Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

М’ЯТА ПЕРЦЕВА

Група/призначення:

Засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин.

М’ята перцева (peppermint) – це гібридний вид м’яти. Різноманітні види м’яти культивуються в Європі та Північній Америці. М’ята та її ефірна олія, вперше описані у 1696 році в Англії, використовувались в лікуванні онкологічних захворювань, застуди, судом, порушень травлення, нудоти, болі в горлі, зубного болю. Рослина містить 0,1-1,5% ефірної олії, з якої виділено понад 100 сполук, але первинними фармакологічно активними агентами є ментол (29-48%), ментон (20-31%), ментилацетат (3-10%), в меншій кількості кофеїнова кислота, флавоноїди, дубильні речовини. Ментол є частим компонентом безрецептурних продуктів для ротової порожнини і горла та лініментів.

Лікарською сировиною є листки м’яти. Свіжу квітучу траву використовують в гомеопатії. В медичній практиці використовується в якості болезаспокійливого засобу і для зубних полоскань. Ментол міститься у багатьох лікарських препаратах як дезінфікуючий і протизапальний засіб. 25—30%-ний розчин ментолу в ізовалеріаново-ментоловому ефірі (валідол) застосовують при стенокардії. Листки м’яти приписують для поліпшення травлення (у зборах), як жовчогінне, проти спазмів кишківника і нудоти. Майже аналогічно використовується настоянка м’яти.

На основі настоянки м’яти, м’ятної олії й ментолу виготовляють комплексні препарати: меновазин, мазь гевкамен, мазь евкамон – болезаспокійливої дії при невралгії, міозиті; евкатол, пектусин, аерозолі камертон, інгаліпт, камфомен – для лікування запалень верхніх дихальних шляхів; корвалол, корвалдин, валокормід, краплі Зеленіна, валідол – заспокійливі препарати при неврозах серця, тахікардії, безсонні; уролесан, оліментин, фітолізин – препарати літолітичної дії.

Крім ментолу та його стереоізомерів олія також містить лімонен (дипентен), карвон, монотерпени, сексвітерпени. Пулегон – токсичний компонент м’яти пеніроял (декоративна форма м’яти, що стелиться) міститься в молодих рослинах і може виявлятися в оліях нижчої якості, комерційні олії зазвичай його не містять.

Альтернативні назви / синоніми:

М’ята, листя м’яти, м’яти перцевої листя. Комплексні препарати: меновазин, гевкамен, евкамон, евкатол, пектусин, камертон, інгаліпт, камфомен, корвалол, корвалдин, валокормід, валідол, краплі Зеленіна, уролесан, оліментин, фітолізин.

Діюча речовина: листя м’яти.
Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про використання у людини; ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Немає інформації про вплив м’яти та продуктів і комплексних препаратів з вмістом м’яти, ментолу.

М’ята та її олія використовуються вже протягом сотні років. Ці продукти доступні у вигляді чаю, рідкого екстракту, капсул, пастилок, спреїв для горла, ароматизаторів, лініментів, інгаляційних форм.

Ряд джерел стверджує, що вживання високих доз м’яти/м’ятної олії є небезпечним при вагітності у зв’язку з можливим абортивним та менструальним ефектом. Хоча наукових доказів підвищення частоти маткових кровотеч та абортів, асоційованих з вживанням м’яти/м’ятних олій не має, високі пероральні дози ментолу (наприклад, 2-9 грам) вважаються летальними. Однак, це не стосується місцевих препаратів та споживання рекомендованих доз пероральних продуктів. Відсутність в медичній літературі повідомлень про несприятливий вплив часто вживаних препаратів припускає наявність не високого ризику при типовому використанні цієї рослини при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Група турецьких дослідників призначала екстракт м’яти самцям щурів, в дозі 2000 мг/кг/день і виявила несприятливий вплив на сперматогенез та зниження рівня тестостерону в плазмі. Вчені відзначили, що ці дані не припускають репродуктивного ризику для чоловіків, які п’ють помірну кількість м’ятного чаю.

Інформація щодо впливу на плід:

Рев’ю 2000 року проаналізувало велику кількість літературних джерел відносно використання рослинних продуктів з приводу нудоти/блювоти при вагітності. Наукових та медичних даних знайдено не багато, автори продовжили пошук на веб-сайтах та в непрофесійних джерелах. Згідно з ними найбільш часто рекомендованими рослинними продуктами, всі у формі чаю, були листя малини, імбир, м’ята, ромашка. 33 джерела рекомендували м’яту, а 6 відзначали небезпечність її використання при вагітності. Однак, жодне з джерел не наводить наукових або клінічних доказів на підтримку своїх рекомендацій або побоювань.

У 2004 році нерандомізоване канадське дослідження повідомило про 20 з 27 жінок (74%) з нудотою/блювотою при вагітності, 10 з яких отримували наступні рослинні схеми: імбир (N=3), імбир з м’ятою (N=3), м’яту (N=3), канабіс (N=1). Хоча пік прояву токсикозу вагітних зазвичай відзначається в І триместрі, відсутня інформація про термін вагітності, величину впливу і результати вагітностей.

Канадське дослідження 2012 року не виявило асоціації між повідомленим жінками використанням м’ятного чаю в ІІ і ІІІ триместрах та ризиком низької ваги у новонароджених.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання м’яти, олії м’яти, ментолу при лактації. М’ята та її олія використовуються вже сотні років. Різноманіття продуктів описано вище. Відсутність в медичній літературі повідомлень про несприятливі ефекти у випадку використання часто вживаних препаратів припускає низький ризик для немовляти на грудному вигодовуванні. Позаяк немовлята можуть бути чутливими до ментолу, не слід наносити препарати з його вмістом на грудні залози і соски годуючої матері.

Іранські клініцисти повідомили, що використання м’ятного гелю асоціювалось з меншою кількістю тріщин сосків, аніж при використанні ланоліну чи плацебо при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

 

Адаптовано 02.09.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 02.09.2019 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати