованих буспіроном, на пониження лібідо, затримку еякуляції, імпотенцію. Ці симптоми могли бути спричинені гіперпролактинемією, але концентрацію пролактину в цих випадках не визначали.

У жінки з помірно підвищеним рівнем пролактину, яка приймала венлафаксин з подовженим вивільненням в дозі 225 мг/день, до якого згодом додали буспірон спостерігали галакторею.  Ці симптоми залишались після відміни буспірону і зникли тільки після припинення лікування венлафаксином. Попереднє клінічне дослідження припустило, що буспірон може бути ефективним у лікуванні передменструального синдрому.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/buspirone-hcl/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501449/).

Адаптовано 21.07.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.07.2020 р.