МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

М’ЯТА ПЕРЦЕВА

Група/призначення:

Засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин.

М’ята перцева (peppermint) – це гібридний вид м’яти. Різноманітні види м’яти культивуються в Європі та Північній Америці. М’ята та її ефірна олія, вперше описані у 1696 році в Англії, використовувались в лікуванні онкологічних захворювань, застуди, судом, порушень травлення, нудоти, болі в горлі, зубного болю. Рослина містить 0,1-1,5% ефірної олії, з якої виділено понад 100 сполук, але первинними фармакологічно активними агентами є ментол (29-48%), ментон (20-31%), ментилацетат (3-10%), в меншій кількості кофеїнова кислота, флавоноїди, дубильні речовини. Ментол є частим компонентом безрецептурних продуктів для ротової порожнини і горла та лініментів.

Лікарською сировиною є листки м’яти. Свіжу квітучу траву використовують в гомеопатії. В медичній практиці використовується в якості болезаспокійливого засобу і для зубних полоскань. Ментол міститься у багатьох лікарських препаратах як дезінфікуючий і протизапальний засіб. 25—30%-ний розчин ментолу в ізовалеріаново-ментоловому ефірі (валідол) застосовують при стенокардії. Листки м’яти приписують для поліпшення травлення (у зборах), як жовчогінне, проти спазмів кишківника і нудоти. Майже аналогічно використовується настоянка м’яти.

На основі настоянки м’яти, м’ятної олії й ментолу виготовляють комплексні препарати: меновазин, мазь гевкамен, мазь евкамон – болезаспокійливої дії при невралгії, міозиті; евкатол, пектусин, аерозолі камертон, інгаліпт, камфомен – для лікування запалень верхніх дихальних шляхів; корвалол, корвалдин, валокормід, краплі Зеленіна, валідол – заспокійливі препарати при неврозах серця, тахікардії, безсонні; уролесан, оліментин, фітолізин – препарати літолітичної дії.

Крім ментолу та його стереоізомерів олія також містить лімонен (дипентен), карвон, монотерпени, сексвітерпени. Пулегон – токсичний компонент м’яти пеніроял (декоративна форма м’яти, що стелиться) міститься в молодих рослинах і може виявлятися в оліях нижчої якості, комерційні олії зазвичай його не містять.

Альтернативні назви / синоніми:

М’ята, листя м’яти, м’яти перцевої листя. Комплексні препарати: меновазин, гевкамен, евкамон, евкатол, пектусин, камертон, інгаліпт, камфомен, корвалол, корвалдин, валокормід, валідол, краплі Зеленіна, уролесан, оліментин, фітолізин.

Діюча речовина: листя м’яти.
Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про використання у людини; ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Немає інформації про вплив м’яти та продуктів і комплексних препаратів з вмістом м’яти, ментолу.

М’ята та її олія використовуються вже протягом сотні років. Ці продукти доступні у вигляді чаю, рідкого екстракту, капсул, пастилок, спреїв для горла, ароматизаторів, лініментів, інгаляційних форм.

Ряд джерел стверджує, що вживання високих доз м’яти/м’ятної олії є небезпечним при вагітності у зв’язку з можливим абортивним та менструальним ефектом. Хоча наукових доказів підвищення частоти маткових кровотеч та абортів, асоційованих з вживанням м’яти/м’ятних олій не має, високі пероральні дози ментолу (наприклад, 2-9 грам) вважаються летальними. Однак, це не стосується місцевих препаратів та споживання рекомендованих доз пероральних продуктів. Відсутність в медичній літературі повідомлень про несприятливий вплив часто вживаних препаратів припускає наявність не високого ризику при типовому використанні цієї рослини при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Група турецьких дослідників призначала екстракт м’яти самцям щурів, в дозі 2000 мг/кг/день і виявила несприятливий вплив на сперматогенез та зниження рівня тестостерону в плазмі. Вчені відзначили, що ці дані не припускають репродуктивного ризику для чоловіків, які п’ють помірну кількість м’ятного чаю.

Інформація щодо впливу на плід:

Рев’ю 2000 року проаналізувало велику кількість літературних джерел відносно використання рослинних продуктів з приводу нудоти/блювоти при вагітності. Наукових та медичних даних знайдено не багато, автори продовжили пошук на веб-сайтах та в непрофесійних джерелах. Згідно з ними найбільш часто рекомендованими рослинними продуктами, всі у формі чаю, були листя малини, імбир, м’ята, ромашка. 33 джерела рекомендували м’яту, а 6 відзначали небезпечність її використання при вагітності. Однак, жодне з джерел не наводить наукових або клінічних доказів на підтримку своїх рекомендацій або побоювань.

У 2004 році нерандомізоване канадське дослідження повідомило про 20 з 27 жінок (74%) з нудотою/блювотою при вагітності, 10 з яких отримували наступні рослинні схеми: імбир (N=3), імбир з м’ятою (N=3), м’яту (N=3), канабіс (N=1). Хоча пік прояву токсикозу вагітних зазвичай відзначається в І триместрі, відсутня інформація про термін вагітності, величину впливу і результати вагітностей.

Канадське дослідження 2012 року не виявило асоціації між повідомленим жінками використанням м’ятного чаю в ІІ і ІІІ триместрах та ризиком низької ваги у новонароджених.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання м’яти, олії м’яти, ментолу при лактації. М’ята та її олія використовуються вже сотні років. Різноманіття продуктів описано вище. Відсутність в медичній літературі повідомлень про несприятливі ефекти у випадку використання часто вживаних препаратів припускає низький ризик для немовляти на грудному вигодовуванні. Позаяк немовлята можуть бути чутливими до ментолу, не слід наносити препарати з його вмістом на грудні залози і соски годуючої матері.

Іранські клініцисти повідомили, що використання м’ятного гелю асоціювалось з меншою кількістю тріщин сосків, аніж при використанні ланоліну чи плацебо при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

 

Адаптовано 02.09.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 02.09.2019 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information